Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління

Які пріоритети України за програмою МВФ?

Рада директорів МВФ завершила перший огляд економічної діяльності України в рамках 18-місячної угоди Stand-By (SBA), яка була затверджена 9 червня 2020 року.

Про пріоритети читайте за посиланням.

Деталі за посиланням.

____

Створення Агентства з управління державним боргом України

З важливих інституційних новин – у лютому Урядом було створено Агентство з управління державним боргом. До нього мають перейти всі права та обов’язки Мінфіну у сфері управління державним та гарантованим державою боргом.

Деталі – за посиланням.

20 березня

Видатки лютого: основні пріоритети та рівень виконання плану

У лютому видатки загального фонду держбюджету склали 274,6 млрд грн при запланованих 298,8 млрд грн (91,9%). Після не дуже вдалих січневих показників у лютому Уряд наздогнав і навіть перевищив на 20% середньорічні показники. Особливо це проявилось на секторі оборони – профільне міністерство у лютому профінансувало 91,3% запланованих видатків.

Загалом у Міністерства оборони залишається, як зазвичай, найбільше видатків – 123,3 млрд грн (при плані 135,1 млрд грн), з них:

• 79,8 млрд грн – на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо),

• 42,1 млрд грн – на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.

Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 30,6 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:

• 10,3 млрд грн — Нацгвардія

• 8,8 млрд грн — Держприкордонслужба

• 7,8 млрд грн — Нацполіція

• 2,8 млрд грн — ДСНС.

Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 38,2 млрд грн (план – 41 млрд грн). Більше половини видатків (26,3 млрд грн) — це трансферт до Пенсійного фонду.

Видатки Міністерства охорони здоров’я України у лютому склали 18,9 млрд грн (план – 17,3 млрд грн), з них 18,1 млрд грн були спрямовані на програму держгарантій медичного обслуговування.

На обслуговування державного боргу було витрачено 26,1 млрд грн (план – 26,7 млрд грн).

За економічною класифікацією видатків:

• 104 млрд грн (з них 80 млрд грн – військовим) – оплата праці;

• 45,8 млрд грн – закупівля товарів та послуг;

• 47,6 млрд грн – соціальне забезпечення;

• 26,1 млрд грн – обслуговування держборгу;

• 11,9 млрд грн – трансферти до місцевих бюджетів.

Подивитися графік

____

7 березня

Фінансування бюджету у лютому 2024 року

Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за лютий 2024 року склали 71,5 млрд грн ($1,9 млрд в еквіваленті). З них:

• гранти — 31,1 млрд грн ($809,4 млн)

• внутрішні запозичення (ОВДП) — 40,3 млрд грн ($1,1 млрд)

• зовнішні кредити – 122 млн грн ($3,2 млн).

У лютому 2024 року надійшло у 1,7 разів менше коштів, ніж у цьому ж місяці 2023 року – 71,5 млрд грн проти 119,4 млрд грн. Проте вже 28 лютого, Рада ЄС остаточно затвердила створення Інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро на 2024 – 2027 роки. Уже в березні Уряд України очікує отримати 4,5 млрд євро бюджетної допомоги.

У лютому левова частка зовнішньої допомоги надійшла у вигляді грантів – $514,4 млн (19,7 млрд грн) від Японії та $295,0 млн (11,3 млрд грн) від Норвегії в рамках проектів, які фінансуються через механізми Світового Банку. І лише 122 млн грн (3 млн євро) у вигляді позик через механізми МБРР у рамках проекту «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя».

У лютому на обслуговування та погашення було спрямовано 76,3 млрд грн, зокрема 50,2 млрд грн або 94,9% від плану — погашення і 26,1 млрд грн або 97,8% від плану — обслуговування.

У лютому 2024 року залучено позик на 35,9 млрд грн менше, ніж витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.

Подивитися графік

____

1 березня

Індексація та перерахунок пенсій у 2024 році

1 березня буде проведена індексація пенсій відповідно до Постанови Уряду №185. Пенсії підвищаться на 7,96% (на 11,7 в.п. менше, ніж у 2023 році). Показник індексації враховує зростання споживчих цін за останній рік (5,1%) та зростання середньої зарплати за три попередні роки (10,81%) — по 50% відповідно.

Пенсії зростатимуть від 100 до 1500 грн, в середньому розмір зростання після індексації – 322 грн.

Через обмеженість бюджетних коштів, максимальний розмір збільшення пенсій складе 1500 грн, тому розмір середньої пенсії зросте лише на 6% з 5 395 грн до 5 717 грн. Водночас це обмеження вивільняє кошти для індексації найменших пенсій – буде проведена доплата 100 грн до пенсій, які не підвищуються після індексації.

Індексація пенсій у 2024 році буде проводитися в два етапи:

З 1 березня — для 10,4 млн українців (-1% порівняно з 2023 роком через зменшення загальної кількості пенсіонерів на 200 тис. осіб), а саме:

• 9,5 млн “цивільних” пенсіонерів;

• 596 тис. пенсіонерів силових відомств;

• 97,8 тис. осіб з інвалідністю, отриманою внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• 161,4 тис. потерпілих та осіб, які отримують щомісячні виплати у разі смерті потерпілого;

• 20,8 тис. науковців, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування;

З 1 квітня — для 654 тис. працюючих пенсіонерів.

Разом із індексацією пенсій з 1 березня відбудеться перерахунок пенсій з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року, який становить 2361 грн. Розміри мінімальних та максимальних пенсій зростуть до 2361 грн та 23 610 грн відповідно.

Індексація / перерахунок пенсій відбуватися за рахунок надходжень від ЄСВ та трансферту з держбюджету до Пенсійного фонду.

Подивитися графік

____

Видатки січня: основні пріоритети та рівень виконання плану

У січні видатки загального фонду держбюджету склали 150,2 млрд грн при запланованих 223,1 млрд грн (67,3%). Цей показник майже на 40% нижче середньорічного рівня. Серед іншого це може бути пов’язано з авансовими видатками у грудні, коли частину напрямів найімовірніше було профінансовано наперед. Найбільше це проявилось у секторі оборони – профільне міністерство у січні профінансувало лише 47,6% із запланованих видатків, що є найнижчим показником з початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема, відбулось суттєве скорочення видатків на закупівлю та ремонт військової техніки, які зазвичай перебувають на рівні 30-40 млрд грн.

Разом з тим, у Міністерства оборони залишається, як зазвичай, найбільше видатків – 49,5 млрд грн (при плані 103,9 млрд грн), з них:

48 млрд грн – на пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, медичне забезпечення тощо),

0,7 млрд грн – на закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.

Міністерство внутрішніх справ профінансувало видатки в обсязі 21 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між різними структурами МВС:

• 6,1 млрд грн — Нацгвардія

• 4,3 млрд грн — Держприкордонслужба

• 7,1 млрд грн — Нацполіція

• 2,7 млрд грн — ДСНС.

Третє відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 37,1 млрд грн (план – 42,1 млрд грн). Більше половини видатків (25,7 млрд грн) — це трансферт до Пенсійного фонду.

Видатки Міністерства охорони здоров’я України у січні склали 4,9 млрд грн (план – 8,7 млрд грн), з них 4,2 млрд грн були спрямовані на програму держгарантій медичного обслуговування.

На обслуговування державного боргу було витрачено 9,5 млрд грн (план – 10,5 млрд грн).

За економічною класифікацією видатків:

• 75,9 млрд грн (з них 57,4 млрд грн – військовим) – оплата праці;

• 9,3 млрд грн – закупівля товарів та послуг;

• 42 млрд грн – соціальне забезпечення;

• 9,5 млрд грн – обслуговування держборгу;

• 11,8 млрд грн – трансферти до місцевих бюджетів.

Подивитися графік

____

FISCAL DIGEST – 2023

Команда Центру аналізу публічних фінансів KSE Institute з радістю презентує перший випуск нового англомовного періодичного огляду стану справ в публічних фінансах – Fiscal Digest – 2023.

Ми детально проаналізували ситуацію з доходами, видатками (з окремим акцентом на соціальну сферу), фінансуванням та борговою політикою та виокремили для вас ключові тренди та висновки, що впливатимуть на подальшу макрофінансову стабільність в Україні.

Ми вважаємо, що підтримка прозорості бюджетного процесу, стимулювання публічної дискусії щодо проблем та перспектив у фіскальному секторі, а також підтримка висвітлення ситуації в Україні у провідних міжнародних ЗМІ з особливим фокусом на потреби у фінансуванні, соціальні видатки та боргову ситуацію, є особливо важливими в цей складний період.

Ми плануємо надалі щоквартально випускати цей аналітичний продукт, тому запрошуємо вас ділитися ним на запит іноземних колег, ЗМІ та поширювати серед усіх інших зацікавлених сторін.

____

Фінансування бюджету у січні 2024

Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за січень 2024 року склали 46,7 млрд грн ($1,2 млрд в еквіваленті). З них:

• гранти — 3,4 млрд грн ($89 млн)

• внутрішні запозичення (ОВДП) — 32 млрд грн ($846,6 млн)

• зовнішні кредити — 11,3 млрд грн ($300 млн)

У січні 2024 року надійшло у 4,2 рази менше фінансування, ніж у цьому ж місяці 2023 року — 46,7 млрд грн проти 196,7 млрд грн. Це пов’язано з тим, що ще до початку 2023 року для України були узгоджені програми фінансування від ЄС та США, перші транші яких надійшли тоді вже у січні. Натомість цього року у січні такі програми ще не запрацювали. Уряд очікує на це фінансування — програма Ukraine Facility терміном на 4 роки загальним обсягом 50 млрд євро (перший транш 4,5 млрд євро очікується вже у березні), а також близько 10 млрд дол. бюджетної допомоги протягом 2024 року від США, але ця допомога поки не узгоджена на законодавчому рівні у США.

У січні уся зовнішня допомога надійшла від Японії. Це $300 млн (11,4 млрд грн) пільгових позик в рамках проекту “Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE) та $89 млн (3,4 млрд грн) грантів в рамках проекту “Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE), які реалізуються Світовим Банком.

У січні на обслуговування та погашення було спрямовано 27 млрд грн, зокрема 17,5 млрд грн або 94,6% від плану — погашення і 9,5 млрд грн або 90,6% від плану — обслуговування.

За перший місяць 2024 року вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 16,3 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу.

Подивитися графік

____

Для більшості країн фінансування військових видатків на рівні 2% від ВВП є викликом і непідйомним тягарем. Україна ж зараз витрачає значно більше.

В умовах підготовки до третього року повномасштабної війни і підтримки фіскальної стійкості України, критично важливим є отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів, зокрема  від ЄС у розмірі 50 млрд євро до 2027 року.

Аналітики Центру публічних фінансів КШЕ надали коментарі щодо зміни структури видатків державного бюджету, стану доходів та зростання ролі міжнародної допомоги.

Читайте детальніше у статті від POLITICO Europe.

