Христина є кандидаткою політичних наук, брала участь у багатьох навчальних програмах та стажуваннях, у тому числі зарубіжних. Зокрема, вона є випускницею програми “Лідерство у державних фінансах” (жовтень 2015 – травень 2016) від Київської школи економіки; Legislative Education and Practice Program (сьогодні Professional Fellows Programs), яка передбачала тримісячне стажування в Сенаті Штату Массачусеттс та курс лекцій в Гарвардському університеті; програми стажування у Європейському парламенті (4 тижні).
Більше року вона обіймала посаду Начальниці Відділу інформаційних досліджень та зв’язків з громадськістю університету, також працювала менеджеркою програм Інституту лідерства та управління УКУ і досі викладає окремі курси на програмі з управління неприбутковими організаціями.
Христина розвиває і дослідницьку кар’єру, беручи участь у проектах Гаазського центру стратегічних студій. Зокрема, у квітні 2018 р. вона була співавторкою discussion note “Чому НАТО може хотіти вступу України?”, який було представлено на Київському безпековому форумі.
У 2012 р. Христина була співзасновницею ГО “Демократичний Альянс Жінок”, яку очолювала з серпня 2014 р. до січня 2018 р.
Most countries put significant amounts of time and effort in writing and issuing high-level policy documents. These are supposed to guide subsequent national defence efforts. But do they? And how do countries even try to ensure that they do? This paper reports on a benchmarking effort of how a few “best of breed” small- to medium-sized defence organisations (Australia, Canada, and New Zealand) deal with these issues.