19 квітня на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України для громадського обговорення було опубліковано проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава (далі – Законопроект).

Мета законопроекту

Відповідно до інформації, зазначеній у пояснювальній записці до Законопроекту його було розроблено з метою удосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, а саме врегулювання питань щодо:

• використання та розпорядження акціонерним товариством державним майном, що не підлягає приватизації, майном, внесеним до його статутного капіталу та набутим товариством в процесі його діяльності;
• розмежування повноважень між органами управління держкомпаній;
• визначення та затвердження стратегії державної власності;
• затвердження на законодавчому рівні можливості сплати дивідендів відповідно до консолідованої звітності юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є держава;
• удосконалення механізму подання та затвердження фінансових планів та призначення посадових осіб органів управління товариства;
• виконання програми діяльності КМУ та плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік щодо вдосконалення законодавства та імплементації міжнародних стандартів корпоративного управління в систему управління державними компаніями;
• виконання обов’язків, взятих в рамках співпраці з МВФ щодо впровадження керівних принципів корпоративного управління державними підприємствами ОЕСР, зокрема, в частині розширення повноваження наглядових рад, призначення керівників та затвердження фінансових планів.

Позитивні моменти законопроекту

Законопроектом пропонується ряд позитивних змін, що відповідають Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління на підприємствах державної форми власності, зокрема:

• Запроваджується принцип фідуціарних обов’язків для керівників компаній.
• Знято частину обмежень щодо розпорядження майна держкомпаній.
• Скасовано ревізійну комісію як орган контролю держкомпаній та заміна його на службу внутрішнього аудиту.
• Піднято на рівень закону деякі ключові моменти діяльності держкомпаній, зокрема щодо:

1. порядок роботи наглядової ради та її комітетів, у тому числі визначено виключний перелік підстав для дострокового припинення членів наглядових рад;
2. створення системи внутрішнього контролю;
3. порядок затвердження та структури політики власності.

• Визначено, що КМУ має прийняти підзаконний акт, який буде визначати порядок здійснення оцінки наглядових рад держкомпаній.
• Для деяких держкомпаній передбачено передачу ключових повноважень від суб’єктів управління до незалежних наглядових рад.

Недоліки законопроекту

Основним недоліком даного законопроекту є те, що уряд фактично відмовляється виконувати взятий на себе обов’язок щодо розширення повноважень наглядових рад найважливіших компаній, який задекларовано у пояснювальній записці до законопроекту та в пункті 29b Меморандуму з МВФ від 02.06.2021, а також передбачено Пунктом С, В Розділу ІІ та Пунктом B Розділу VІІ  Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління на підприємствах державної форми власності, щодо:

• Затвердження фінансових планів – для держкомпаній, які: (1) належать до сфери управління КМУ, (2) є природними монополіями та (3) плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких становить більше 50 мільйонів гривень. Зокрема, до таких компаній належать: Нафтогаз, Укрпошта, Укрзалізниця, Енергоатом, Укренерго та інші найважливіші компанії.
• Затвердження стратегічних планів розвитку – для держкомпаній, які належать до сфери управління КМУ (зокрема Нафтогаз, Укрзалізниця).
• Призначення та звільнення керівника та визначення його винагороди – для держкомпаній, які належать до сфери управління КМУ (зокрема Нафтогаз, Укрзалізниця).
• Визначення граничного розміру винагороди керівників – для всіх держкомпаній.

Крім того, значну частину, начебто, правильних норм виписано таким чином, що виникає можливість для їх неоднозначного трактування, внаслідок поточна ситуація може навіть погіршитися.

Обмеження законопроекту

Звертаємо увагу, що  законопроект не вирішує всіх проблемних питань, пов’язаних з корпоративним управлінням держкомпаній, зокрема:

• Не робить жодних кроків щодо стандартизації організаційно-правових форм для держкомпаній, а також застосування до них норм загально корпоративного  законодавства: (1) передбачено, що державні унітарні підприємства продовжать існувати, (2) відсутні зобов’язання щодо їх корпоратизації чи ліквідації.
• Не забезпечує виконання вже існуючих норм, зокрема, щодо прозорості та розкриття інформації про діяльність держкомпаній тощо.

Висновок

Незважаючи на наявність позитивних моментів, опублікований Мінекономіки законопроект потребує значного доопрацювання. Зі свого боку, пропонуємо врахувати пропозиції Напрямку, які вирішують викладені вище недоліки цього законопроекту.

Також зазначаємо, що пропозиції Напрямку до цього законопроекту було надіслано до Мінекономіки.

Детальний аналіз та пропозиції Напрямку дивись в порівняльній таблиці до законопроекту