У ІІ кварталі 2026 року Україна досягла важливого процедурного прогресу на шляху до вступу до ЄС. Після зняття угорського вето Європейський Союз 15 червня офіційно відкрив для України та Молдови перший переговорний кластер — «Основи». Про це йдеться в Ukraine EU Accession Tracker від KSE Institute — новому щоквартальному аналітичному продукті, який комплексно оцінює процес європейської інтеграції України, ключові події з боку України та ЄС, перебіг переговорів, фінансову підтримку й політичні процеси в державах-членах ЄС.

Розблокування переговорів стало можливим після зміни політичної позиції Будапешта. Новий уряд Угорщини погодився зняти блокування після отримання гарантій щодо прав угорської меншини. Водночас швидке відкриття першого кластера стало результатом стратегії «front-loading»: змістовна робота над окремими кластерами тривала неформально ще до формального зняття вето.

Відкриття кластера «Основи» не означає автоматичного наближення до членства, але переводить Україну на етап виконання конкретних зобов’язань. Насамперед ідеться про верховенство права, судову систему, антикорупційну політику, права людини та спроможність державних інституцій. Саме цей кластер відкривається першим і закривається останнім, а прогрес у ньому визначатиме загальний темп переговорів.

Ключовим внутрішнім документом кварталу стала Національна програма адаптації законодавства до права ЄС, ухвалена Кабінетом Міністрів 1 квітня 2026 року. Вона перетворює результати скринінгу на практичний план дій: визначає, які закони має ухвалити Верховна Рада, які інституції потрібно створити або реформувати та які норми необхідно привести у відповідність до acquis ЄС.

Окремим напрямом залишається план Качки–Кос у сфері верховенства права та антикорупції. Він передбачає десять пріоритетних кроків, зокрема посилення незалежності НАБУ і САП, розширення їхньої юрисдикції, ухвалення нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми, а також реформу Державного бюро розслідувань. Виконання плану наразі просувається повільно: ініціатива Membership Check оцінює прогрес як обмежений, аналогічних висновків дійшли й інші незалежні оцінки.

Із 11 пріоритетних законів повністю ухвалено 5. Серед найпроблемніших залишаються законопроєкти про відновлення контролю за державною допомогою, незалежність НКРЕКП та реформу централізованого теплопостачання. До цих реформ прив’язано близько €4 млрд фінансування, тому затримки створюють не лише переговорні, а й бюджетні ризики.

Фінансова архітектура підтримки України у ІІ кварталі стала більш визначеною. 23 квітня Рада ЄС фіналізувала Ukraine Support Loan обсягом €90 млрд на 2026–2027 роки, а 28 травня Верховна Рада ратифікувала відповідні документи. Із €45 млрд, доступних у 2026 році, €8,35 млрд мають надійти як макрофінансова допомога, ще €8,35 млрд — через Ukraine Facility, а до €28,3 млрд передбачено на оборонні потреби. Крім того, сьомий транш Ukraine Facility, пов’язаний із виконанням реформ, обсягом майже €2,8 млрд було схвалено 28 травня та виплачено 8 червня.

Водночас у самому Європейському Союзі простір для подальшого розширення звужується, навіть попри відкриття переговорів. ЄС входить у насичений політичний цикл: восени відбудуться вибори у Швеції та Латвії, у 2027 році — у Франції, паралельно триватимуть складні переговори щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Це ускладнює пріоритизацію політики розширення. Водночас дискусія про «поступову інтеграцію», відображена в останніх франко-німецьких пропозиціях, порушує питання не лише про те, коли Україна стане членом ЄС, а й у якому форматі це відбудеться. Аналітики KSE Institute зазначають, що умови, які зробили можливим червневий прорив, можуть не зберегтися, тож важливо максимально використати поточний сприятливий імпульс.

Україна зможе зберегти темп переговорів, якщо швидко використає нинішній політичний імпульс, виконає антикорупційні зобов’язання та забезпечить підтримку складних реформ у Верховній Раді.