fbpx

Підприємці працюють постійно, в режимі 24/7. Треба бути готовою до нервів і не боятися складнощів. Знайти вихід можна майже з кожної ситуації.

5 Березня 2024

Шлях до підприємництва може бути дуже непростим. Яскраве тому свідчення — приклад Валентини, яку сміливо можна віднести до молодого покоління українських підприємиць. Минулого року вона стала однією з перших переможниць проєкту з підтримки підприємців – бізнес-акселератору «Відважна» від Міністерства цифрової трансформації (далі – Мінцифри) зі своїм проєктом з виробництва корисних солодощів. Та далеко не все в її житті складалося солодко.

Як виникла ідея бізнесу

За освітою Валентина — перекладач з англійської та китайської мов. Навчалася у Києві, а з 19 років працювала викладачем у мовній школі, по шість днів на тиждень. Ніхто з її родини не займався бізнесом. Та попри успіхи на своїй роботі, вона не бачила там кар’єрного зростання і відчувала, що має значно вищий потенціал.

У 2021 році, під час навчання на 4 курсі університету, в житті Валентини сталася трагічна подія — померла її мама, яка була найближчою людиною для неї. Це дуже змінило ставлення дівчини до того, що насправді є цінним в житті.

«Коли мама померла, я залишилася сам на сам зі своїми проблемами. Чомусь саме тоді я відчула, що маю щось змінювати: або пропрацюю на одній роботі як вона і лише мріятиму про краще життя, або ж візьмуся до справи й почну працювати над втіленням своїх мрій».

Спочатку Валентина не знала, який бізнес хоче відкрити. Якраз тоді вона почала активно займатися спортом, цікавитися темою здорового способу життя і правильного харчування, зокрема корисних солодощів. Дуже довго вона не могла знайти продукт, який би її влаштовував — і врешті вирішила створити його власноруч.

«Я люблю солодке, але мені не подобались ті солодощі, які були на ринку. Час від часу розповідала про це своїм друзям. Одного разу подруга мені в жарт відповіла: “Так зроби свої власні солодощі”. Ми тоді посміялися, але пізніше я подумала — дійсно, а чому б не створити свій продукт? Так і почався мій бізнес».

Без досвіду підприємництва, Валентина мала неабияке бажання розпочати власний бізнес. Кошти для старту компанії взяла з власних заощаджень, а також розповіла про ідею своїм родичам та бабусі. Саме вони стали першими інвесторами у її майбутнє підприємство.

«Якихось великих фінансів і вмінь не було, але я дуже горіла цією справою. У грудні 2021 року знайшла технолога, яка мала б розробити рецепт цукерок. По суті, я сама була потенційним клієнтом свого бізнесу, тому розуміла, що хочу бачити у фінальному продукті. Технолог відповідала за процес приготування солодощів, я ж взяла на себе всю бізнесову складову».

Складні перші кроки

Взимку 2022 року Валентина готувалася до запуску свого підприємства у Києві. Та з початком повномасштабного вторгнення на кілька місяців переїхала у рідні Чернівці. Здавалося, втілення мрії в життя зупинилося. Але картини наслідків повномаштабного вторгнення стали справжнім триґером — вона вирішила, що пора діяти.

«Я пам’ятаю той день, коли зрозуміла — пора запускати свою ідею. Тоді я побачила фото з Бучі, з Ірпеня, відразу після їхньої деокупації. Було дуже багато емоцій. Цю енергію треба було кудись спрямувати. Подзвонила своєму юристу і запитала, що треба для запуску торгової марки. Після цього поїхала до Києва. Єдине, що я тоді знала в бізнесі точно — потрібно зареєструвати ФОП».

Дуже важливим для запуску бізнесу Валентини став грант на 250 тисяч гривень від програми єРобота. За ці кошти вона закупила обладнання для виробництва, найняла працівників, розробила і придбала пакування. На перших етапах багато процесів підприємиця робила самостійно. Здавалося, для успішного старту було все. Але не вистачало ключового — знань, як керувати бізнесом та планувати свою роботу. І проблеми не забарились.

«На початку в мене не було навіть розуміння бізнес-моделі: для себе розписала перші кроки, але без чіткого плану. Зробила анонси, запустила сторінку в Instagram, намагалася продавати B2C — думала, цього буде достатньо. Але нашу продукцію купляли лише знайомі, продажів майже не було, і за 2 місяці ми “проїли” всі запаси. Продавати B2C дуже дорого, але тоді я цього не знала. Сайт, відео, інші не надто потрібні витрати — зараз можу сказати, що це було дуже безглузде використання грошей».

Врешті через 2 місяці після першого запуску довелося на певний час повністю зупинити виробництво. Паралельно Валентина продовжувала викладати англійську в школі іноземних мов. Рутина захоплювала дедалі сильніше і здавалося, що від втілення мрії все ж доведеться відмовитись.

