Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях

Освіта під час повномасштабного вторгнення в Україні вимагає постійної адаптації до викликів, серед них: 

• продовження навчання у дистанційному форматі, постійні повітряні тривоги, руйнування шкіл, які завдають значних втрат у якості освіти, соціалізації та психологічному стані дітей. 

• реалізація реформ, таких як НУШ, також зіткнулася з труднощами через безпекові обмеження та психологічні навантаження, які переживають учні.

Проєкти:

Реформа профільної середньої освіти: перший досвід нової моделі

З 1 вересня 2025 року 30 українських ліцеїв добровільно першими почали працювати за новою моделлю профільної старшої школи. Учні отримали більше можливостей обирати профілі та окремі курси, а ліцеї – нові завдання з організації навчання, формування пропозиції та перебудови освітнього процесу. Яким виявився цей досвід на практиці? Чи вдалося школам створити реальний вибір для учнів і що найбільше вплинуло на його якість?

Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях (KSE Institute) на запит та у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Проєктним офісом впровадження НУШ дослідив досвід 30 передпілотних ліцеїв. Дослідження поєднало глибинний аналіз шести ліцеїв-амбасадорів із опитуванням 990 учнів, учителів, батьків та представників адміністрацій. Це дало змогу подивитися на реформу не лише як на зміну навчальної моделі, а й через досвід тих, хто безпосередньо її впроваджує та проходить.

Результати показують: нова модель є організаційно здійсненною, але сама по собі не гарантує однакової якості профільної освіти. Можливості учня обирати профіль і курси, отримувати підтримку у виборі та навчатися у відповідних умовах значною мірою залежать від кадрових, просторових і організаційних ресурсів конкретного ліцею. Дослідження показує, що вже вдалося зробити на першому етапі реформи, де виникають основні труднощі та які рішення потрібні, щоб під час масштабування реальний вибір для учнів не залежав від того, до якого саме ліцею вони вступили.

Повний текст дослідження з результатами, висновками та рекомендаціями для ліцеїв, засновників та Міністерства освіти і науки України.

Як українці ставляться до НМТ: результати загальнонаціонального дослідження

Наскільки українці довіряють національному мультипредметному тесту (НМТ) та чи вважають його справедливим інструментом вступу? Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях (KSE Institute) дослідив суспільне ставлення до НМТ, досвід його складання та сприйняття тесту учнями, першокурсниками й учителями. Дослідження складалося з національного опитування 2 004 дорослих українців, проведеного КМІС у лютому 2026 року, та онлайн-опитування 253 першокурсників, 1 002 одинадцятикласників і 460 учителів у березні-травні 2026 року.

Результати показують, що НМТ має загалом високий рівень суспільної підтримки як механізм вступу: його підтримують 51% дорослого населення, а серед тих, хто знає про тест, – 65%. Водночас ставлення до НМТ як до інструменту вимірювання знань є менш однозначним: лише 38% одинадцятикласників впевнені, що результат тесту відобразить їхній реальний рівень знань. Досвід першокурсників також вказує на позитивну оцінку організації тестування, але водночас на значне навантаження одноденного формату: лише 18% зазначили, що повністю впоралися з ним.

Дослідження також виявило нерівний доступ до підготовки та вплив формату НМТ на навчальний процес: 44% одинадцятикласників готуються з репетиторами, а 82% учителів спостерігають зниження інтересу учнів до предметів, які не входять до тесту. Отримані результати стали основою для рекомендацій МОН та УЦОЯО щодо вдосконалення формату НМТ, зменшення залежності результатів від платної підготовки, підтримки предметів поза межами тесту та регулярного моніторингу досвіду учасників.

Про це та інші результати – у повному тексті дослідження.

Ставлення до НМТ та механізму вступу до закладів вищої освіти в умовах війни

Як українці ставляться до НМТ: проміжні результати дослідження Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях (KSE Institute)

Попри повномасштабну війну, національний мультипредметний тест (НМТ) зберігає високу суспільну підтримку: 69% українців, які знають про НМТ, підтримують його як механізм вступу до закладів вищої освіти. Водночас система стикається з новими викликами – зокрема демотивацією школярів до предметів, які не входять до тесту.

Дослідження охопило понад 3700 респондентів і складалося з двох частин:

• національного телефонного опитування дорослого населення України, проведеного КМІС (2004 респонденти);

• онлайн-опитування першокурсників ЗВО, учнів 11 класів та вчителів. 

Що показало дослідження?

НМТ сприймається як справедливий механізм вступу:

• Майже три чверті опитаних (72%) вважають, що НМТ забезпечує рівні умови вступу, а понад дві третини (69%) – що тест допомагає знижувати корупційні ризики.

• 71% вважають, що НМТ допомагає здійснювати прозорий відбір вступників.