____

Видатки грудня: основні пріоритети та рівень виконання плану

У грудні видатки загального фонду держбюджету склали 401,4 млрд грн при запланованих 262,7 млрд грн (+52,8% до плану) і є на 80% більшими, ніж в середньому на рік. Це відповідає традиційним тенденціям попередніх років, коли рівень видатків на кінець року є зазвичай найвищим. У 2023 році перевиконання здебільшого забезпечили структури Міністерства оборони — 191,4 млрд грн (в 2,5 рази вище середньорічного), та МВС — 62,2 млрд грн (майже в 2 рази вище). Далі в деталях.

Найбільше видатків, як зазвичай, було у Міністерства оборони – 191,4 млрд грн (план – 102,7 млрд грн), з них:

130,2 млрд грн – пряме забезпечення ЗСУ (грошове забезпечення, підготовка кадрів, тощо),

57,5 млрд грн – закупівлі та ремонт військової техніки та обладнання.

МВС профінансувало видатки на 62,2 млрд грн. Значна частина цих коштів була розподілена між його різними структурами:

• 28,3 млрд грн — Нацгвардія

• 15,1 млрд грн — Держприкордонслужба

• 11,2 млрд грн — Нацполіція

• 5,4 млрд грн — ДСНС.

Третє відомство за обсягом видатків — Міністерство соціальної політики — провело видатків на суму 42 млрд грн (план – 42,5 млрд грн). Більше половини видатків соціального напрямку — це трансферт до Пенсійного фонду України (22,7 млрд грн)

Видатки Міністерства охорони здоров’я України у грудні склали 14,8 млрд грн (план – 13,7 млрд грн). 10,7 млрд грн були спрямовані на програму державних гарантій медичного обслуговування.

На обслуговування державного боргу у грудні було витрачено 22,6 млрд грн (план – 23,6 млрд грн).

За економічною класифікацією видатків:

• 141,1 млрд грн (35,2%) — оплата праці (з них військовим — 107,8 млрд грн),

• 124,8 млрд грн (31,1%) — закупівля товарів та послуг,

• 54,4 млрд грн (13,6%) — соціальне забезпечення,

• 22,6 млрд грн (5,6%) — обслуговування держборгу.

Подивитися графік

____

Фінансування бюджету у 2023 році

Загальні надходження до державного бюджету у вигляді кредитів та грантів за весь 2023 рік склали 2,11 трлн грн ($57,7 млрд в еквіваленті). ʼЗ них:

• гранти — 424,8 млрд грн ($11,6 млрд)

•внутрішні запозичення (ОВДП) — 552,6 млрд грн ($15,2 млрд)

•зовнішні кредити — 1,13 трлн грн ($30,9 млрд)

Левова частка грантів, а саме $10,9 млрд — це допомога США.

Щодо позик, то від ЄС надійшло найбільше макрофінансової допомоги — $19,5 млрд, а також $4,5 млрд — від МВФ в рамках чотирирічної програми.

За січень-грудень на обслуговування та погашення було спрямовано 683,9 млрд грн, зокрема 436,5 млрд грн або 95,7% від плану — погашення і 247,4 млрд грн або 93,2% від плану — обслуговування.

За цей період вдалося залучити кредитів і макрофінансової допомоги на 1001,7 млрд грн більше, ніж було витрачено коштів на погашення і обслуговування державного боргу, у грудні — на 174,3 млрд грн.

Найбільше допомоги надійшло у квітні — 239 млрд грн.

Найменше у серпні — 86,9 млрд грн.

Подивитися графік

____

12 ключових фактів про Бюджет-2024

28 листопада Президент підписав прийнятий Верховною Радою Закон України “Про державний бюджет на 2024 рік”. Ми відібрали для вас найважливіші деталі.

Другий рік поспіль, в умовах повномасштабної війни, бюджет прийнято в першій декаді листопада, що особливо важливо для планування діяльності розпорядників коштів, а також для своєчасного та якісного формування бюджетів інших рівнів. Вдруге бюджет планується в умовах максимальної невизначеності і з припущеннями продовження активних бойових дій впродовж наступного року.

Ключовою характеристикою цьогорічного бюджету є фокус на обороні – при цьому, ще більший, ніж у попередньому. Переважна більшість капітальних видатків була скорочена, а кошти зосереджені на підтримці Сил Оборони.

При цьому, ризики залишаються аналогічними – висока залежність від підтримки міжнародних партнерів, яка дається все складніше.

____

Проєкт Закону про державний бюджет на 2024 рік: ключові риси

15 вересня уряд подав до Верховної Ради другий бюджет воєнного стану.

• Які надходження виростуть, а які знизяться? Які видатки  в пріоритеті?
• Наскільки виросте державний борг України у 2024 році?
• Та які головні ризики виконання бюджету?

____

Аналіз проекту Закону про Державний бюджет на 2023 рік.

• Що закладено в проект бюджету на 2023 рік?
• Наскільки реалістичним є проект бюджету і які ризики він містить?
• Які галузі, крім оборони, будуть пріоритетними для фінансування?
• Чи плануються гроші на відновлення країни та ліквідацію наслідків повномасштабного російського вторгнення?

Про це та багато іншого читайте у нашому звіті.

____

Які існують ризики для бюджету-2022?

Закон про державний бюджет – не лише головний фінансовий документ країни, але й документ, який фактично визначає, на які реформи держава планує витрачати кошти, а на які – ні.
Та навіть ті видатки, які закладено у бюджет, можуть опинитись під ризиком, якщо із виконанням бюджету по доходах чи запозиченнях боргу щось піде «не так».

Деталі за посиланням.

____

Скільки Уряд планує запозичити у 2022 році?

Граничний дефіцит державного бюджету складатиме 188,8 млрд грн, майже повністю цю суму профінансують за рахунок здійснення запозичень. Також Уряд має здійснювати запозичення для рефінансування старого боргу (тобто брати нові запозичення, аби сплатити у 2022 році 393 млрд грн по існуючих боргах).

Деталі за посиланням.

____

Бюджетне відшкодування ПДВ за листопад – найбільше у 2021 році

Загальний обсяг бюджетного відшкодування ПДВ в листопаді склав 17,7 млрд грн (на 3,5 млрд грн більше ніж за попереднім рекордом у вересні – 14,2 млрд грн). Кількість успішних операцій за місяць дещо вища середньорічних показників – 3878, як і середній час відшкодування – 36 діб (середньорічний показник 33 доби).

Деталі за посиланням.

____

За січень-вересень Уряд надав держгарантії на 39 млрд грн.

За 9 місяців 2021 року уряд надав держгарантії по позикам суб’єктів господарювання на загальну суму 39 млрд грн.

Деталі за посиланням.

____

3 млрд грн на стимулювання вакцинаціі

На виконання заяви Президента про виплату 1000 грн кожному вакцинованому, 18 листопада Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт Закону #6297 “Про внесення змін до додатків № 1 та № 3
до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”.

Деталі за посиланням.

____

Які існують ризики для бюджету-2022?

Ми опрацювали додаток до проєкту закону про держбюджет-2022, в якому Міністерство фінансів оцінює фіскальні ризики, що можуть вплинути на доходи і видатки бюджету у наступному році.

Деталі за посиланням.

____

Скільки отримає держбюджет від НБУ у 2022 році?

В проект закладено, що в наступному році НБУ перерахує до державного бюджету 24,4 млрд грн, як частину свого чистого прибутку. Це – стільки ж, скільки НБУ перерахував до бюджету у 2021 році за результатами 2020 року. Водночас прогнозні очікування НБУ щодо суми частини прибутку до розподілу за 2021 рік майже вполовину менші, і складають 13,6 млрд грн. Таким чином, існують значні ризики повторення ситуації поточного року.

Деталі за посиланням.

____

Як у 2022 році зміняться видатки на міністерства?

Згідно з поточним планом Уряду, найбільше (у відсотковому значенні) у бюджеті-2022 мають зрости видатки на Міністерство у справах ветеранів – в шість раз. Більш, ніж удвічі збільшиться бюджет Міністерства розвитку громад. Ключова причина – значне збільшення Державного фонду регіонального розвитку (щоправда, як показує практика попередніх років, він може зменшитись до фінального голосування). На 66% збільшується бюджет Мінцифри Водночас, найбільше зменшаться видатки на МінТОТ (-41,5%), Мінінфраструктри (-31,5%) та Мінкульт (-21,7%).

Деталі за посиланням.

____

Зміни До бюджету-2021: що важливо?

Група народних депутатів, у складі кількох голів комітетів, зареєструвала зміни до бюджету-21 (проект закону №6052), які вже набули великого розголосу. Суть змін – збільшити і доходи, і видатки бюджету на 39,9 млрд грн (за загальним фондом держбюджету). Проект напрацьовано спільно з Мінфіном, який прогнозує, що за підсумками 2021 року доходи бюджету (за загальним фондом) буде перевиконано на близько 40 млрд гривень.

Це – на 12 млрд грн більше, ніж вже наявне перевиконання, станом на кінець серпня. За січень-серпень доходи загального фонду склали 700 млрд грн при плані 672,3 млрд грн.

Деталі за посиланням.

____

План з надходжень від приватизації за 1 півріччя 2021 року виконано лише на 10%

Попри законодавче “розблокування” великої приватизації навесні 2021 року, поки що план надходжень від приватизації не виконується. Даних про фактичні надходження від приватизації у липні ще немає, але план на січень-червень виконано лише на 10%: згідно з даними Держказначейства, бюджет за цей період отримав від приватизації 1 млрд грн при плані на цей період у 9,5 млрд грн. (Загальний план на 2021 рік складає 12 млрд грн)

Детальніше про це читайте за посиланням.

____

План з надходжень від приватизації за 1 півріччя 2021 року виконано лише на 10%

Попри законодавче “розблокування” великої приватизації навесні 2021 року, поки що план надходжень від приватизації не виконується. 

Даних про фактичні надходження від приватизації у липні ще немає, але план на січень-червень виконано лише на 10%: згідно з даними Держказначейства, бюджет за цей період отримав від приватизації 1 млрд грн при плані на цей період у 9,5 млрд грн. (Загальний план на 2021 рік складає 12 млрд грн).

Детальніше читайте за посиланням. 

____

У липні дефіцит держбюджету (за загальним фондом) дорівнював практично нулю при плановому обсязі 15 млрд грн. 

За результатами семи місяців фактичний дефіцит держбюджету (за загальним фондом) не змінився порівняно з січнем-червнем, і за інформацією Мінфіну, становив 50,2 млрд грн, тоді як планово мав становити 132,4 млрд грн. 

Таким чином, у липні дефіцит держбюджету (за загальним фондом) дорівнював практично нулю при плановому обсязі 15 млрд грн. 

Чому? І чи це добре, чи погано читайте за посиланням.

____

Зміни в держбюджеті в рамках «Великого будівництва»

На цьому тижні депутати планують розглянути законопроект про внесення змін до держбюджету щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини.

Законопроектом передбачається запровадити нову субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності, і реалізовуватимуться в рамках програми “Велике будівництво”, якою буде опікуватись Міністерство культури.

Деталі за посиланням.

