fbpx

Як вступити на PhD в США: досвід студентів KSE

Ми поспілкувалися зі студентами KSE Романом Кошовником і Данилом Тавровим про їхній досвід вступу на PhD програми в США та запитали у них поради студентам, які хочуть подавати свої аплікації за кордон.

Важливі поняття для вступника на PhD:

 

GRE (Graduate Record Examinations) – стандартизований тест, що є однією з вимог для вступу на магістратуру в США.

 

Math camp – місяць перед навчанням, присвячений математичній підготовці. Цей кемп потрібен для того, щоб студенти адаптувалися та звикли до навчання.

 

Office of international studies – офіс в університеті США, що допомагає студентам оформити документи. Після вступу на програму офіс вносить студентів у базу SEVIS, заповнює форму І-20 та висилає її студенту.

 

TOEFL та IELTS – два основні тести для вимірювання знання англійської вступників до університетів США та Канади.

 

Перші два роки навчання на PhD – це поглиблена магістратура. Наприклад, американці вступають на PhD одразу після бакалаврату. Після цього складаються іспити, які вирішують, хто продовжує вчитися, а хто – ні.

Данило Тавров:

 

Я вступив у Берклі на початку квітня. За останнім рейтингом цей університет посідає третє місце серед американських закладів вищої освіти з економіки. Після такої освіти у людей бувають різні кар’єрні шляхи, особисто я завжди себе бачив як викладач і дослідник.

 

Я мав декілька пропозицій від різних університетів США, утім «до фіналу вийшли» Берклі та Північно-Західний університет. Очевидно, що за загальним рейтингом, Берклі був вище, але Північно-Західний мене чіпляв тим, що він був сильний у специфічній сфері індустріальної організації, яка була мені цікава. 

Інсайти від студентів

 

Чому американську систему освіти шанують у світі?

 

  • Можливість подачі всіх документів онлайн
  • Високий рівень дискреції у співробітників університетів. Щоб вирішити якесь запитання, не потрібно підписувати купу паперів і отримувати декілька дозволів
  • Існує ринок освітніх послуг. Університети конкурують за студентів, фінансування, гранти
  • Академічна доброчесність

Але ухвалити остаточне рішення мені допомогла згадка про мою давнішню мрію – навчатися саме в Берклі, у передмісті Сан-Франциско. І оскільки в мене вийшло, то на Берклі я й зупинив свій вибір.

У мене немає спеціалізації, я вступив на «кафедру економіки», де студенти першого курсу магістратури не мають ніякої спеціальності. Це класична економіка. Лише з початку третього року буде спеціалізація. Перші два роки – навчання у класичному сенсі: лекції, заняття, а уже з третього року починається дослідницький період. Усього навчання триває п’ять років. У другому році треба вибрати дві галузі спеціалізації, і в них обрати специфічні курси. По завершенню другого року потрібно скласти екзамени в цих обраних галузях. Студент має право продовжити навчання, тільки якщо успішно складе екзамени, інакше він вилітає. 

 

Отже, на другому курсі студент приглядається до напрямків, а уже з третього починає працювати над чимось конкретним. Але, зрозуміло, що чим раніше почати дослідницьку діяльність, тим ліпше.

 

Окрім академічної складової, передбачається робота на кампусі в обсязі 20 годин на тиждень. Вважається, що це оплачувана робота, але, по суті, оплата за неї – це покриття вартості навчання та стипендія. Університети це практикують, оскільки тримати на повній ставці професорів – це дуже дорого, а аспіранти можуть виконувати якісь функції, що не потребують глибоких знань, замість них. Наприклад, перевірка домашнього завдання, лабораторних робіт і так далі.

 

Я працював викладачем в Україні, але зрозумів, що тут дуже вузькі рамки для мого професійного зростання, тому подумав, що треба вийти на міжнародний рівень. Так з’явилася ідея вступити в Київську школу економіки. Я уже тоді знав, що вступаю сюди для того, щоб потім податися на PhD.

Поради від студентів

 

Як проходить процес вступу?

 

  • Обов’язкові компоненти вступу – GRE, TOEFL чи IELTS, що підтвердить знання англійської мови, виписка балів з усіх дипломів (т. зв. транскрипт). Решта умов в усіх університетах різні
  • Важливо наголосити на рекомендаційних листах. Вони можуть бути одним із ключових факторів, особливо для вступників з України. Ваші оцінки ні про що не говорять комісії в США, бо вони розуміють, який тут рівень освіти та корупції. А хороша рекомендація від шанованого у світовій академічній спільноті професора має велику вагу. Вимоги до рекомендацій та їхньої кількості теж залежать від університету
  • Не бійтеся ходити і питати у викладачів про рекомендації. Вони можуть підказати, який університет обрати завдяки своєму великому досвіду.
  • Важливим є мотиваційний лист. Комісія дивиться на вмотивованість людини вчитися саме у їхньому університеті. Якщо це однакова аплікація на сто університетів за логікою «хоч десь, але візьмуть», то так не спрацює. Треба керуватися не кількістю, а якістю
  • Кожна аплікація платна, для іноземців вона коштує дорожче, ніж для американців. Ціна може варіюватися від 50 до 150 доларів
  • Також є елемент удачі. Треба розуміти, що університет готовий прийняти близько двадцяти студентів, а заявок – 800. Половину з них навіть не розглянуть.

