Система тестувань в Україні максимально навантажена. Кожна третя лікарня першої хвилі критично заповнена хворими на COVID-19. Україна все ще на шляху до найгіршого сценарію поширення COVID-19. Такі результати моделювання Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, представлені в презентації «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19».  

У Європі безпрецедентний за силою спалах, навіть у Швеції

Кількість нових випадків COVID-19 у Європі вже побила рекорди і стрімко зростає — це найбільший спалах за всю історію пандемії SARS-CoV-2. 

Станом на 5 листопада найгірша ситуація у Чехії та Бельгії. До них наближається Польща, де швидко зростає кількість нових випадків та смертність. 

Країни Європи продовжують вводити локдаун. З 30 жовтня по 5 листопада жорсткі карантини введені в Австрії, Іспанії, Бельгії та Великій Британії. Румунія, Португалія, Італія і Німеччина посилили національні обмеження.

За кількістю активних хворих та померлих внаслідок COVID-19 — Україна вже місяць тримається у п’ятірці європейських країн з населенням понад 10 млн з найгіршими показниками. 

«Ріст кількості нових випадків в Україні також значний і вже перевищує найвищі історичні значення серед усіх континентів. У сусідній Польщі ситуація стрімко погіршилася: за два останніх тижні кількість нових випадків зросла в 3 рази. Це новий тренд розповсюдження спалаху — стрімкий ріст випадків за короткий час. Україні варто звернути увагу на нову тенденцію розповсюдження спалаху», — коментує ситуацію в світі Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки. 

І додає, що не варто застосовувати підхід Швеції у боротьбі з коронавірусом. Унікальна відповідь Швеції на пандемію COVID-19 протягом весни-літа призвела до того, що нині Швеція — серед лідерів за кількістю смертей від COVID-19 на 100 000 населення за весь час. Сподівання на колективний імунітет не виправдалися. За попередніми розрахунками колективний імунітет у Швеції вже мав би досягти 80%, однак зараз рівень колективного імунітету тільки у Стокгольмі оцінюють на рівні 20%. По країні загалом ця цифра ще менша. Минулого тижня у Швеції почався стрімкий ріст випадків COVID-19 подібно до інших європейських країн.

Ситуація в Україні — критична, потрібні комплексні обмеження по всій країні

Станом на 5 листопада 2020 року тільки 5 областей в зоні помірного спалаху — це Дніпропетровська, Луганська, Чернігівська і Черкаська області і Сумська область, яка єдина наближається до стабілізації ситуації, однак має велику кількість необроблених тестів у «черзі». 

«У всіх інших регіонах України розповсюдження коронавірусу досі не контролюється. Житомирська, Чернівецька, Хмельницька, Запорізька, Закарпатська, Івано-Франківська області — мають критичний рівень спалаху. Найшвидше росте захворюваність — у Запорізькій, Житомирській і Чернівецькій області. У решті областей рівень спалаху також високий, наступного тижня вони можуть опинитися у зоні критичного спалаху», — коментує ситуацію в регіонах Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, керівник ключових проєктів. 

Система тестувань в Україні критично навантажена. По Україні добова кількість тестів “у черзі” практично збігається з добовою кількістю оброблених тестів. 

Кожна третя лікарня першої хвилі критично заповнена хворими на COVID-19 — це 142 лікарні. Повністю завантаженні 76 лікарень. У 11-ти лікарнях пацієнтів з ковідом госпіталізують у непрофільні відділення.

Україна на шляху до найгіршого сценарію поширення COVID-19

Поки прогноз залишається незмінним — до кінця року ми матимемо прогнозовані 20 000 смертей внаслідок COVID-19. 

«Говорити про сталу тенденцію до стабілізації зарано. Велика кількість активних хворих все ще свідчить про імовірність значних показників рівня смертності в подальшому. Реакція Уряду на ситуацію має бути негайною, адже затягування призведе лише до погіршення ситуації», — прогнозує Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, керівник ключових проєктів. 

12 листопада Київська школа економіки змінить прогноз щодо поширення коронавірусу в Україні, відповідно до нових карантинних обмежень, які невдовзі має розглянути Уряд.

Закриття шкіл на карантин має більше негативних наслідків, ніж позитивних

Масове закриття навчальних закладів, особливо дитячих садочків та шкіл спричиняє більше негативного вплив на родини, у порівнянні з позитивним впливом на поширення COVID-19. Такого висновку дійшла наукова група радників уряду Великої Британії. 

Центр економіки охорони здоров’я Київської школи економіки не рекомендує масового закриття шкіл та дитячих садочків. Університети можуть бути переведені на дистанційне навчання.

Рекомендації Київської школи економіки: рольова модель для України — Німеччина

Згідно з прогнозом, поширення COVID-19 і далі відбувається за найгіршим можливим сценарієм. Україні слід невідкладно діяти — переглянути поточну систему карантинного зонування на користь комплексних обмежень по всій країні.

За поточних умов найкращою моделлю у впровадженні обмежень для України є Німеччина. Особливості підходу Німеччини:

• Дія на випередження. Обмеження запровадили не чекаючи на критичні показники поширення та перевантаження системи охорони здоров’я. 
• Це дозволяє запровадити більш легкі обмеження порівняно з іншими країнами Європи. Значна частина сфер життя залишається відкритою.
• Відмовилися від «регіональних карантинів» на користь єдиного національного підходу.

Цей підхід дозволить не обмежувати або помірно обмежити роботу таких сфер як школи та дитячі садки, торгівля, більшість сфер бізнесу. 

Синхронно з обмеженнями слід підготувати пакет економічної підтримки для бізнесу, який підпадає під обмеження. 

Запис презентації «Аналізу поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19»

Презентація «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19» від 30.10.2020

Методологія «Аналізу поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19»