____

В бюджеті з‘явилось 6 нових бюджетних програм

Як ми вже писали раніше, і квітні депутати внесли зміни до Закону про державний бюджет. Згідно з новою редакцією Закону, план річних видатків за загальним фондом держбюджету у 2021 році вирос на 13,5 млрд грн за загальним фондом. Тепер вони мають становити 1197,3 млрд грн порівняно з попереднім планом 1183,9 млрд грн.

Детальніше читайте за посиланням.

____

Бюджетне відшкодування ПДВ за червень

Обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у червні знизився до 12,0 млрд грн. Темпи відшкодування також значно уповільнились – до 42 діб, що є також найбільшим показником              за увесь рік (для порівняння: у березні -травні  відшкодування здійснювалось за 35 діб).

Водночас, у червні була найбільша кількість успішних операцій з відшкодування – 3784 (проти 3601 у травні). Таким чином, середня сума відшкодування на одну операцію                      складає 3,1 млн грн, що на 400 тис. грн менше ніж у травні.

Детальніше читайте за посиланням.

____

742 млн грн для суддів перенаправили зі спортивних видатків та вищих спеціалізованих судів

Парламент схвалив законопроект, яким перерозподілив частину видатків держбюджету, збільшивши виплати на здійснення правосуддя на 742 млн грн.  Гроші мають піти на виплати заробітних плат працівникам судів, оскільки, згідно з пояснювальними документами до ухваленого закону, фінансове забезпечення системи правосуддя зараз складає лише 38,4% від потреби.

Згідно з розрахунками Державної судової адміністрації рівень забезпечення потреб за програмою забезпечення правосуддя складав 60%, про що зазначено в огляді витрат у сфері судової влади.

Деталі за посиланням.

———

Перекидки червня: як Уряд вже встиг перерозподілити кошти

Пройшла лише половина червня, а Уряд вже встиг ухвалити 7 рішень про перерозподіл бюджетних коштів між різними розпорядниками. Загальна сума перерозподілів складає вже 3,5 млрд грн, із цієї суми практично половину (1.7 млрд грн) складають перекидки МОЗ, а 3 із 7 рішень пов’язані із бюджетною програмою щодо заходів боротьби проти COVID-19.

Деталі за посиланням.

———

Що означає прийнятті Бюджетної декларації

Кабмін ухвалив документ, у якому в загальних рисах зафіксовано, скільки і з кого держава збере податків, скільки і кому грошей роздасть. Не лише у 2022 році, а до 2024 року включно.

Про позитивні та негативні сторони цього нового документу читайте за посиланням.

———

У квітні уряд зіткнувся з суттєвою кризою ліквідності

17-19 квітня залишки на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) зменшились до 0,74 млрд: це найнижчі за останні 2 роки показники.

Ключова причина – відсутність зовнішніх боргових запозичень в перші 3,5 місяців року та обмежені внутрішні запозичення у квітні.

Детальніше про це читайте за посиланням.

———

Податкова амністія: коротко про головне

30 березня у парламенті пройшли перше читання 3 законопроекти про одноразове добровільне декларування активів, набутих за рахунок тіньових доходів, для фізосіб.
Так хочуть залучити надходження до бюджету та зменшити обсяг тіньової економіки, який, за розрахунками Мінекономіки, у І кварталі 2020 оцінено в 31% ВВП. Час на декларування: з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року.

Які умови амністії, що не потребує декларування та які винятки читайте за посиланням.

____

Капітал Експортно-Кредитного Агенства (ЕКА) збільшать за рахунок ОВДП

Минулого тижня Уряд вирішив збільшити статутний капітал ЕКА (Експортно-кредитне агентство) на суму 1,8 млрд грн.

Одночасно в парламенті “лежить” законопроект №3793 , яким депутати також пропонують збільшити статутний капітал ЕКА – до 2 млрд грн, і який вже проголосований у 1 читанні. Також законопроект пропонує скасувати перелік обмежений продукції (окремих товарних позицій), яка може підтримуватись ЕКА. В результаті цього більша кількість українських виробників зможуть скористатись послугами агентства.

Детальніше про це читайте за посиланням.

____

8000 грн від влади для ФОПів: раунд 2

Епідеміологічна ситуація знову змушує владу закривати на карантин області,  через що діяльність частини бізнесу – зупиняється. Аби допомогти підприємцям, що постраждали через локдаун, сьогодні Президент зареєстрував у парламенті законопроект про допомогу особам на період обмежувальних заходів.

Що пропонується та на що звернути увагу читайте за посиланням.

____

Куди та як “перекидали” бюджетні гроші у лютому

Перекидки, перерозподіли, передачі бюджетних призначень та розпорядження про “деякі питання виділення коштів” – все це означає зміни напрямку використання коштів як в межах однієї бюджетної програми, так і з однієї програми на іншу. Коли такі рішення (особливо часто під кінець року) штампуються конвеєром, то це викликає передосторогу – кошти (яких до того ж обмежена кількість) витрачаются не туди, куди планувалось початково.

Які перерозподіляли гроші у лютому та чи є в цьому проблема читайте за посиланням.

____

План по зовнішніх запозиченнях уряду в січні-лютому повністю «провалено»

В січні-лютому уряд планував запозичити на зовнішніх ринках 45,4 млрд грн (в еквіваленті), але не зміг зробити цього.

План по зовнішніх запозиченнях на лютий становив 30,5 млрд грн. На січень – 14,9 млрд грн.

Сумарно це –  еквівалент 1,6 млрд доларів.

Залучити ці кошти уряд планував, в тому числі, через отримання коштів від чергового траншу МВФ. Але цього не сталось. В свою чергу, через відсутність співпраці з МВФ та іншими донорами у лютому Мінфін не зміг запозичувати на зовнішньому ринку.

Частково Мінфін зміг перекрити нестачу зовнішніх запозичень за рахунок внутрішніх запозичень, скориставшись високим попитом. Так, у лютому Мінфін розмістив ОВДП в еквіваленті 37,4 млрд грн при запланованій сумі у 26 млрд грн.

Втім, загальний план  запозичень все одно виконати не вдалось: у лютому обсяг недовиконання плану склав 19,2 млрд грн, за січень-лютий – вже 31,4 млрд грн (запозичено 74,3 млрд грн при плані  на 2 місяці 108,4 млрд грн)

____

Депутати пропонують осучаснити ставки державного мита

Група депутатів «Слуги народу» , включно з головою профільного – податкового – комітету – готують до розгляду у Верховній Раді проект закону 3236-1, яким пропонують осучаснити ставки державного мита. Таке мито справляється за вчинення дій в інтересах юридичних і фізичних осіб та за видачу документів, що мають юридичне значення (накшталт, за видачу паспортів, реєстрацію шлюбу, нотаріальні дії тощо).

Зокрема, у разі прийняття законопроекту ставки державного мита зміняться наступним чином (найбільш відчутні зміни):

Державне мито за реєстрацію шлюбу зросте з 0,85 грн до 119 грн.

За посвідчення заповітів – з 0,85 грн до 170 грн

За посвідчення доручень на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів – з 0,51 грн до 119 грн

За посвідчення інших доручень – з 0,34 грн до 170 грн.

Щоправда, вже традиційно, до проекту законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками.

Детальніше: https://t.me/vashigroshi/253

____

Що змінилось в проєкті бюджету-2021 перед першим читанням?

3 листопада бюджетний комітет Верховної Ради вніс зміни до проєкту бюджету на 2021 рік, а вже 5-го народні депутати схвалили його у першому читанні. Зміни передбачають збільшення доходів та видатків бюджету, без збільшення планового дефіциту. Збільшення доходів – за рахунок більшого вилучення коштів до бюджету від НБУ та від держпідприємств. Найбільше збільшення видатків заплановано на депутатські потреби (субвенція на соціально-економічний розвиток) та інфраструктуру, культуру, медицину, спорт. Водночас, видатки зменшено на регіональний розвиток. 

Деталі – за посиланням.

____

Яким має бути якісний Закон про державний бюджет?

14 вересня 2020 року Уряд затвердив, та подав на розгляд Верховної Ради проект Закону про державний бюджет на 2021 рік. Щороку під час розгляду проекту бюджету в Парламенті виникає чимало дискусій щодо того, чи є такий законопроект якісним, чи ні. Аби синхронізувати позиції ключових полісі-мейкерів щодо того, що є «якістю» держбюджету, як трактують цей термін представники різних гілок влади, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи Економіки провів фахову дискусію на тему «Яким має бути якісний Закон про державний бюджет».

Деталі – за посиланням.

____

Зміни до бюджету VS місцеві вибори

Парламент ухвалив зміни до Закону про державний бюджет на 2020 рік. Ми проаналізували проект змін, розміщений на сайті Верховної Ради (номер 3279-д від 11.04.2020). Новий бюджет забрав фінансування багатьох реформ, в тому числі – більше половини субвенції на місцеві вибори.

Замість 2,15 млрд грн, що були виділені у вигляді субвенції в бюджеті до вчорашнього голосування, тепер на них передбачається лише 1 мільярд.

Чи є можливість у ЦВК провести вибори і «вкластися» в цей бюджет? Спойлер: Без змін до Виборчого Кодексу (або ж Конституціі) – ні.

Деталі – за посиланням.

____

Важливі зміни до бюджету-2020

Парламент ухвалив зміни до Закону про державний бюджет на 2020 рік. Ми проаналізували проект змін, розміщений на сайті Верховної Ради (номер 3279-д від 11.04.2020). 

Деталі – за посиланням.

____

Стабілізаційний фонд для боротьби з коронакризою. Чи насправді це вихід?

В Україні уже двічі створювався Стабілізаційний фонд – у 2006 та 2008 роках. Сьогодні уряд знову пропонує створити такий фонд – для подолання “коронавірусної кризи”. Чи насправді це ефективний інструмент чи, навпаки, створення проблем для країни?

Деталі – за посиланням.

____

“Укравтодор” отримав право брати позики під держгарантії. Чому це погано

Верховна Рада дозволила “Укравтодору” брати гарантовані кредити, які майже напевно повертатимуть усі платники податків. Це ще більше ускладнить фінансування соціальних зобов’язань уряду.

Деталі – за посиланням.

____

Завершення буму на ринку держоблігацій. В лютому попит нерезидентів на ОВДП почав знижуватись. І в цьому є і погана, і гарна новина

В лютому 2020 року ейфорії на ринках капіталу прийшов кінець, спричинений передусім поширенням коронавірусу. Інтерес нерезидентів до українських ОВДП також відчутно впав. Як наслідок, (і) більше половини всіх запозичень у лютому становили «короткі» папери (тривалістю 1 рік чи менше) – хоча ще в січні таких було лише чверть. (іі) Дохідність ОВДП почала збільшуватись, хоча і не стрімко. (ііі) Загальний обсяг залучень значно знизився. Зниження інтересу нерезидентів ускладнить Мінфінові залучення боргу та подальше зниження ставок. Але водночас зменшить тиск на посилення гривні.

Деталі – за посиланням.

