За підсумком 2021 року споживча інфляція становила 10% — Місячний огляд інфляції від Центру макроекономічного моделювання

27 січня 2022

Висока інфляція у 2021 році (для порівняння, у 2020 році вона була вдвічі меншою – 5%) пояснюється насамперед зовнішніми чинниками. Безпрецедентні фіскальні та монетарні стимули провідних економік світу наситили світову економіку додатковою грошовою масою, що стало вагомим фактором інфляції на сировинних ринках. 

Крім того, рекордно висока вартість газу в Європі була викликана низькими запасами в підземних сховищах європейських країн після холодної зими, скороченням вироблення вітрової енергії через спеку влітку, а також невисоким транзитом газу до ЄС територією України. Як наслідок, споживча інфляція навіть низькоінфляційних економік, наприклад, США та Єврозони, досягла багаторічних максимумів (7% та 5% відповідно).

Українські виробники, особливо виробники енергоємної продукції, також змушені були закладати у собівартість товарів значне подорожчання електроенергії й газу для підприємств, а також пального. Крім того, підприємства рослинництва формували ціну на власну продукцію для внутрішнього споживача, орієнтуючись на експортні ціни, які сягнули багаторічних максимумів. 

В підсумку, суттєво подорожчали не лише енергоємні товари, а й харчові продукти (на 13,3% за рік). Деякі з них (наприклад, цукор, олія та яйця) стрімко дорожчали ще з серпня-вересня 2020 року. Високий врожай 2021 року пригальмував їх інфляцію, однак в цілому за дворічний період подорожчання виявилося дуже суттєвим – цукор подорожчав на 89%, олія – на 69%, яйця – на 55%.

Cтарший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE Institute Ігор Дейсан зазначив, що на сьогодні можна розглядати два сценарії подальшого розвитку інфляції. Перший передбачає стабілізацію курсу гривні відносно долара США, поступовий вихід з енергетичної кризи, а з часом — посилення монетарних політик провідних центральних банків. За таких умов інфляція поступово сповільнюватиметься і на кінець наступного року буде близькою до верхньої межі цільового діапазону НБУ (6%). Це є базовий сценарій. Однак, за словами експерта, його ймовірність поволі потісняється сценарієм з високою інфляцією. 

«Енергетична криза може протриматися щонайменше до березня. Сподіваємося, що по завершенню опалювального сезону в Європі відбудеться падіння вартості газу, однак є ризики, що європейські ціни на газ утримуватимуться відносно високими, що не на користь низької інфляції. Крім того, додатковий внесок в інфляцію може робити поступове знецінення курсу гривні відносно долара США, яке спостерігається сьогодні», – зазначив Ігор Дейсан, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE Institute.

Ознайомитися з Місячним оглядом інфляції за грудень 2021 року можна за цим посиланням.