«Я сиділа в Інтернеті й майже випадково натрапила чи то на рекламу, чи то на пост про запуск бізнес-акселератору «Відважна» від Мінцифри. Подати заявку могли як підприємиці з досвідом, так і без нього. Зрозуміла, що це мій шанс. В мене було гарне передчуття. Того ж самого дня я звільнилася з роботи в школі іноземних мов, де працювала три роки. Потрібно було багато чому вчитися, і я більше не бачила ані місця, ані часу для роботи найманим працівником».

Рішення виявилось правильним. Під час участі в проєкті «Відважна» Валентина здобувала нові знання, розвивала навички підприємництва, навчилася готувати детальний бізнес-план, а також суттєво покращила свої знання з використання бізнес-моделей. Зі своїм проєктом вона вийшла у фінал бізнес-акселератора. До того часу її компанія вже майже досягла точки беззбитковості, а прибутки зросли у 5 разів.

Врешті Валентині вдалося стати однією з перших шести переможниць бізнес-акселератору «Відважна» від Мінцифри та отримати 350 тисяч гривень на розвиток своєї компанії. Озброєна новими знаннями, вона тепер мала чіткий план роботи на цілий рік, амбіції, а також кошти на реалізацію задуманого. Та найціннішими Валентина вважає знайомства, отримані під час акселератора.

«Розбудова бізнес зв’язків була дуже цінною. Під час спілкування з іншими учасницями я почала краще розуміти, що всі стикаються з дуже схожими проблемами. Цей досвід можна і треба використовувати. Крім того, зараз я активно співпрацюю з кількома колежанками з акселератора — у нас є партнерства, які допомагають розвиватися нашим бізнесам, знаходити нових споживачів. Саме завдяки порадам колег я перейшла на роботу B2B. Насправді фідбек дуже важливий — часто як власник ти не помічаєш багатьох очевидних речей, і поради допомагають поглянути на них із зовсім іншого боку».

Виклики та можливості

Попереду в Валентини та її компанії втілення амбітних планів. Через короткий термін придатності компанія не може експортувати свої солодощі за кордон, однак має потужні перспективи розширення всередині України.

«Енергії дуже багато. Зараз активно відвідую різні івенти в пошуку нових партнерств та інвесторів. Плануємо масштабний ребрендинг, для чого вже підготували новий брендбук та пакування. Також планую запустити свою кав’ярню-виробництво у центрі Києва. Поки наш цех у непримітному місці, туди мало хто приходить. Хочу, щоб до нас могли приходити гості, відпочивати, проводити час, куштуючи смачну каву і солодощі».

До держави та її ролі в розвитку бізнесу Валентина ставиться позитивно. На її думку, зараз в Україні є дійсно багато програм підтримки для підприємиць, зокрема грантів, проєктів з підтримки започаткування та розвитку бізнесу, таких як бізнес-акселератори та інших можливостей. І таке ставлення є цілком справедливим: саме завдяки бізнесу та його податкам держава отримує кошти на свою роботу.

«Кажуть, що підприємці працюють на себе. Це неправда — ми працюємо на державу. Адже ми платимо податки, з яких потім працює Уряд, сплачують зарплати, захищають нашу безпеку. Тому якщо ми хочемо побудувати європейську країну, чесно сплачувати податки — це перший крок. Немає сенсу говорити про зміни в державі якщо ти сама не змінюєшся».

Скаржитися на податки — не її шлях, каже Валентина. Компанія працює прозоро, працівники офіційно працевлаштовані, а податки сплачуються вчасно. Усе це суттєво спрощує взаємодію з державою, з якою у підприємиці ніколи не виникало проблем.

«Я дотримуюсь простого правила: “Стався до інших так, як хочеш щоби ставилися до тебе”. Якщо вести бізнес чесно і прозоро, то і держава ставиться до тебе відповідно і не вставляє палки в колеса. Якщо треба сплатити податок до 20-го числа — сплачую до 20-го, чесно вказую всі необхідні дані. Завдяки цьому будь-які перевірки проходимо за 3 хвилини, взагалі без жодних проблем».

Попри повномасштабне вторгнення, зараз в Україні є дійсно багато можливостей для розвитку бізнесу. Та за словами Валентини, це справа далеко не для всіх, адже вимагає повної концентрації уваги та зусиль.

«Підприємці працюють постійно, в режимі 24/7. Ти відповідальна за все. Іноді навіть доводиться прокидатися вночі щоб виконати якесь завдання, або швидко включитися, бо хтось пішов чи захворів. Треба бути готовими до нервів і не боятися складнощів. Якщо хтось думає, що бізнес — це дуже легко і можна не напрягатися, то не слід навіть починати. Це непроста робота, але всі через це проходили. І вихід є майже з кожної ситуації».