Команда агроцентру озробляє інструмент оцінки стійкості сільськогосподарських виробників та споживачів продуктів харчування до як коваріативних, так і ідіосинкратичних воєнних шоків. Історичні дані свідчать про помітний рівень кризової стійкості в українському сільському господарстві. Незважаючи на кризи у 1990-2000-х роках, російське вторгнення у 2014 році та пандемію COVID-19, сектори виробництва, такі як зернові, олійні насіння, птах та яйця, продемонстрували зростання. З іншого боку, виробництво свинини, яловичини та овочів мали тенденцію до скорочення валового виробництва. Ця дихотомія у у розвитку агросектору в Україні підкреслює потребу у науковій основі для визначення показників стійкості агропродовольчої системи до криз та наступної розробки інструменту вимірювання.

Оскільки світ стикається з різними шоками в останні десятиліття, включаючи пандемію COVID-19, загострення військових конфліктів у Європі, на Близькому Сході, в Африці, Азії та Південній Америці, а також коливання цін на сільськогосподарську продукцію та ресурси виробництва, зміни клімату та фінансові кризи, визначення показників стійкості агропродовольчої системи стає надзвичайно важливим. Ці показники можуть закласти основу для ефективних сільськогосподарських політик, особливо у ті часи, коли сектор стикається з воєнними шоками, як це було випадку з російським вторгненням у 2022 році, що поставило український агросектор перед надзвичайно складним викликом. Господарства були безпосередньо під серйозним ідіосинкратичним шоком, спричиненим військовими діями, а також коваріативними шокам, що супроводжувались волатильністю цін на світовому ринку протягом маркетингових років 2022/2023 та 2023-2024 років. 

• Перша мета проекту – з’ясувати фактори, які дозволяють українському сільському господарству витримувати шоки та пристосовуватися до нових умов. Дослідна команда розробила методику для оцінки наявності, магнітуди та частоти обох типів шоків, враховуючи різні виробничі аспекти господарств. Ступінь впливу шоку потім враховується в вимірюванні стійкості господарств, що має на меті кількісне визначення трьох складових стійкості. Увага команди зосереджується на аспектах вимірювання, пов’язаних з місцеположенням, фокусом виробництва та розміром господарств. 
• Другий аспект аналізу включає вимірювання шоків, що вплинули на доступність продуктів харчування, економічний доступ до їжі, фізичний доступ до їжі, використання продуктів харчування та стабільність, тобто продовольчу безпеку в українських домогосподарств. 

Дослідницький колектив провів комплексне дослідження існуючої літератури, розробив інноваційні вимірювальні інструменти і збирає дані на основі представницького вибіркового образця з 20 888 фермерських господарств у всіх зонах впливу шоку.

Матеріали проєкту: Частина 1. Ланцюжки постачання