8% ВВП. Чи відновлять перекази заробітчан в Україну свої значення?

Спеціально для НВ Бізнес

 

5 жовтня 2020

 

 

Криза зачепила трудових мігрантів більше, ніж локальних працівників. Що буде далі?

 

Згідно зі статистикою НБУ з січня по серпень цього року українці переказали додому $7,17 млрд, що на 6,4% менше, ніж в 2019 році. Ще в січні та лютому цього року надходження значно випереджали минулорічні (на 13% та 10% відповідно). Але починаючи з березня 2020 обсяги скоротилися до рівня 2019 року, а вже в квітні впали на 16% порівняно з відповідним показником минулого року. В травні спад посилився (-20%). І хоча вже в червні крива надходжень вирівнялася, проте обсяги так і не вийшли за рівень 2018 року. Фактично, в питанні переказів заробітчан пандемія відкинула Україну в минуле на два роки.

Фото: дані НБУ

 

Звичайно, такий спад відповідає ситуації. Криза зачепила трудових мігрантів більше, ніж локальних працівників в цілому. Це сталося тому, що від кризи в першу чергу постраждали сектори, в яких традиційно працюють українські мігранти: готельний бізнес, ресторани, роздрібна торгівля, транспорт (зокрема, пасажирські перевезення). Крім того, через нові санітарні вимоги та обмеження мобільності мігранти частіше втрачали роботу або змушені були йти в неоплачувані відпустки. Чимало мігрантів втратили житло. Все це підживлював страх не отримати медичну допомогу в разі захворювання на коронавірус. В результаті мігранти частіше, ніж під час кризи 2008−2009, поверталися додому. Обмеження мобільності не дозволили заробітчанам виїхати на заробітки туди, де попит на їхню працю залишався високим навіть під час пандемії.

 

Деякі країни вдалися до безпрецендентних заходів, щоб не допустити значної втрати іноземної робочої сили. Польща пообіцяла тестувати всіх українських працівників на коронавірус за рахунок власних держкоштів. Естонська влада під тиском місцевих фермерів («полунична війна») поширила вимоги до найму працівників з країн, що не входять до ЄС, а торгово-сільськогосподарська палата організувала чартерні рейси з Києва до Таллінна для сезонних сільгоспробітників. Питання працевлаштування та співпраці у сфері трудової міграції між Україною та Фінляндією обгоровювалися на рівні президентів обох країн. Росія дозволила легально працювати навіть тим іноземцям, які не мали дозволу на роботу.

 

Незважаючи на заяви української влади про бажання скористатися моментом, щоб принаймні вповільнити потік трудових мігрантів, вже в травні чартери повезли українських працівників до Польщі, Великобританії та Фінляндії. І вже з червня почали зростати перекази. Рівень споживання в Польщі (головний напрям трудової міграції українців), зараз знову починає динамічно зростати. За даними Аналітичного департаменту компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal, в Польщу для роботи повертається все більше наших заробітчан, — пише Інтерфакс-Україна. Починаючи з осені польські підприємства, які працевлаштовують українців, традиційно збільшують обсяги виробництва перед новорічними святами. Зростає пропозиція роботи з боку польських роботодавців в логістиці, харчовому виробництві, меблевої галузі, виробництві побутової техніки та будівництві.

 

Днями Єврокомісія оприлюднила прогнози макроекономічного розвитку країн ЄС за цей рік. Брюссель прогнозує, що у 2020 році найменше впаде економіка Польщі – приблизно на 4,3%. Це найкращий показник у Євросоюзі, а отже, за моїми оцінками, перекази мігрантів в 2020 році з великою ймовірністю відновляться до рівня 2018 року, тобто до $11,1 млрд. НБУ дещо консервативно очікує близько $10 млрд.

 

Чому це має значення не лише для родин мігрантів, а й для всіх нас? Перекази заробітчан складають 8% ВВП України — це чимало. Їхнє значення для нашої економіки велике. Хоча й не таке драматичне, як у країнах Середньої Азії (Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані), де перекази складають до 25% ВВП.

 

Важливо, що по-перше, цей фінансовий потік в Україну впливає на платіжний баланс, а отже відновлення переказів послаблює тиск на курс гривні. Це хороша новина для всіх, хто зберігає заощадження в іноземній валюті.

 

По-друге, переважна більшість переказів традиційно витрачається на споживання. Їх відновлення зменшує ризик бідності для домогосподарств-отримувачів. Але спожиті перекази — це також доходи підприємств, які продали родинам мігрантів свої товари та послуги. Таким підриємствам буде легше пережити кризу. Це доходи працівників цих підриємств, яких не доведеться звільняти. Це податок на додану вартість на та прибуток. Відновлення переказів пом’якшує вплив кризи на економіку України.