Поточна третя для України хвиля коронавірусу прогнозовано триватиме до січня 2022

26 жовтня 2021

До кінця тижня очікувано 13 українських регіонів можуть опинитися у «червоній» зоні епідемічної небезпеки. Темпи вакцинації в Україні за тиждень зросли вдвічі – до 216 тисяч щеплень на добу. У більшості великих країн Європи тривають повторні спалахи.

Наразі Україна показує свій абсолютний максимум за кількістю виявлених випадків, що значно вищий за позначки весняної та осінньої хвилі. 

«Поточна третя хвиля для України є найбільшою. Україна побила рекорди історичного максимуму континенту, тобто середньої захворюваності в країнах Європи», – заявив під час онлайн-брифінгу «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19» керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Юрій Ганиченко.

Історично Північна Америка показувала максимальну позначку у близько 50 нових виявлених хворих на 100 тисяч населення за добу. Наразі Україна вже перевищила усереднені континентальні максимуми за всю історію пандемії і має 52 нових виявлених хворих на 100 тисяч населення за добу (окремо взяті країни світу мали і значно вищі).

В цілому спостерігається поновлення великого спалаху на рівні всієї Європи: всі 15 великих країн континенту (з населенням понад 10 мільйонів осіб) зростають, у 11 країнах – відбувається повторний спалах. Поточна європейська хвиля перетнула максимальну позначку попередньої весняної хвилі.

Польща та Чехія, у яких тільки нещодавно розпочався спалах, вже показують зростання кількості виявлених випадків удвічі за тиждень. Ситуація у регіоні впливатиме на рейтинг «країн-антилідерів» за рівнем захворюваності, який зараз очолюють Румунія, Велика Британія та Україна.

«Очікується, що упродовж одного-двох тижнів ТОП-3 країн великих країн Європи за рівнем захворюваності зміниться. Потенційно Бельгія може змістити Україну з третьої позиції», – додає Юрій Ганиченко.

Після добових рекордів госпіталізацій та смертності в Україні, очікується початок тренду на стабілізацію 

Україна, спалах в якій розпочався на кілька тижнів пізніше, ніж у сусідній Румунії, має порівняно нижчі показники за рівнем захворюваності. Так, коефіцієнт виявлення випадків в Україні складає 19%, в Румунії – 25%. Водночас, Україна вже майже в 4 рази перевищує коефіцієнт, рекомендований ВООЗ.

Попри історичні добові рекорди за ключовими показниками для України минулого тижня,  після тривалих святкових вихідних у жовтні, госпіталізації не прискорились. Цього тижня за рівнем госпіталізацій відбулося зростання на 22% за тиждень (максимальні темпи під час весняної хвилі складали зростання у 30% за тиждень), однак сама швидкість зростання зменшується.

«За нашими оцінками, госпіталізації продовжать зростати більш повільними темпами вже цього тижня, а наступного, сподіваємося, що ця тенденція стане більш показовою», – зазначив аналітик.

Виписки в країні вже зараз зростають швидше, ніж госпіталізації – виписки за тиждень зросли на 36%, в розрив скоротився до 30% (був 50% у попередні тижні). 

Скорочення розриву позитивно впливає на кількість вільних «ковідних» ліжок у країні. Вже впродовж місяця Україна витримує різницю між кількістю зайнятих і вільних лікарняних місць на рівні 20-25 тисяч ліжок з «киснем». Зайнятість ліжок цього тижня почала стабілізуватись а держава наразі контролює ситуацію щодо навантаженості системи охорони здоров’я.

Критична зайнятість ліжок спостерігається в окремих регіонах. У Донецькій та Запорізькій області ця зайнятість складає по 89% і  85% відповідно. 

Водночас, ліжка з «киснем» становлять 97% усіх «ковідних» ліжок, тож реальна зайнятість ліжок із «киснем» пацієнтами, які потребують кисневої терапії, складає 50%.

Як повідомило 26 жовтня Міністерство охорони здоров’я, ще п’ять регіонів цього тижня будуть винесені на розгляд Комісії ТЕБ і НС. Серед них – Житомирська, Луганська, Львівська, Хмельницька і Чернігівська області.

«До кінця цього тижня можемо побачити 13 «червоних» регіонів», – наголошує Юрій Ганиченко.

Крім госпіталізацій, Україна вже показала рекордні, порівняно з попередніми хвилями, показники рівня смертності. За останні 14 днів в країні фіксується смертність на рівні 14,4 осіб на 100 тисяч населення (на піку весняної хвилі –  14,2).

Минулої доби був встановлений новий рекорд добової смертності – 734 померлих, у середньому в Україні помирає за добу 485 осіб. 

Наразі фактична кількість померлих поки випереджає очікуваний «жовтий» сценарій Київської школи економіки. Водночас, прогнозований діапазон KSE залишається незмінним – від 68 до 92 тисяч померлих на кінець 2021 року. За рівнем смертності Україна наразі показує вдвічі-втричі менші показники за максимальні показники у Європі. 

За словами Юрія Ганиченка, поточна хвиля пандемії коронавірусу в Україні триватиме довше, за попередні.

«Протяжність поточної хвилі може бути довшою, ніж попередньої. Попередня весняна хвиля тривала 72 дні. Через більш поширюваний варіант вірусу “Дельта”, поточна хвиля може тривати довше. Відповідно, «червоні» регіони ми можемо побачити і в січні 2022», – прогнозує керівник Центру економіки охорони здоров’я.

Таким чином, окремі регіони можуть зустріти «Новий рік» у червоному рівні епіднебезпеки. Нагадаємо, що за розрахунками Київської школи економіки, вакцинальний «бум» у «червоних» регіонах показав спроможність України робити від 250 до 350 тисяч щеплень на добу.

KSE нагадує, що за дослідженням Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC), вакцинація в 11 разів знижує ризик смерті від коронавірусу.

В той же час, за тиждень Україна продемонструвала різкий стрибок за рівнем вакцинації – удвічі відбулося зростання кількості щеплень. Крім того, в окремі дні країна вийшла на показник у 250-290 тисяч щеплень за добу, що відповідає очікуваному рівню спроможності за прогнозом KSE.

Зараз Україна також показує вищі за історичні темпи нарощування вакцинованого населення принаймні однієї дозою – зростання за тиждень склало 2,7%.

Презентація «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19» від 26.10. 2021.