18 січня 2021
Нещодавно міністр освіти та науки Сергій Шкарлет заявив про роботу над трансформуванням ЗНО.
Мовляв, абітурієнтам з досвідом роботи, а також тим, хто хоче навчатися за контрактом, слід надати можливість не складати ЗНО в тому вигляді, як ми його знаємо, а натомість вступати до вишів за тестом на загальні навчальні компетентності (ТЗНК).
Трансформувати ЗНО як інструмент для вступу до університетів, безумовно, потрібно.
Проте ТЗНК і ЗНО не є взаємозамінними, адже вимірюють різні якості, а повинні доповнювати одне одного в комплексі.
Чому МОН хоче замінити ЗНО на ТЗНК для певних абітурієнтів?
Ідея впровадження ТЗНК поряд із предметними тестами ЗНО (включаючи їх, або ще в якомусь поєднанні) загалом є зрозумілою.
Але незрозуміло, з яких причин ТЗНК має стати заміною (альтернативою) ЗНО для тих, хто давно закінчив школу чи для тих, хто вступає на контракт.
Може, ЗНО є нездоланним для тих, хто закінчив школу 5-10-15 років тому?
Навряд чи. Якщо поглянути на дані минулорічних ЗНО, то завжди є люди віком 30+ років, які його складають.
Наприклад, якщо ви відкриєте дані ЗНО 2016 року, то побачите, що тести складали 2630 осіб, які закінчили школу 15+ років тому. Понад 85% з них склали ЗНО успішно.
Наступними роками таких людей ставало дедалі більше.
Що таке тест на (загальну) навчальну компетентність (Т(З)НК)?
Цитую брошуру Українського центру оцінювання якості освіти:
“Загальна навчальна компетентність – це особистісна характеристика, якої особа набуває в результаті діяльності впродовж життя й навчання (формального й неформального) і яка визначає її спроможність набувати й удосконалювати індивідуальну систему знань, умінь, навичок і цінностей, застосовувати її для вирішення особистісно й суспільно значущих проблем відповідно до загальноприйнятої системи цінностей в умовах життя в суспільстві сталого розвитку“.
Цю технологію успішно запроваджують якраз в комплексі (!) з предметними тестуваннями при вступі на магістратуру з права.
Адже саме ТЗНК не дозволить виміряти знання з певної дисципліни, зате покаже, наскільки людина мислить логічно і критично, а також наскільки вміє опановувати й використовувати знання.
Чи може ЗНО включати ТЗНК?
Так, може, і, за логікою розвитку НУШ, буде його включати. Тому, у підсумку, ТЗНК не може замінити ЗНО. Найкращий ефект – це поєднання, коли особа під час тесту демонструє і предметні знання, і загальні навчальні компетентності.
Чи справді ТЗНК чи щось подібне існує в інших країнах? Наприклад, у США?
Наведу зразки завдань американського SAT.
Кожен, хто зайде за посиланям та продивиться матеріали, побачить там якраз поєднання, про яке я говорю вище:
- Math Sample Question
- Reading Sample Questions
- Writing and Language Sample Questions
- Essay Sample Questions
Чи можна приймати усіх на навчання, а потім, якщо хтось не тягне, відраховувати?
Можна. Але для цього спочатку треба почати справді відраховувати.
Пересічний показник відрахувань з українських університетів – один з найнижчих у Європі. Це не дивно і в цьому немає якоїсь вини викладачів чи університетів. Так 30 років працює система.
Наприклад, якщо вам платять гроші за кількість використаного бензину, ви ж не почнете менше його використовувати (так, до речі, було на автобазах в совку)?
Так і університети, якщо їм десятиліттями платили виключно за кількість студентів, яких вони навчають, то рано чи пізно відрахування студентів, навіть, якщо вони на це заслуговують, стає болісним і небажаними.
Рік тому система фінансування вперше була змінена, платити почали не лише за кількість студентів. Щоб був ефект, систему потрібно далі розвивати. Якщо це буде, то через 5-7 років можна сподіватись, що здобути диплом, якщо ти двієчник, буде неможливо. А до того часу марно сподіватись, що буде справедливий відсів.
Окреме питання. В нормальних умовах, якщо ви, як університет, зараховуєте на навчання тих, хто має недостатній рівень підготовки, щоб у вас вчитись, то ви маєте понести додаткові витрати, щоб їх підтягнути. У ненормальних умовах, на жаль, дехто отримує з цього додаткові прибутки…
Тому тим, хто лише формально називається університетом, а насправді є ганьбою цієї країни, вигідно мати недовчених студентів. Невигідно лише країні.
Чи можуть контрактники і бюджетники вступати на різних умовах?
Можуть!
Якщо є гарантії, що отримати диплом вони можуть на однакових умовах, якщо є гарантії, що ніхто протягом навчання не отримає незаслуженої оцінки, якщо є гарантії, що диплом видадуть лише, якщо студент опанує всю програму.
Взагалі система вступу до університетів може бути будь-якою, якщо під час навчання в самому університеті, ніхто не може зімітувати й обманути.
Тоді це питання виключно самого університету – чи готовий він брати тих, хто не дотягує до певного необхідного для опанування вищої освіти рівня, чи готовий він в такому разі виділяти додаткові ресурси на роботу з тими, хто не дотягує.
До речі, додаткові ресурси в нормальних умовах потрібні і для роботи з тими, хто навпаки – має відчутно вищий, ніж інші, рівень знань.
Але це все теорія. А ми маємо сувору українську реальність – усі ці “якщо” в Україні зараз не виконуються. Тому зараз контрактники і бюджетники не можуть вступати на різних умовах і на вступі важливо демонструвати наявність необхідних для здобуття вищої освіти знань. Але правда в тому, що перевірки самих знань недостатньо.
Чому ЗНО як інструмент для вступу до університетів слід трансформувати?
ЗНО в нинішньому вигляді є передовсім інструментом для вимірювання того, наскільки добре чи погано людина знає шкільну програму, тобто це інструмент для державної підсумкової атестації.
Наскільки добре знають шкільну програму пересвідчується держава (суспільство). І для цього потрібно робити цю перевірку незалежно від самої школи, бо 10 балів в одного вчителя може означати 8 чи 12 в іншого.
Саме тому і проводиться незалежне, стандартизоване тестування з єдиною шкалою та критеріям оцінювання – яке ми знаємо як ЗНО. Це якщо дуже спрощено.
Знання шкільної програми потрібно вимірювати і для вступу до університету. Обов’язково!
Але цього замало. Окрім предметних знань і вмінь використовувати ці предметні знання (тобто не замість, а на додачу до цього), потрібно також розуміти готовність людини здобувати вищу освіту, вміння брати відповідальність, вміння (а головне бажання) опановувати нові знання.
Тому ЗНО потребує трансформації, але його не можна заміняти чи скасовувати для окремих категорій вступників. Навпаки в нього треба вливати окремі елементи з того ж таки ТЗНК, а сам перелік предметів, можливо, потрібно розширювати (суголосно трансформації старшої школи та певних потреб програм вищої освіти).
Такі вдосконалення потребують великих ресурсів для розробки, пілотування та запровадження.
Окреме питання – чи закладені такі ресурси в бюджеті 2021 року? Я таких ресурсів там не бачу.