Зараз я шукаю житло, збираюся в посольство для отримання візи та планую поїздку. Налаштований багато вчитися та займатися дослідницькою діяльністю.

 

Америка мені ментально близька з усіма своїми вадами і перевагами. Наука там, і економічна зокрема, на високому рівні. Це поза всякими сумнівами. Але зрозуміло, що не варто це розглядати як черговий «витік мізків»: я вважаю, що якщо є така можливість, то треба нею скористатися, отримати нові знання, досвід, а потім у новій якості бути корисним своїй країні.

Роман Кошовник:

 

Я вступив до університету Пітсбурга на PhD програму з економіки. Це класична економіка, повна мінімум п’ятирічна програма (залежно від захисту дисертації).

 

При виборі я зважав на рейтинги, зважував усі фактори. На мою думку, програми PhD університетів Західної Європи дещо поступаються американським у тому, що там немає ґрунтовної підготовки дослідника на початкових курсах. Програма передбачає наявність магістерського ступеню у апліканта, на відміну від американських, де перші курси PhD – це по суті і є спеціалізована магістратура. Вони просто стають базою для досліджень. Є багато хороших університетів: Лондонська, Паризька школи економіки, Університет Луїджі Бокконі і т.д., але там високий рівень конкуренції для вступу. 

Я тверезо оцінював власні можливості і залежно від цього обирав список університетів. У мене ще був офер з Х’юстона, але вони мені написали тільки один раз. Наскільки я розумію, то університети між собою контактують і коли мені прийшов офер з Пітсбурга, то вони уже розрахували, що я до них не піду. Я планував вступити саме в Пітсбург.

 

Я отримав повну стипендію: вона покриває навчання, проживання, медичне страхування та певні витрати на життя. Майже всі PhD студенти отримують доволі високий рівень фінансування на PhD. Між університетами існує конкуренція – усі хочуть відібрати собі найкращих студентів, які можуть досягти успіху в академічній сфері, стати професорами в топ-школах, досягати висот в бізнесі. Тому десь 98-99 відсотків отримують стипендії.

 

Законодавство США зараз спрямоване та не, щоб люди не емігрували, навіть на співбесіді я маю переконати консула, що я хочу здобуті у Штатах знання застосувати на розбудову України. Власне, я так і планую зробити. Я щиро вірю, що, можливо, якраз за п’ять років потреба у кадрах, що мають західну phd, зросте. Якщо державна служба відповідатиме моїм внутрішнім переконанням, то я розглядаю і її.

Поради від студентів

 

Як обрати свій ідеальний університет?

 

  • Звертайте увагу на research interest. Може бути таке, що якийсь особливий професор у конкретному університеті займається тим, чим хочете займатися ви. Тоді ідіть до нього.
  • Оцінюйте свої шанси. Рівень іспитів є у відкритих базах даних, також студенти часто обговорюють на сайтах, хто з яким рівнем куди вступив.
  • Дивіться, який клімат у місті, куди ви їдете. В США багато кліматичних зон: обирайте найкращу для себе.
  • Враховуйте програму навчання. Університети часто їх надсилають.
  • Дивіться на об’єктивні показники дисертацій випускників.
  • Поспілкуйтеся з тими, хто вчився на Заході або зараз вчиться там. Наприклад, у KSE усі професори мають таку освіту. Але майте при цьому свою думку, а не сліпо вірте порадам.
  • Збирайте якомога більше інформації, щоб потім ухвалити виважене рішення.
  • Майте внутрішню впевненість, що ви можете вступити.

Після закінчення навчання я планую здобути гарну позицію в академічній чи будь-якій іншій сфері. Неважливо, де це буде: Штати, Україна чи Європа. У зоні моїх інтересів: інституційна економіка, економіка права інтелектуальної власності. Я вважаю, що це досить перспективні напрямки розвитку, для України зокрема. Я не хочу відкидати України і казати «тільки Сполучені Штати». За п’ять років може багато чого змінитися. Взагалі в епоху глобалізації поняття вибору країни для роботи не буде конструктивним. Люди працюють без кордонів.

Поради від студентів:

 

Які базові знання треба мати, щоб вступити на PhD з економіки:

 

  • Англійська мова
  • Математика. Найскладніший та найважливіший предмет
  • Базове розуміння сучасних економічних шкіл
  • Розуміння побудови системи сучасної міжнародної академічної спільноти

Роман та Данило вчаться на програмі “Економічний аналіз” в KSE. Програма пропонує унікальні навички економічного, фінансового моделювання та аналізу, які готують студентів для подальшої кар’єри на посадах із високим рівнем вимог до аналітичної роботи та успішного навчання на західних програмах Ph.D. Документи на програму можна подати до 24 липня або до 2 липня, якщо ви хочете пройти іспит на стипендію.