Центр економіки здоров’я KSE

Цей тематичний розділ присвячений переходу української системи охорони здоров’я від застарілих методів утримання інфраструктури до сучасних моделей фінансування, орієнтованих на потреби пацієнта та якість медичної допомоги. Ми досліджуємо механізми оплати за фактично надані послуги (виходи) та досягнуті результати, що є фундаментом для створення ефективного ринку медичних послуг. Наші проекти аналізують вплив капітаційної ставки на поведінку лікарів, розробляють індикатори якості для первинної та екстреної ланок, а також пропонують стратегії стимулювання провайдерів до покращення показників здоров’я населення, таких як рання діагностика та профілактика хронічних захворювань.

Проєкти

– Оцінка поведінки провайдерів та пацієнтів ПМД в умовах війни (2024)

– Підтримка впровадження фінансування за результатами (PBF) у ПМД та екстреній медичній допомозі (2021)

Дослідження у цьому розділі спрямовані на вимірювання реального фінансового тягаря, який лягає на плечі українців при зверненні за медичною допомогою. Ми аналізуємо проблему неформальних платежів та катастрофічних витрат домогосподарств, які змушують людей відмовлятися від лікування або призводять до їх зубожіння. Наші проекти оцінюють обізнаність пацієнтів про безоплатні послуги, гарантовані державою, та досліджують причини, що змушують громадян платити «власною кишенею». Метою цих робіт є напрацювання політик, які б забезпечили реальну безоплатність пріоритетних медичних послуг та підвищили прозорість взаємодії між закладом і пацієнтом.

Проєкти

– Повторне дослідження неформальних платежів за чотирма пріоритетними послугами (2023)

– Чи можуть люди дозволити собі платити за охорону здоров’я? (2018)

Цей розділ об’єднує аналітичні матеріали щодо функціонування фармацевтичного ринку України, регулювання цін на ліки та стимулювання інноваційного розвитку. Ми вивчаємо бар’єри для локалізації виробництва критичних препаратів, аналізуємо ефективність програми «Доступні ліки» та пропонуємо механізми зниження витрат пацієнтів через впровадження генеричної політики. Наші проекти спрямовані на посилення конкурентоспроможності вітчизняної фармгалузі, гармонізацію регуляторних норм із стандартами ЄС та створення прозорої системи доступу пацієнтів до інноваційних методів лікування.

Проєкти

– Аналіз бар’єрів та точок зростання фармацевтичного сектору України (2025)

– Стимулювання R&D та трансферу технологій у фармацевтичній галузі (2021)

Розділ присвячений організаційній ефективності забезпечення системи охорони здоров’я необхідними ресурсами та фізичній доступності послуг для пацієнта. Наші проекти охоплюють створення централізованих закупівельних організацій, які здатні знижувати ціни через агрегацію попиту, а також розробку логістичних маршрутів для пацієнтів у постраждалих регіонах. Ми досліджуємо питання неекстреного транспортування, яке є критичним для пацієнтів на діалізі чи хіміотерапії, та напрацьовуємо моделі, що дозволяють усунути географічні бар’єри на шляху до якісного лікування.

Проєкти

– Система неекстреного транспортування пацієнтів у 8 областях (2024)

– Стратегія створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) (2018)

У цьому розділі ми досліджуємо ландшафт надавачів медичних послуг усіх форм власності та стан людських ресурсів у галузі. Наші проекти аналізують обсяги приватного медичного ринку, вивчають бар’єри для розвитку державно-приватного партнерства та оцінюють задоволеність роботою медичного персоналу. Ми фокусуємося на створенні єдиного медичного простору, де приватні клініки та комунальні заклади конкурують за пацієнта на рівних умовах, а медичні працівники мають гідні умови праці та можливості для безперервного професійного розвитку.

Проєкти

– Аналіз ландшафту приватного сектору (Житомирська та Львівська області) (2021)

– Медичні кадри у державному та приватному секторах (2021)

У цьому розділі ми фокусуємося на клініко-економічній оцінці найбільш соціально значущих видів допомоги. Наші проекти оцінюють вплив довгострокових ініціатив у сфері репродуктивного здоров’я та аналізують стан системи реабілітації, що стала пріоритетом №1 через війну. Ми вивчаємо витрати пацієнтів при відновленні після поранень, досліджуємо доступність спеціалізованих ресурсів у регіонах та пропонуємо стандарти допомоги, що базуються на доказах. Мета розділу — забезпечити якісний супровід пацієнта на всіх етапах: від народження до повного відновлення функціональності.

Проєкти

– Платежі пацієнтів під час фізичної реабілітації після поранень (2024)

– Оцінка впливу Проекту «Здоров’я матері та дитини» (2009)