____

Фонд розвитку підприємництва: кошти для малого бізнесу, збільшення дефіциту бюджету та порушення Бюджетного кодексу

За пропозицією Президента, Уряд ініціював створення Фонду розвитку підприємництва, мета якого – реалізація програми “Доступні кредити 5-7-9%”. В січні 2020 року Парламент вніс зміни до бюджету-2020, якими передбачив фінансування ФРП в обсязі 2 млрд грн. Для забезпечення фінансування ФРП парламент збільшив дефіцит бюджету за спеціальним фондом. І цим – порушив Бюджетний Кодекс. Адже ним чітко визначено перелік ситуацій, за яких можуть вноситись зміни до Закону про державний бюджет та збільшення видатків та дефіциту – і серед них немає правила, якому б відповідала ситуація із фінансуванням ФРП.

Деталі – за посиланням.

____

Надання Державному агентству автомобільних доріг України державних гарантій

В січні Верховна Рада внесла зміни до Закону про держбюджет на 2020 рік, якими дозволила надавати державні гарантії під позики Державного агентства автомобільних доріг. Й одночасно – звільнила Агентство від необхідності доводити свою спроможність обслуговувати ці борги. Ці зміни до законодавства створюють ризик повернення до згубної практики, яка свого часу призвела до необхідності реструктуризації зовнішніх боргів України.

Деталі – за посиланням.

• Чи виконаний план доходів за основними податками?

• Як вплинула відсутність підтримки США на бюджетну стабільність?

• Які ризики будуть актуальними протягом цього бюджетного року?

____

• Чи був виконаний план доходів за основними податками та неподатковими надходженнями?

• Як вплинула відсутність підтримки від ЄС та США на бюджетну стабільність?

• Які ризики будуть актуальними протягом цього бюджетного року?

____

• Чи був виконаний план доходів за основними податками?

• Як вплинула відсутність підтримки від ЄС та США на бюджетну стабільність?

• Які ризики будуть актуальними протягом цього бюджетного року?

____

• Чи був виконаний план доходів?

• Чи було достатньо міжнародного фінансування для покриття традиційно найбільших видатків наприкінці року?

• Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?

____

• Чи був виконаний план доходів?

• Які надходження від основних податків?

• Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?

____

• Чи був виконаний план доходів?

• Які надходження від основних податків?

• Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?

____

• Чи був виконаний план надходжень?

• Які надходження від основних податків?

• Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?

____

• Чи був виконаний план надходжень?

• За якими видами економічної діяльності найбільше сплачено податку на прибуток підприємств?

• Які ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?

____

• Чи був би виконаний план надходжень без міжнародної підтримки?

• За якими із податків не виконано план та чому?

• Які додаткові ризики з’являються для бюджетної стабільності та що очікувати надалі?

____

• Яка ситуація із податковими надходженнями?

• За якими із податків було виконано план, а за якими ні?

•Які додаткові ризики з’являються для бюджетної стабільності та чого очікувати від нових профільних законопроектів?

____

• За яким із податків знову не вдалося виконати план і з чим це пов’язано?

• Які ризики можуть вплинути на ритмічність міжнародної підтримки?

• Які зміни бюджетного законодавства слід очікувати та як це може вплинути на бюджетну систему?

____

• За якими податками вдалося виконати план, а за якими ні?

• Чи залишається стабільною міжнародна підтримка?

• Які ризики слід враховувати для підтримки стійкості бюджетної системи?

____

• Які особливості виконання дохідної частини бюджету?

• Як міжнародне співробітництво впливає на стійкість публічних фінансів?

• Які зміни очікуються найближчим часом та які ризики можуть виникати?

____

• Чи виконується план доходів?

• Чи вдається фінансувати дефіцит і наскільки його розмір відповідає плановому?

• Які зміни в системі публічних фінансів очікуються найближчим часом та які ризики можуть виникати?

____

#Бюджетний_барометр №23 за січень 2023

Що відбувалось з бюджетом у січні:

• Як розпочався 2023 рік у сфері публічних фінансів?

• Яка роль міжнародної допомоги (поворотної і безповоротної)?

• Якими були власні податкові надходження та скільки надійшло митних платежів?

️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за січень 2023 року

#Бюджетний_барометр №22 за грудень 2022

Що відбувалось з бюджетом у жовтні:

• За рахунок яких джерел отримано рекордну суму доходів?

• Яка роль іноземних партнерів у підтримці бюджету наприкінці року?

• Що вдалось профінансувати, якими були основні статті видатків та чи встигли виплатити усі соціальні допомоги?

️Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2022 року

#Бюджетний_барометр №21 за листопад 2022

Що відбувалось з бюджетом у жовтні:

• Який обсяг надходжень бюджету та чи виконуються оновлені плани Уряду за основними податками?

• Чому розмір дефіциту знову б’є рекорди і як Уряд його фінансує?

• Чи вчасно надходить достатня бюджетна підтримка від іноземних партнерів?

• Чи вдалось Уряду залучати більше коштів від ринкового розміщення ОВДП і чи впливає це на емісійний викуп Нацбанком?

#Бюджетний_барометр №20 за жовтень 2022

Що відбувалось з бюджетом у жовтні:

• Яким є оновлений план 2022 року і чи вдається його виконувати?

• Які причини рекордного дефіциту у жовтні та з яких джерел його фінансували?

• Чи змінюється співвідношення між формами зовнішньої підтримки та які частки допомоги у вигляді кредитів та грантів?

#Бюджетний_барометр №19 за вересень 2022

Що відбувалось з бюджетом у вересні:

• Яка ситуація з надходженнями до бюджету?

• Чи вдається Уряду залучати достатньо іноземної допомоги для покриття видатків?

• Наскільки значними є видатки, пов’язані з погашенням попередніх боргів?

• Що буде далі із фінансуванням дефіциту?

Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за вересні 2022 року

#Бюджетний_барометр №18 за серпень 2022

Що відбувалось з бюджетом у серпні:

• Що спричинило новий рекорд доходів, які вперше склали понад 200 млрд грн за місяць?

• Чого у серпні було більше – податкових надходжень чи зовнішньої фінансової допомоги?

• Надходження за яким податком уперше з початку широкомасштабної війни з Росією перевершили довоєнні планові показники?

• Яка ситуація з дефіцитом бюджету та що відбувається з виплатами та запозиченнями від ОВДП?

• Який фінансовий стан в місцевих бюджетах?

____

#Бюджетний_барометр №17 за липень 2022

Що відбувалось з бюджетом у липні:

• За рахунок яких джерел було отримано рекордний обсяг доходів?

• Як спрацювало відновлення митних платежів?

• Чи вистачає Уряду коштів на зростаючі потреби у соціальних видатках?

Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за липень 2022 року

____

#Бюджетний_барометр за червень 2022 

Що відбувалось з бюджетом у червні?

• Який рівень виконання податкових та митних планів?

• Що з міжнародною допомогою і чого стає більше – грантів чи кредитів?

• Які кроки здійснюють Парламент та Уряд, щоб збалансувати головний фінансовий план країни?

Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за червень 2022 року

____

#Бюджетний_барометр за травень 2022 

Що відбувалось з бюджетом у травні?

• За рахунок яких джерел наповнювався державний бюджет? 

• Який стан боргового фінансування та чи є пов’язані з цим ризики?

• Яка частка грантів і чого очікувати далі?

Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за травень 2022 року

____

#Бюджетний_барометр за квітень 2022 

Що відбувалось з бюджетом у квітні?

• За якими податками відбулось найбільше “просідання”, а за якими вдалось навіть перевиконати план?

• Що з дефіцитом та за рахунок чого він фінансувався?

• Що далі та які ключові ризики для публічних фінансів залишаються актуальними?

Про ці та інші інсайти щодо виконання держбюджету читайте у Бюджетному барометрі за квітень 2022 року

____

#Бюджетний_барометр за березень 2022 

В першому “воєнному” барометрі ви дізнаєтесь:

• Як Мінфінові  вдалося зібрати гроші в бюджет у березні та що очікує бюджет надалі?

• Як виконано план по податках і які ключові ризики на майбутнє?

• Які резерви є в Уряду для фінансування видатків бюджету, якщо війна затягнеться?

А також – про умови залучення коштів для фінансування бюджету від міжнародних донорів та партнерів та стан фінансування соціальних виплат.

Читайте про ці та інші інсайти щодо виконання держбюджету у новому Бюджетному барометрі за березень 2022 року

____

#Бюджетний_барометр №12 за січень 2022

• Що вплинуло на високі показники перевиконання держбюджету в січні, та як довго триватиме така динаміка по надходженням?

• Чи вже помітен в бюджеті фіскальний ефект від вступу в дію т.зв. «Ресурсного закону» Уряду?

• Які ризики для виконання держбюджету можна очікувати у найближчий час? 

Читайте про ці та інші інсайти щодо виконання держбюджету у Бюджетному барометрі за січень

____

#Бюджетний_барометр №11 (листопад)

Що відбувалось з державним бюджетом у листопаді, та що можна очікувати по доходах, видатках та дефіциту бюджету до кінця року? Читайте у новому Бюджетному барометрі за листопад.

Про це та про інші інсайти щодо виконання держбюджету у листопаді – дізнавайтеся у свіжому випуску Бюджетного барометра за посиланням.

____

#Бюджетний_барометр №10 (жовтень)

Шо відбувалось з державним бюджетом у жовтні, та що можна очікувати по доходах, видатках та дефіциту бюджету до кінця року? Читайте у новому Бюджетному барометрі за жовтень.

Про це та про інші інсайти щодо виконання держбюджету у жовтні – дізнавайтеся у свіжому випуску Бюджетного барометра за посиланням.

____

#Бюджетний_барометр №9 (вересень)

Чи виконано доходи державного бюджету у вересні? На кінець серпня Уряд зміг запозичити лише 72% від плану восьми місяців 2021 року – чи виконався план із внутрішніх і зовнішніх запозичень у вересні та чого очікувати на кінець року? Скільки боргів і кому потрібно було повернути у вересні, і чи вистачило коштів?

Про це та про інші інсайти щодо виконання держбюджету у вересні – дізнавайтеся у свіжому випуску Бюджетного барометра за посиланням.

____

#Бюджетний_барометр №8 (серпень)

Поки народні депутати досліджують проект Закону про державний бюджет на 2022 рік, саме час подивитись, що ж відбувається з бюджетом поточного року. Чи допомагає урядові перевиконання плану по доходах? Чому уряд звів у серпні бюджет з профіцитом у розмірі 37,7 млрд грн (за загальним фондом), при плановому профіциті у розмірі 21,6 млрд грн? Чи це добре, чи погано? Скільки боргів і кому йому потрібно повертати у вересні, і звідки братимуть на це гроші?

Про це та про інші інсайти щодо виконання держбюджету у серпні – читайте у новому Бюджетному барометрі за посиланням.

____

#Бюджетний_барометр №7 (липень)

Бездефіцитне виконання бюджету в липні (це добре чи погано?); ситуація із запозиченнями; розвиток ситуації з понадплановим дефіцитом Пенсійного фонду; ключові закони, що були ухвалені за період і впливають на публічні фінанси.