• Молодь підтримує НМТ помітно активніше за старше покоління: майже 6 із 10 українців віком 18-29 років (58%) позитивно ставляться до тесту, тоді як серед людей 60+ таких менше половини (43%). 

Досвід проходження НМТ здебільшого позитивний:

• Практично всі опитані першокурсники (97%) повідомили, що правила проведення тесту були добре зрозумілими. Майже 9 із 10 (89%) не стикалися з технічними проблемами, а 8 із 10 (84%) – не помітили жодних порушень під час тестування.

• 76% першокурсників зазначили, що вступили до бажаного ЗВО і на бажану спеціальність.

Вчителі бачать і позитив, і ризики:

• 76% педагогів вважають НМТ хорошим інструментом оцінювання знань. Водночас понад дві третини (69%) все ще віддають перевагу класичному формату ЗНО. Лише 52% вчителів вважають, що школа може самостійно підготувати учня до результату 180+ балів.

• Найбільше занепокоєння викликає інше: понад 8 із 10 вчителів (82%) помічають зниження інтересу учнів до предметів, які не входять до НМТ.

Реалії української системи освіти:

• Попри війну та всі труднощі, більшість одинадцятикласників (79%) планують вступати саме до українських закладів вищої освіти. Готуються до НМТ переважно самостійно: майже три чверті учнів (72%) готуються самостійно, тоді як майже половина (44%) додатково займається з репетиторами. Лише близько половини школярів (49%) розраховують на підготовку, яку дає школа.

• Оцінки якості шкільної підготовки фактично розділилися навпіл: 47% учнів вважають її достатньою для успішного складання НМТ, тоді як 44% – недостатньою. 

• Також дослідження показало неоднозначне ставлення школярів до структури тесту. Якщо обов’язкову українську мову підтримують понад дві третини учнів (68%), то обов’язкові математику та історію – лише близько 4 із 10 (42%).

• У суспільстві є помітний запит на обговорення формату НМТ. Ідею проводити тестування у різні дні підтримують понад дві третини обізнаних дорослих українців (70%) та більше половини учнів 11 класів (57%).

• Водночас питання пільг для вступників із зон бойових дій залишається дискусійним: думки українців розділилися майже порівну – 48% підтримують такі пільги, а 47% виступають проти.

Результати всього дослідження будуть оприлюднені згодом, а з проміжними ви вже можете ознайомитися у нашому аналітичному звіті нижче:

Проміжний звіт за результатами дослідження щодо ставлення суспільства до НМТ

Матеріали:

Онлайн-навчання в Україні: як відбувається і чи знижується рівень знань (частина 1)

Онлайн-навчання в Україні: як відбувається і чи знижується рівень знань (частина 2)

Втрачені та непроведені уроки через тривоги

З 1 вересня 2024 року Міносвіти запровадило політику “100% офлайн”, яка ставить метою повернення учнів до шкіл після тривалого дистанційного навчання. Ця політика відповідає на суттєві втрати в якості навчання та соціалізації учнів, які стали наслідком тривалого карантину в умовах війни. Школи, що можуть забезпечити укриття для учнів, мають організувати навчальний процес в очному або змішаному форматі. Від 2023 до 2024 року кількість дітей, що навчаються дистанційно, зменшилася з 18% до 11.7%, що дозволило повернути близько 200 тис. учнів до класів.

Попри позитивні зміни, регулярні повітряні тривоги призводять до значних втрат у навчанні. В укриттях, часто у підвалах, неможливо повноцінно продовжити уроки через обмежені площі, що змушує школи вводити навчання в другу зміну. У більшості випадків, під час тривоги уроки припиняються до її завершення. Це створює значні освітні втрати, які необхідно оцінити та зменшити. У статті пропонується методика розрахунку втрат і рекомендації щодо мінімізації кількості пропущених уроків.

Сприйняття учнівством школи: методики та оцінювання НУШ

Реформа системи загальної середньої освіти «Нова українська школа» (НУШ) була запроваджена у 2017 році з метою модернізації освіти, орієнтації на дитину та розвитку лідерства і громадянської відповідальності. В рамках реформи були розроблені нові державні стандарти, типові освітні програми, створений безпечний і інклюзивний освітній простір, а також проведено спеціальне навчання для вчителів щодо компетентнісного навчання та формувального оцінювання. Однак ескалація війни в 2022 році призвела до значних труднощів у реалізації цієї реформи, зокрема через необхідність адаптації до умов війни, внутрішніх переміщень, дистанційного навчання та міграції дітей.

Міністерство освіти і науки України має намір перезапустити реформу НУШ з урахуванням нових реалій, зокрема для учнів 4–7 класів, які постраждали від змін у навчальному процесі. Дослідження спрямоване на оцінити сприйняття методів взаємодії з вчителями, нових підходів оцінювання і сформувати рекомендації, що можна зробити для покращення їхнього навчального досвіду.

Дослідження

Презентація