KSE Institute опублікував травневий випуск Russia Chartbook: «Структурні проблеми надто великі, щоб їх подолати за рахунок доходів від енергоресурсів; бюджетний дефіцит продовжує зростати». Нові дані свідчать про дедалі відчутніший вплив іранської війни на нафтові доходи Росії – проте структурні проблеми економіки та рекордний для цього періоду бюджетний дефіцит залишаються.

Вплив війни в Ірані на Росію стає дедалі відчутнішим. Ціни на російську нафту різко зросли – з $43,7 за барель у січні та $47,4 у лютому до $78,3 у березні та $95,1 у квітні. Доходи від нафтового експорту зросли слідом – з $10,4 млрд у середньому за січень-лютий до $19,1-19,2 млрд у березні-квітні. Через особливості російської системи оподаткування вищі ціни позначилися на бюджеті лише місяць по тому: у квітні базові надходження подвоїлися порівняно з березнем. 

Зростання експортних доходів призвело до зміцнення рубля – приблизно до 71 за долар, найнижчого рівня з початку 2023 року – що, однак, частково нівелює позитивний ефект для бюджету, оскільки нафтогазові доходи в рублевому вираженні зростають менш стрімко. Додатковим обмеженням залишаються санкції, які перешкоджають нарощуванню видобутку. Поки енергетичні ринки не стабілізуються після завершення війни в Ірані, Росія отримуватиме суттєві додаткові доходи від експорту та до бюджету.

Структурні проблеми Росії надто великі, щоб їх вирішили вищі доходи від енергоресурсів. Хоча нафтогазові надходження до бюджету різко зросли, решта бюджетних надходжень залишається слабкою через стагнацію економіки. Видатки при цьому продовжують збільшуватися – витрати на війну дедалі більше покриваються з федерального бюджету. Вищі ціни на енергоносії також збільшують субсидії, якими держава стримує внутрішні ціни на пальне. У квітні дефіцит федерального бюджету склав 1,3 трлн рублів. Загалом за січень-квітень – 5,9 трлн рублів (близько $75 млрд): удвічі більше, ніж рік тому, і вже на 55% вище річного плану. Для покриття дефіциту Мінфін нарощує випуск ОФЗ і у I кварталі залучав кошти ФНБ. Проте цих двох джерел не вистачило – ще $41 млрд було взято з інших джерел, зокрема з рахунків Казначейства. У міру їх скорочення і без ознак покращення бюджетної ситуації обсяги внутрішніх запозичень та використання ФНБ у найближчі місяці зростатимуть.

Економіка Росії втрачає темп. Після різкого уповільнення у 2025 році – реальний ВВП зріс лише на 1% порівняно з більш ніж 4% у 2023-2024 роках – попередня оцінка Росстату за I квартал 2026 року фіксує скорочення на 0,2% р/р. Утім, оскільки порівняння йде з найслабшим кварталом 2025 року, спад економічної активності, ймовірно, був відчутнішим, ніж показує річне порівняння. Хоча сектори, пов’язані з війною, продовжують зростати, цивільна частина економіки перебуває в рецесії: вартість капіталу залишається високою, а підприємства втрачають дедалі більше працівників на користь військового сектору. Інфляційні ризики, зумовлені дедалі складнішою бюджетною ситуацією, можуть змусити ЦБ РФ відкласти подальше зниження ставок – а отже, високі процентні ставки продовжуватимуть стримувати приватний сектор. Жорстка монетарна політика при цьому дала результат – інфляцію вдалося стримати.