Читайте про це, та багато інших інсайтів про виконання держбюджету у липневому «Бюджетному барометрі» за посиланням.

____

 #Бюджетний_барометр №6 (червень)

Поки чекаємо свіжі дані по виконанню держбюджету у липні, ділимося детальним аналізом результатів за перші 6 місяців 2021 року. У січні-червні 2021 року Закон про держбюджет виконано на високому рівні: по надходженням перевиконання, по видаткам нижче за план, але все ж найкраще з 2017 року. Також скоротилась заборгованість Пенсійного фонду за позиками з ЄКР. Але з негативу – чергові проблеми із запозиченнями.

Читайте про це, та багато інших інсайтів про виконання держбюджету у травні в черговому «Бюджетному барометрі» за посиланням.

____

 #Бюджетний_барометр №5 (травень)

Виконання бюджету у травні було сповнено новинок та цікавостей – зокрема через ухвалені 29 квітня Верховною Радою зміни до закону про державний бюджет, що вплинули і на дохідну, і на видаткову частини бюджету.

– Що саме змінилось у держбюджеті?

– Які органи влади отримали більше коштів на свої потреби? Які нові статті видатків з’явились у держбюджеті?

– План по яких податках було збільшено?

– Як уряд фінансував дефіцит бюджету?

Читайте про це, та багато інших інсайтів про виконання держбюджету у травні в черговому «Бюджетному барометрі» за посиланням.

____

Бюджетний барометр №4 – квітень 2021 року

Що відбувалось з публічними фінансами у квітні 2021 року:

Чому перевиконання плану з податкових надходжень у квітні не врятувало бюджет від невиконання в цілому по доходах?

Чому в середині квітня Уряд стикнувся з кризою ліквідності, та як вдалось іі подолати?

Які ризики для бюджету «спрацювали» у квітні, і що робить уряд, аби вирішити проблеми?

Читайте про це та про інші важливі події у черговому випуску Бюджетного барометру за посиланням.

____

Бюджетний Барометр (березень 2021)

План доходів знову перевиконано, зокрема завдяки пожвавленню імпорту.

Ситуація із фінансуванням бюджету за рахунок боргових запозичень – не надто позитивна. Мінфін активно запозичує на внутрішньому ринку, але через відсутність співпраці з МВФ зовнішні запозичення на «нулі» третій місяць поспіль.  

План видатків також виконано не повністю, але наразі не становить суттєвої загрози для держбюджету.  

Ситуація із надходженнями до місцевих бюджетів покращується, хоча негативний вплив карантину на ділову активність – та відповідно надходження до місцевих бюджетів – триває. 

І вже традиційно джерело поганих новин – бюджет Пенсійного фонду. У березні ПФУ знову покривав свій розрив за рахунок позичок ЄКР, і не зміг повернути на кінець березня  отримані протягом місяця 6,6 млрд грн.

Більше інсайтів читайте за посиланням.

____

Бюджетний_барометр за лютий 2021 року

Чим виконання бюджету у січні-лютому 2021 року відрізняється від ситуації у попередні роки?

Як в лютому фінансувались видатки бюджету?

За якими податками перевиконали план, а по яким – провалили, та чому?

Чим загрожує (повне) невиконання плану по зовнішніх запозиченнях у січні-лютому для країни?

Скільки державних гарантій та кому надав вже надав уряд у 2021 році?

Шукайте відповіді на всі ці, та багато інших питань, у новому Бюджетному барометрі за лютий 2021 року – за посиланням.

____

Бюджетний барометр №3 (за січень 2021 року)

Завдяки чому у січні перевиконано доходи бюджету?

Дефіцит бюджету у січні нижчий, ніж заплановано. Чи це добре, чи погано?

Чи вистачає надходжень до Пенсійного фонду для виплати пенсій?

Що відбувається із місцевими бюджетами?

Читайте про це та про інші аспекти ситуації з бюджетом у новому Бюджетному барометрі за січень 2021 року.

Деталі – за посиланням.

____

Бюджетний Барометр (грудень 2020)

Бюджетні “перекидки” у грудні, зворотній бік рекордних запозичень, недовиконаний Пенсійний фонд, та інші інсайти результатів виконання державного й місцевих бюджетів у грудні

2020 бюджетний рік завершено, яким він був для публічних фінансів – читайте у нашому новому Бюджетному барометрі за посиланням.

___

Бюджетний барометр №2. Скільки коштів не вистачає Урядові для фінансування видатків у 2020 році та які напрями не буде профінансовано

В листопаді до питання виконання державного бюджету було прикуто багато уваги – адже з виконанням почались суттєві (і відчутні) складнощі. У новому випуску бюджетного барометра ви знайдете детальний статус виконання державного бюджету у жовтні й листопаді, з описом найбільших проблем, та прогнозом розвитку ситуації в грудні.

Деталі – за посиланням.

____

Бюджетний барометр №1.  Ключові висновки про виконання бюджету за 9 місяців 2020 року

Наприкінці кожного місяця Держказначейство публікує детальні дані про виконання державного бюджету за попередній місяць. Це дозволяє подивитись “вглиб” ситуації з виконанням бюджету та зрозуміти ризики.

Деталі – за посиланням.

 

Дослідження механізмів підтримки осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах

Внаслідок повномасштабної війни рівень життя в Україні значно погіршився, зросла частка населення, яке критично потребує допомоги. При цьому, обмежені ресурси держави змушують підвищувати ефективність системи підтримки. При формуванні подальших заходів з підтримки населення органам влади потрібно буде пріоритезувати підтримку.

Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” підготував окреме дослідження на цю тему. Ключовою причиною розпочати аналітичну роботу було розуміння того, що в майбутньому ресурсні можливості держави будуть неспівставні з потребами всіх вразливих груп. Брак ресурсів може стосуватися не тільки фінансових спроможностей, але й відсутності в достатній кількості необхідної інфраструктури та фахівців, які можуть надавати ефективну соціальну допомогу. Це може спричинити маргіналізацію окремих категорій населення, а в довготривалій перспективі деструктивно вплинути на загальний добробут та економічний розвиток країни.

Результати нашого дослідження читайте за посиланням

___

Аналіз ефективності підтримки застрахованих осіб фондом соціального страхування України

Дослідження стосується аналізу ефективності діяльності Фонду соціального страхування України у порівнянні з досвідом функціонування подібних інституцій п`ятьох європейських країн, а також виявлення ключових проблем та шляхів їх вирішення.

В чому суть? 

• У ФССУ  застраховано близько 12 млн осіб. Кількість отримувачів виплат та послуг – близько 4 млн осіб.

• ФССУ має затверджений (до війни) бюджет 37,5 млрд грн на 2022 рік. 

• Тривалими ключовими проблемами ФССУ є дефіцит та накопичення заборгованості по виплатах, відсутність прозорості інформації, низький рівень автоматизації процесів, здійснення виплат, які дублюють роботу інших органів тощо.

Що ми зробили в рамках дослідження? 

• Порівняли ключові функції фондів соціального страхування відповідно до міжнародної практики;

• Вивчили поточний стан та проблеми соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання в Україні;

• Виявили проблемні питання бюджету ФССУ;

• Визначили потребу в оптимізації структури видатків ФССУ.

 

На результати дослідження вже звернув увагу Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

З повним текстом дослідження можна ознайомитись на сайті КШЕ.

Сподіваємось, дослідження допоможе українським парламентарям, Уряду, Офісу Президента оптимізувати та ефективніше реформувати діяльність ФССУ.

___

Як вирішити ключові проблеми співпраці державних та комунальних університетів з міжнародними донорами

Повний текст дослідження “Які обмеження накладає на заклади вищої освіти статус “бюджетних установ” у співпраці з донорськими організаціями, і якими є шляхи їхнього подолання” читайте за посиланням.

___

Як бізнес сплачує ПДФО до місцевих бюджетів?

Цей податок – найбільше джерело у доходів місцевих громад, але наразі законодавче регулювання його сплати недосконале – як наслідок, компанії часто сплачують ПДФО за своїх співробітників до бюджетів інших громад, ніж там, де такі працівники живуть. Це призводить до несправедливого збільшення/ зменшення доходів громад, що викривлює їхню спроможність фінансувати власні видатки.

Це хочуть змінити: до Верховної Ради подано вже понад десяти законопроектів, які пропонують інше регулювання. Ми поспілкувались з кількома десятками найбільших компаній та установ, які працюють по всій країні, та зробили висновки щодо масштабу проблеми – та рекомендаціі, як варто змінювати законодавство та підходи до сплати ПДФО.

Презентацію нашого дослідження читайте за посиланням.

___

Презентація з оглядом проекту бюджету на 2022 рік

15 вересня Кабінет міністрів затвердив проєкт бюджету України на наступний рік. Ключовим моментом та головною особливістю формування проєкту нового державного кошторису є те, що очікуване зростання доходів, яке нарешті перевищує темпи збільшення бюджетних видатків.

Це дуже позитивна новина. Адже попередні два роки ми активно нарощували дефіцит, що призвело до збільшення планів запозичень. Завдяки тому, що тепер доходи зростатимуть швидше, аніж видатки, Міністерство фінансів розраховує на значне зниження рівня дефіциту. Важливо, що заплановано навіть первинний профіцит загального фонду державного бюджету.

А поміж головних недоліків бюджетного законопроєкту на нашу думку є, що передбачений обсяг надання державних гарантій при укладанні контрактів та кредитуванні української економіки дорівнює 6% доходів загального фонду. А це перевищує “безпечну” норму, визначену Бюджетним кодексом. Відповідно, існують ризики значних бюджетних втрат.

Детальніше читайте за посиланням.

___

Аналіз ефективності законодавчого регулювання надання соціальної допомоги в Україні для основних цільових груп

В Україні для соціальної підтримки припадає 25% коштів державного бюджету. Однак є факти неефективності системи: численні дублювання інструментів соціальної підтримки, нерівномірності рівня підтримки громадян, а також значна кількість архаїчних допомог. 

Дане дослідження зосереджено на аналізі законодавчого регулювання п’яти ключових типів отримувачів соціальної допомоги від держави, кожний тип має свої особливості. 

В рамках дослідження проаналізовано 113 нормативних актів, зокрема, 38 Законів та 75 постанов Кабінету Міністрів, що охоплюють надання допомоги: особам з інвалідністю; малозабезпеченим родинам; особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; сім’ям з дітьми; пенсіонерам. 

Як свідчить аналіз, найбільшу кількість допомог матиме сім’я, в якій наявні особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи. На найменшу кількість допомог може розраховувати сім’я з двох осіб, де є працездатний дорослий (за умови отримання зарплати хоча б трохи вище мінімальної) та дитина у віці від 6 років. 

Докладніше читайте у дослідженні за посиланням.

___

Прожитковий мінімум: які проблеми є та як їх вирішити?

В Україні існує два типи прожиткового мінімуму: законодавчий та фактичний. Перший встановлюється законом про держбюджет і тричі змінюється протягом року, а другий щомісяця розраховується Мінсоцполітики на базі динаміки рівня життя.

