Негативний досвід буде корисним лише за умови його правильного аналізу

Спеціально для УП.Життя 

 

19 липня 2020

 

 

Тим, хто навчається бізнесу, є відомим “парадокс уцілілих” (англ. survivorship bias або рос. систематическая ошибка выжившего).

 

Також доволі поширеною є легенда про амбітного японського юнака, який, спитавши шанованого сенсея, як досягти висот, отримав приголомшливу відповідь: “Слід потроїти кількість помилок”.

 

Чи справді поразки можуть навчити більше, ніж перемоги?

 

Окремі вчені ставлять під сумнів цю тезу.

 

Так, нещодавно в статті Harvard Business Review “Maybe Failure Isn’t the Best Teacher” було висловлено гіпотезу, що у разі особистого провалу люди намагаються відволіктися, щоб зберегти залишки самооцінки.

 

Внаслідок цього вони погано сприймають інформацію та не навчаються навіть на власних помилках (окрім ситуацій із особливо сильною мотивацією, наприклад, коли провал може вплинути на подальшу кар’єру).

 

На підтвердження цієї тези мені пригадалася особиста історія знайомства з Близьким Сходом.

 

Коли у квітні 2016 року, отримавши негативний зворотній зв’язок після клієнтської зустрічі в Саудівській Аравії, я почув тезу свого керівника-француза: “Люди забудуть правильні факти і чудові проекти, зроблені тобою але ніколи не забудуть, якщо вони почувалися приниженими під час спілкування з тобою”.

 

Тоді я вирішив, що моя історія на Близькому Сході завершена. Здалося, що так і не зміг осягнути всіх особливостей регіону.

 

Проте вже за два роки я повернувся в регіон і, працюючи в Катарі, зумів налагодити координацію роботи понад 30 напрямків, значну частину з яких вели місцеві таланти і робота з якими, на відміну від консультантів, вимагає високого рівня гнучкості (адже ставлення до дедлайнів на Близькому Сході досить філософське).

 

Нікому з колег-європейців на цьому проєкті ні до, ні після не вдавалося настільки органічно відчути бізнес-культуру регіону. У мене ж ця емпатія та відчуття, коли натиснути, а коли відпустити, були наче записані на несвідомому рівні. Звісно, хочеться ділитися історією успіху з Катару, але її б не було без історії невдачі у Саудівській Аравії.

 

Більше того, її б не було без аналізу провалу:

 

?  Які причини невдачі?

?  Чого я навчився в цій ситуації?

?  Як зробити, щоб ця невдача не повторилася?

 

Отже, без відповідей на ці запитання, негативний досвід не стане гарантом майбутніх успіхів.

 

Однак, щиро вірю, що в кожного є вибір: вчитися на власному негативному досвіді, чи підкоряти нові висоти, навчаючись на помилках інших, наприклад, вивчаючи негативні кейси.