Законодавчий розраховується на одну особу, а також для окремих груп населення. Наприклад, вартість наборів продуктів харчування для працездатних осіб більше на 22% ніж для непрацездатних. Для непрацездатних осіб вартість непродовольчих товарів також на 20% менша ніж для працездатних, а витрати на транспортні послуги взагалі відсутні. 

Фактичний рівень прожиткового мінімуму в Україні майже вдвічі вищий, ніж той, що закладено в Закон про державний бюджет-2021. В уряді це знають та розуміють, але підвищити розмір прожиткового мінімуму в бюджеті до його фактичного рівня на сьогодні не можуть. 

Чому? Бо до розміру прожиткового мінімуму сьогодні прив’язано більше 150 різних виплат з (а інколи – й до) бюджету. Як наслідок – будь-яка його зміна тягне за собою потребу у перерахуванні видатків по великій частині бюджетних витрат.

Ми дослідили питання, що саме заважає урядові підвищити законодавчо встановлений прожитковий мінімум до його фактичного рівня, і ділимося з вами результатом нашого аналізу 

Детальніше читайте аналітичну записку за посиланням.

___

Дослідження: Державний бюджет-2019. Аналіз виконання та уроки, які варто вивчити

Виконання бюджету у 2019 році – успіх чи невдача? Чи був виконаний план за доходами та які видатки не були проведені? Команда нашого Центру презентує Вашій увазі Звіт про виконання Державного бюджету України у 2019 році.

Деталі – за посиланням.

____

Державний бюджет України «завдяки» податковим пільгам втратив 776,8 млрд грн у 2010–2019 рр. 

Протягом 2010-2019 років Державний бюджет України через надання податкових пільг суб’єктам господарювання недоотримав 776,8 млрд грн податкових надходжень, місцеві бюджети – 49,9 млрд грн у цінах 2019 року.

Через надання податкових пільг влада намагається підтримати окремі галузі економіки чи підприємства. Водночас, в Україні фактично відсутня державна політика з надання податкових пільг. Не сформовано перелік правил та принципів їх надання, а головне – оцінка соціально-економічного впливу надання пільг, і того, які саме підприємства найбільше виграють від їх впровадження. 

В цілому, податкові пільги надаються не за принципом підтримки інноваційних галузей, а тим галузям, які мають найбільшу вагу в економіці (= найбільше лоббі в парламенті).

Окрім того, пільги використовують як інструмент торгу для голосування за важливі урядові законопроєкти, наприклад, закони про державний бюджет. Зокрема, за останні 5 років 75% всіх пільг ухвалено саме у «бюджетний період».

Детальніше про це читайте у нашому дослідженні.

___

Огляд витрат у Державній судовій адміністрації

Як свідчить проведений аналіз, на сьогодні відсутній зв’язок між наданням фінансування та досягненням цілей політики, що вказані в бюджетній програмі. Це є прямим свідченням необхідності перегляду показників бюджетної програми та введення таких, що сприяли б досягненню поставлених цілей.

Запропонований Державною судовою адміністрацією підхід щодо вирішення проблем накопичених справ та зменшення навантаження фактично зводиться до двох методів – збільшення бюджетного фінансування та донабору суддів.

Хоча ми підтримуємо в цілому необхідність закриття вакантних суддівських посад, та збільшення фінансування ДСА для забезпечення виконання її функцій, ми не погоджуємось із таким обмеженим набором дій щодо вирішення проблем. 

Детальніше про наші висновки читайте за посиланням на 45 сторінці.

___

Огляд витрат в частині фінансової підтримки національних театрів

Сучасна система функціонування та фінансування мережі національних театрів характеризується рядом проблем:

1. Відсутність зростання кількості глядачів на одну виставу.

Протягом 2018-2019 років кількість відвідувачів театрів залишилась майже незмінною (+0,8% або 12,9 тис. осіб). Середня завантаженість глядацьких залів за цей же період склала +0,5% (64,6% у 2018 р. та 65,1 % у 2019 р.) Показник відвідуваності національних театрів склав близько 38 осіб на 1 тис. населення.

2. Відсутність обліку відвідувачів за гендерною та віковою ознакою. Національні театри не ведуть облік показників щодо кількості відвідувачів за категоріями статі та віку, необхідних для проведення аналізу того, хто є їх цільовою аудиторією. Відсутність інформації про віковий склад глядачів не дозволяє зрозуміти, чи користуються вистави національних театрів молодою аудиторією, і як змінюється віковий склад аудиторії з часом – стає молодшим чи стає дорослішим
3. Відсутність гнучкості в управлінні національними театрами задля підвищення ефективності роботи театрів.

З 27 театрів різних європейських країн (Норвегія, Швеція, Данія, Франція, Німеччина, Австрія, Іспанія, Італія, Латвія, Нідерланди, Великобританія, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Швейцарія, Бельгія, Фінляндія, Словаччина), 21 театр (або 77,8%) функціонують за системою stagione або використовують змішану систему, і лише 6 (або 22,2%) залишаються на репертуарній.

Модель stagionе передбачає зменшення постійного штату працівників оперних театрів, залишаючи технологічно необхідний мінімум і хор з оркестром, натомість залучаючи більшість солістів та постановників на проектній основі.

4. Відсутність дієвих стимулів для підвищення фінансової незалежності театрів.

Існує пряма залежність між спроможністю театру виконувати свою ключову функцію – забезпечувати культурні потреби громадян; його  управлінською ефективністю окремого театру; та між обсягом власних надходжень, які отримує цей театр у вигляді надходжень від продажу квитків чи наданих послуг. 

Водночас, поточна урядова політика у сфері фінансування театрів дуже в низькій мірі стимулює підвищення фінансової незалежності національних театрів, і має бути переглянута.

Детальніше про наші висновки читайте за посиланням на 57 сторінці.

Які результати митниці у березні

У березні обсяг імпорту та експорту збільшились порівняно з попереднім місяцем як у гривневому так і доларовому вимірі: імпорт виріс на 23%, експорт на 16%. Якщо порівнювати березень-2021 із березнем-2020, то зростання імпорту склало 26%, експорту – на 27%.

Надходження від митниці склали 34,4 млрд грн (на 2.7 млрд грн або 8,6% більше плану). Якщо порівняти із березневими показниками 2020 року, то цьогоріч бюджет отримав на 9,8 млрд грн більше.

Про причини цього читайте за посиланням.

____

Митниця перевиконала план по надходженням у лютому:  імпорт яких товарів збільшився, а яких – впав

У лютому митниця забрала 37.7 млрд грн, перевиконавши план на 1,18 млрд, а якщо порівнювати з 2020 роком – митні збори цьогоріч більші на 4,36 млрд грн.

Є 2 явні причини збільшення надходжень рік до року: слабша національної валюта (середній курс за лютий 2021 року склав 27,88 грн/дол проти 24,6 грн/дол у лютому минулого року),  та збільшення оподатковуваного імпорту.

У лютому оподаткований імпорт склав 122 млрд грн, в той час як у лютому 2020 року імпорт склав 103 млрд грн.

Який імпорт найбільше зріс читайте за посиланням.

____

Імпорт в Україну у січні зріс «завдяки» слабшій гривні

Незважаючи на локдаун у січні 2021 року оподаткований імпорт виявився значно більшим, ніж у січні 2020. Він виріс на 17% – з 87,3 до 101,8 млрд грн. Щоправда, у доларовому еквіваленті значення практично рівні – 3,61 млрд дол. США у 2021 та 3,6 млрд дол. США у 2020. Тобто причина зростання надходжень – девальвація гривні від  24,12 грн/дол. США у січні 2020, до 28,22 грн/дол. США у січні цього року.

Поточна ситуація з курсом валют дозволила Держмитслужбі у січні прозвітувати про виконання плану на рівні 100,4% (інформація ДКСУ). За перший місяць року до бюджету надійшло 33,3 млрд грн при плані 29,88 млрд.

Про причини цього детальніше за посиланням.

Місцеві бюджети – що з виконанням за перші три місяці повномасштабної війни?

Місцеві бюджети з 24 лютого мали різні результати виконання, але зведений показник виконання їх доходів по країні є кращим, ніж цього можна було б очікувати. 

Податків надійшло більше, ніж торік: за перші 6 місяців року до місцевих бюджетів сплачено 173,8 млрд грн, що на 18,4 млрд грн або на 11,8% більше, ніж у першому півріччі 2021 року. 

Що було виявлено?

• Відсутність проблем із надходженнями у відносно безпечних областях;

• Зростання надходжень від податку на доходи фізичних осіб через виплати військовослужбовцям;

• Незначне скорочення єдиного податку, незважаючи на можливість його не сплачувати частині платників;

• Ненадходження плати за землю та ін.

Про ці та інші інсайти читайте у нашій статті за посиланням

____

Що відбувається з місцевими бюджетами під час війни? 

Дискусії про стан публічних фінансів в Україні здебільшого зосереджені на обговоренні стійкості державного бюджету. 

Проте місцеві бюджети не менш важливі для фінансової безпеки держави, оскільки вони фінансують необхідні для населення послуги.

• Які результати виконання місцевих бюджетів у період повномасштабної війни?

• Чому в період війни місцеві бюджети в областях, де не ведуться активні бойові дії, змогли перевиконати цьогорічні плани, а подекуди зібрати більше податків, ніж минулого року?

• Чи потрібна місцевим бюджетам додаткова підтримка?

Про це у статті нашого Центру за посиланням

____

Нова субвенція на комунальну інфраструктуру: як вона працюватиме?

11 серпня 2021 року Уряд прийняв Постанову, яка затверджує порядок та умови надання субвенції місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури. Ця субвенція вперше з’явилась при внесенні змін до держбюджету у квітні цього року.

Загальний обсяг на 2021 рік – 100 млн грн. Гроші візьмуть зі спецфонду за рахунок залишку (невитрачених коштів), який утворився на 1 січня 2021 року по видатках на забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до матеріалів, що подані на засідання КМУ, субвенція надаватиметься на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі для придбання комунальної техніки.

Які умови отримання та в чому полягає наша критика цієї субвенції читайте за посиланням.

____

Як розподілено субвенцію на соц-економ розвиток?

19 травня Уряд розподілив 1,68 млрд грн, або 28% від річного обсягу субвенції на соціально-економічний розвиток між територіальними громадами.Основні напрямки фінансування – будівництво та ремонт (в т. ч. капітальний) об’єктів охорони здоров’я, закладів освіти, спортивних установ та комплексів, об’єктів благоустрою та житлово-комунального призначення, закупівля обладнання для лікарень та інших комунальних підприємств медичної сфери.

Обсяг розподілених коштів є різним у різних регіонах (від 40 до 160 млн грн). Але поки що розподілено лише менше третини річного обсягу субвенції, відтак обсяг коштів по регіонах ще зміниться.

Деталі за посиланням.

____

____

Як уряд хоче змінити відбір інвестпроектів ДФРР

Сьогодні, 12 квітня, Уряд затвердив перелік програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2021 році. За даними Урядового порталу, до переліку включено 294 проекти, в тому числі близько 200 проектів, які фінансуватимуться в рамках програми Президента «Велике будівництво». Проекти було схвалено міжвідомчою комісією 18 лютого та 4 березня 2021 року, проте повний перелік об’єктів досі відсутній у публічному доступі.

Що нового пропонується читайте за посиланням.

____

Акциз – громадам, аудит медсубвенції та нова субвенція на спорт: бюджетні новини для регіоні

Минулого тижня Уряд прийняв низку постанов, які впливають на місцеві бюджети. Наш топ-4:

1) Створена нова субвенція на розвиток спортивної інфраструктури. Умови субвенції: співфінансування з місцевих бюджетів не менше, ніж 10%, наявність документації для проведення робіт, а також гарантія від місцевих бюджетів своєчасно використовувати субвенцію у повному обсязі та підтримувати об’єкти за свій кошт у майбутньому. При цьому, окремої відповідальності за можливе недотримання гарантій не передбачено, тож це ризик для нових довгобудів.

2) У рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, Мінрегіон почав розподіляти субвенції для територіальних громад Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Дніпропетровської, Херсонської та Одеської областей. У держбюджеті-2021 на цю програму передбачено 1,2 млрд грн за спецфондом та 0,45 млрд грн за загальним фондом.

3) Зарахування частини акцизного податку до місцевих бюджетів. Насправді – технічна постанова, але вона була потрібна, бо за законодавством обсяг цих коштів залежить від показників реалізації палива за попередній період і потребує окремого рішення Уряду.

4) Зміни у порядку надання субвенції для підтримки закладів та заходів у системі охорони здоров’я. МОЗ разом з облдержадміністраціями планує проаналізувати витрачання коштів за кожним із напрямків та за результатами – впорядкувати мережу закладів охорони здоров’я, що отримуватимуть ці кошти. Також додається можливість «міжмісцевих» трансфертів цієї субвенції.

____

Кошти на кисень для Івано-Франківська

На минулому тижні Уряд виділив нову субвенцію Івано-Франківській області  для забезпечення киснем її лікарень. Загальний обсяг фінансування – 60 млн грн. Відповідно, в держбюджеті-2021 буде відкрито нову бюджетну програму.

Реакція Уряду на недостатнє забезпечення подачею кисню в Івано-Франківській області є позитивним сигналом.  Однак таке точкове рішення не усуває подальших ризиків. Адже це рішення стосується лише одного регіону, і не виключено, що незабаром такі ж субвенції будуть потрібні і для інших областей.

В жовтні минулого року Уряд також виділяв 1,46 млрд грн. як субвенцію місцевим бюджетам на закупівлю кисню, але тоді цю субвенцію могли отримати всі області України.

Можливо, аналогічну субвенцію чи програму на забезпечення киснем лікарень по всій країні доцільно було закладати і в бюджет-2021.

____

Реформа ДФРР: як ефективніше розподіляти гроші громадам?

Державний фонд регіонального розвитку  – це інструмент розподілу коштів держбюджету для регіональних капітальних проектів. Він вважається найбільш справедливим, інші інструменти або припинили своє існування (інфраструктурна субвенція) або залишаються занадто вразливими до впливу політичних інтересів (т. зв. «соц-економ фонд»).

Для того щоб на проект виділили гроші з ДФРР, він має відповідати певному колу цілей та  обов’язкове співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10%. Разом з тим, ДФРР теж не ідеальний і урядовий законопроект 4200 може його покращити.

Що і як хочуть реформувати читайте за посиланням.

 

Як у світі заохочують інвестиції

За даними дослідження інвестстимулів, проведеного аналітиками Світового банку, якість інвестиційного клімату є найпотужнішим фактором ухвалення інвестиційних рішень. Наприклад, зниження ефективної ставки податку (наприклад, через запровадження податкових пільг) у вісім разів сильніший для країн з хорошим інвесткліматом, аніж якщо таке зниження відбувається у країні з поганим кліматом. Незважаючи на різницю в ефективності, податкові пільги в тій чи іншій формі використовуються майже всіма країнами світу. Тим не менш, це далеко не єдиний доступний інструмент податкової політики для стимулювання розвитку бізнесу (хоч в Україні про інші майже не говорять).

Якими є інші найпоширеніші податкові інструменти стимулювання читайте за посиланням.

____

Як децентралізація впливає на збалансованість бюджету?

У жовтні 2020 року в Україні пройшли місцеві вибори, які завершили основний етап реформи децентралізації.  Ключова складова реформи – це бюджетна децентралізація, коли гроші та повноваження передаються на місцевий (базовий) рівень бюджетної системи – територіальним громадам.

Як це може вплинути на ефективність розподілу грошей у громадах за посиланням.

Що буде з податками для IT-фахівців, ФОПами і як підготуватися до змін. Розбір Нацстратегії доходів.

Наприкінці минулого року в Україні схвалили Національну стратегію доходів до 2030 року з метою зробити податкову та митну системи ефективними й поліпшити адміністрування обов’язкових платежів в Україні.

Серед іншого, Стратегія передбачає збільшення податків для ФОПів, об’єднання другої та третьої груп та загалом вплине на українську ІТ-екосистему.

Аналітики нашого Центру відповіли на найактуальніші питання, що стосуються впливу Стратегії на діяльність айтівців у разі її імплементації. Серед яких:

• Як Стратегія вплине на IT-компанії та спеціалістів?

• Як будуть платити податки ФОПи, гіг-контрактори, офіційно наймані фахівці та фрілансери?

• Що саме відбудеться з ФОПами третьої групи і коли?

• Як ІТ-компаніям підготуватися до нововведень?

• Як Стратегія вплине на захист персональних даних?

Про ці та інші важливі питання читайте в матеріалі на DOU.ua

____

Експлейнер “Податок на додану вартість: особливості адміністрування і відшкодування”

Експлейнер сфокусований на поясненні механізму адміністрування та відшкодування податку на додану вартість в Україні. А саме, як формується і сплачується ПДВ, що означає “бюджетне відшкодування”, чому воно притаманне саме цьому податку. Які питання, пов’язані з адмініструванням та відшкодування податку на додану вартість, є найбільш чутливими для платників податку та держави.

У роботі основна увага сконцентрована на особливостях формування податку, податкових періодах, термінах сплати та узгодження податкового відшкодування. Проаналізовано причини і наслідки блокування податкових накладних та розрахунків коригування, розглянуто критерії ризиковості, які призводять до їх блокування та особливості безумовної реєстрації таких документів.

Окремо проаналізовано перешкоди, з якими зіштовхується бізнес у процесі справляння та повернення ПДВ. Показано, якими були тенденції сплати та бюджетного відшкодування податку в Україні протягом останніх років.

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Читайте дослідження за посиланням

____

Податки воєнного часу. Чого слід очікувати від змін у податковій системі, ухвалених з початку війни?

З початку розгортання повномасштабної війни росії проти України Парламент ухвалив суттєві зміни до законодавства, що передбачають значне послаблення оподаткування для бізнесу на період воєнного стану. Чого слід очікувати від змін у податковій системі, ухвалених з початку війни?

Читайте статтю нашого Центру за посиланням

____

Надходження від яких податків у 2022 зростатимуть найскоріше?

Доходи на 2022 рік заплановані в розмірі 1 267,4 млрд грн (+14,4% до бюджету 2021 року), з них 1 103,7 млрд грн (+15,1% до бюджету 2021 року)

Деталі за посиланням.

____

Топ-5 компаній за обсягами бюджетного відшкодування ПДВ у серпні

Обсяг бюджетного відшкодування ПДВ продовжує падати. За серпень відшкодовано лише 10,77 млрд грн, що є найнижчим показником за 2021 рік. Середній час відшкодування ПДВ у серпні також дещо збільшився, і складає 37 діб (середньорічний показник 33 доби). В той же час кількість успішних операцій за серпень відповідає середньорічним показникам – 3695. Середня сума по операції – 2,9 млн грн.

Детальніше  про це читайте за посиланням.

____

Дія Сіті – що нового в оподаткуванні?

Податковий комітет Верховної Ради 13 травня рекомендував депутатам до розгляду у Парламенті законопроект 5376 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. В ньому величезна група депутатів «Слуги народу» (а з ними – Мінцифри) запропонували оновлений механізм оподаткування для резидентів Дія Сіті – ІТ компаній, що відповідатимуть вимогам цього закону та будуть включені до спеціального реєстру.

Це вже, принаймні, третя спроба ухвалити законодавство щодо «Дія Сіті» в Україні, і визначити оптимальні для всіх гравців ринку умови оподаткування.

Детальніше  про це читайте за посиланням.

____

ПДВ для аграріїв: із 14% назад в 20%

Не пройшов і квартал після фактичного застосування положень Закону про оподаткування 14% ПДВ для деяких видів сільськогосподарської продукції (про ризики якого ми писали раніше), а депутати вже пропонують «відмотати» це рішення.

В Раді зареєстровано вже 2 законопроекти щодо повернення ставки ПДВ до минулої стандартної ставки в 20%.

Детальніше про ці законодавчі ініціативи читайте за посиланням.

____

Топ-5 компаній за обсягом бюджетного відшкодування ПДВ у квітні

У квітні з державного бюджету було відшкодовано ПДВ на суму 12,4 млрд грн. Ми проаналізували дані Державного казначейства, і виявили топ-5 компаній за обсягом бюджетного відшкодування ПДВ.

Деталі за посиланням.

____

Депутати пропонують змінити механізм розподілу ПДФО між регіонами

У Верховній Раді зареєстровано цілу низку законопроектів (5244, а також альтернативні 5244-1, 5244-2, 5244-3), мета яких – змінити механізм розподілу ПДФО між регіонами.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – найбільше джерело у структурі доходів бюджетів місцевих громад.

Поточна система розподілу ПДФО між регіонами має суттєву ваду: фактично вона здійснюється за місцем реєстрації платника податків, а не за місцем фактичного працівника цієї компанії, за якого вона сплачує ПДФО. Це призводить до значних викривлень у структурі надходжень місцевих бюджетів.

Деталі про законодавчу ініціативу читайте за посиланням.

____

Депутати пропонують зміни до «Закону про індустріальні парки»: які ризики?

Верховна Рада ухвалила у першому читанні зміни до Закону України “Про індустріальні парки». Мова йде про проект закону 4416-1 авторства групи народних депутатів СН .

Ці зміни передбачають низку новел регулювання для індустріальних парків. Найбільш контраверсійними, на наш погляд, є плани депутатів запровадити компенсації з держбюджету частини платежів учасників індустріальних парків.

Деталі про законодавчу ініціативу читайте за посиланням.

____

ТОП-5 компаній за обсягами бюджетного відшкодування ПДВ за березень

У березні платникам ПДВ було відшкодовано 12,1 млрд грн ПДВ з бюджету (відповідно до звітності Держказначейства). Ми подивились, хто отримав найбільші обсяги відшкодування в минулому місяці, та як змінились строки відшкодування, порівняно з лютим.

Які компанії потрапили до топу читайте за посиланням.

____

Які галузі отримали найбільше відшкодування ПДВ у 2020 році?

Левову частку відшкодування з ПДВ з бюджету отримують лише 2 галузі економіки: переробна промисловiсть (63,4 млрд грн у 2020 році) та торгiвля і ремонт автотранспорту (47,3 млрд грн).

Всі інші галузі отримують значно менші обсяги відшкодування, порівняно з цими лідерами. Зокрема, аграрії («Сільське, лісове та рибне господарство») займають лише 6 місце в рейтингу отримувачів з 4,2 млрд грн у 2020 році.

Детальніше про це читайте за посиланням.

____

Рекордсмени за темпами відшкодування ПДВ у 2020 році

У 2020 році найшвидше бюджетне відшкодування по ПДВ було здійснено лише за 7 діб, а найдовший період сягнув 4,5 років. Про це свідчить аналіз статистики відшкодування ПДВ у 2020 році, здійснений Центром аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ.

За 2020 рік було проведено 41 379 операцій з відшкодування ПДВ.

Топ суб’єктів з рекордно довгими строками відшкодування читайте за посиланням.

____

Втрати Пенсійного фонду та відсутність розрахунків: що означає закон про усунення дискримінації платників ЄСВ

В січні 2021 року вступив в силу Закон про усунення дискримінації платників ЄСВ. Цей закон було прийнято ще на початку Covid-кризи в травні 2020 року. Закон напряму знижує надходження до Пенсійного фонду – але масштаб цього зниження оцінити неможливо. 

Ключові новації цього закону – звільнення самозайнятих осіб і ФОПів, які мають основне місце роботи, від сплати за себе ЄСВ  за ті місяці, за які роботодавець на основній роботі сплатив страховий внесок (тобто ЄСВ) за них. 

Детальніше про це читайте за посиланням.

Експертна дискусія щодо результатів оглядів витрат в Україні

Міністерство фінансів прагне підвищувати ефективність державних видатків, для чого вже кілька років поспіль запроваджує так звані “огляди витрат” (spending review) по окремих напрямах видатків бюджету. Такі “огляди” – найкраща міжнародна практика, що дозволяє багатьом країнам світу відмовлятись від непотрібних видатків, та підвищувати ефективність використання власних коштів. 

А що з Україною? Чи ефективно спрацював цей інструмент в нашій країні у попередні роки? Які існують найбільші перешкоди для їх проведення? Що потрібно зробити для підвищення їх ефективності? 

Запрошуємо вас на експертну дискусію про результати проведення оглядів витрат органів влади в Україні та можливі шляхи підвищення ефективності та результативності цього процесу.

Час проведення заходу: 10 червня, 10.00-12.00 

Місце: Освіторія хаб (вулиця Московська, 2)

Реєстрація на захід за посиланням.

За два роки повномасштабної війни в Україні все більше людей потребують підтримки від держави. Приблизно на 300 тис. збільшилася кількість осіб з інвалідністю (на кінець 2021 року їх було 2,7 млн). Крім того, 3,4 млн осіб стали внутрішньо переміщеними через продовження бойових дій, окупацію територій, втрату житла та доходів (всього на початок 2024 року в Україні було 4,9 млн ВПО порівняно з 1,5 млн на кінець 2021 р.).

У 2023 році Уряд активно реформував соціальну політику, концентруючі увагу на допомозі найвразливішим групам (ветеранам, особам з інвалідністю та ВПО), включно з розвитком спеціалізованих соціальних послуг. При цьому, змінилась філософія соціальної політики: від виплат людям в скрутному становищі до комплексної підтримки, яка допоможе їм повернутись до соціального життя та до ринку праці. Але що було з фінансуванням?

• Які зміни у соціальному захисті населення відбулися у другому півріччі 2023 року?

• Як розподіляються кошти на соціальне забезпечення?

• Як зміняться видатки на соціальний захист у 2024 році?

• Скільки було внутрішньо переміщених осіб у 2023 році та яка частка з них отримувала допомогу на проживання?

• Чи вистачило коштів Пенсійному фонду у 2023 році на виконання своїх зобов’язань?

Відповіді на ці та інші запитання читайте в нашому огляді соціальних видатків.

____

Соціальні видатки: що і чому фінансує держава у І півріччі 2023 року

За даними Мінсоцполітики, у першому півріччі 2023 року майже 4,9 млн громадян були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (ВПО). Із них 1,3 млн – люди похилого віку, 1,1 млн – діти, 200 тисяч – особи з інвалідністю. За оцінкою Світового банку, через втрату майна та засобів до існування за межею бідності опинилися 7,1 млн людей. Агентство ООН у справах біженців повідомляє, що 17,6 млн людей в Україні потребують термінової гуманітарної допомоги та захисту.

Підтримка держави, зокрема фінансування напрямів соціального захисту під час війни, відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки, гідності та добробуту людей в умовах надзвичайної складності та нестабільності.

• Які зміни у соціальному захисті населення відбулися у першому півріччі 2023 року?

• Чи вистачає коштів на соціальне забезпечення і як вони розподіляються?

• Які бюджети соціальних фондів?

• Що з пенсійним забезпеченням людей похилого віку?

• Який обсяг коштів держава спрямувала на виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам?

• Скільки коштів виділено на допомогу для потерпілих внаслідок руйнування росіянами Каховської ГЕС?

Відповіді на ці та інші питання читайте в нашому огляді соціальних видатків.

____

Підтримка ВПО: поточний стан та що далі?

За даними ООН, з моменту повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року, в Україні свої домівки покинули понад 10 млн людей, з яких 6,5 млн було переміщено всередині країни. Усі ці люди потребують допомоги. Це новий виклик для нашої країни, тож важливо розуміти, як оптимально організувати їм підтримку у воєнний період, зокрема з точки зору публічних фінансів. 

• Які насправді реалії обліку переміщених осіб?

• Як Уряд вже допомагає і скільки це коштуватиме держбюджету?

• Як допомога ВПО впливає на публічні фінанси та чого очікувати далі?

Про це у статті нашого Центру за посиланням

____

Заборгованість Пенсійного фонду за позиками ЄКР в листопаді збільшилась

Поки соціальні фонди України, що фінансуються за рахунок надходжень від ЄСВ, очікують “стрибок” надходжень від ЄСВ у грудні, надходження у листопаді менше за жовтневі на півмільярда.

Детальніше  про це читайте за посиланням.

____

Ситуація з бюджетом Пенсійного фонду покращилась; в червні він почав погашати “старі” позики перед ЄКР

З початку 2022 року Пенсійний фонд мав складну фінансову ситуація. Як наслідок, з місяця в місяць він брав на покриття понадпланового дефіциту свого бюджету короткострокові позички з єдиного казначейського рахунку – і зазвичай, частину з них не міг повернути. На кінець травня обсяг непогашених позик ПФУ перед Єдиним казначейським рахунком досяг 10,3 млрд грн.

В червні ситуація почала виправлятись: за червень Фонд зміг повернути Держказначейству на 1,7 млрд грн більше, ніж позичив у нього протягом місяця. І завдяки цьому, за результатами червня Фонд зміг скоротити загальний обсяг заборгованості перед ЄКР до 8,7 млрд грн.

Детальніше  про це читайте за посиланням.

____

Якою бачать накопичувальну пенсійну систему в Україні депутати та Офіс простих рішень?

Мінсоцполітики, Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів та Офіс простих рішень та результатів оприлюднили презентацію із своїми розрахунками щодо того, який вплив на пенсійне забезпечення в Україні матиме розроблена ними модель другого рівня накопичувальної пенсійної системи.

Детальніше  про це читайте за посиланням.

____

Три соцфонди планують об’єднати в один, на базі Пенсійного фонду

Це питання обговорили 2 квітня під час наради Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів з Пенсійним фондом. Причини можливого кроку: бажання скоротити видатки на діяльність трьох соціальних фондів та посилити за ними контроль з боку держави.

Так, видатки на адміністрування органів Пенсійного фонду у 2021 році склали 5,5 млрд,  на адміністративно-господарські витрати Фонду соцстрахування – 1,4 млрд, утримання та управління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та держслужби зайнятості – 3,2 млрд (проект).

На думку голови профільного комітету ВР, об’єднання адміністративних структур Пенсійного фонду України та вищевказаних фондів може не лише скоротити видатки на їх діяльність, а й підвищити якість та виконання Фондами їх основних завдань, пов’язаних із соціальними виплатами

Деталі обговорення можна знайти за посиланням.

____

Дефіцит Пенсійного фонду збільшується

В березні Пенсійний фонд знову покривав свій дефіцит за рахунок позичок ЄКР, і не зміг повернути на кінець місяця вже 6,6 млрд грн. (у лютому – 3,7 млрд грн). Таким чином, разом, з початку 2021 року, обсяг непогашених коштів ПФ перед ЄКР складає вже 13,3 млрд грн.

На наш погляд, ключова причина такого зростання – пришвидшена індексація пенсій, яка в цьому році була проведена не 1 липня (як було передбачено бюджетом ПФ), а 1 березня. За даними Уряду, внаслідок індексації пенсій, на 11% пенсії підвищились для 7,9 мільйонів людей, розмір пенсії для них підвищився в середньому на 308 гривень.

Це призвело до того, що лише за рахунок індексації пенсій щомісячний обсяг видатків Пенсійного фонду збільшився на 2,4 млрд гривень на місяць.

____

#прожитковий_мінімум Підсумували для вас ключові тези і інсайти нашого нещодавного дослідження по прожитковому мінімуму, та дискусії із ключовими полісі-мейкерами по цьому питанню.

Читайте у статті для VoxUkraine https://voxukraine.org/uk/prozhitkovij-minimum-v-ukrayini-shho-z-nim-ne-tak-i-yak-tse-vipraviti/

____

Підвищення ефективності використання прожиткового мінімуму як інструменту подолання бідності в Україні

Прожитковий мінімум в Україні є одним із ключових інструментів планування видатків на соціальну сферу. Водночас використання цього інструменту в нашій країні має низку суттєвих вад, які вже тривалий час обговорюються як у наукових та експертних, так і в політичних колах. Як наслідок – прожитковий мінімум не є ефективним інструментом щодо подолання бідності в Україні. Навіщо переглядати підхід до використання прожиткового мінімуму в Україні?

Деталі – за посиланням.

____

Дослідження: Податкові пільги. Кого та в якому обсязі субсидує Україна через надання податкових пільг?

Податкові пільги – один із розповсюджених інструментів державної підтримки економічної активності. Кого та в якому обсязі субсидує Україна через надання податкових пільг? Якими є втрати державного та місцевих бюджетів через використання цього інструменту? Які галузі економіки отримують найбільшу вигоду від податкових пільг в Україні? Плюси та мінуси від надання податкових пільг. Міжнародний досвід та рекомендації.

Деталі – за посиланням.

____

33 млрд грн на соцініціативи влади. Де візьмуть гроші та чи справедливі доплати?

Соцініціативи коштуватимуть бюджету 33 млрд грн. Чому це рішення виглядає скоріше як популізм, а не підтримка вразливих верств населення.

Деталі – за посиланням.