Освітні пригоди чи лицарські подвиги: як українські студенти святкують початок навчання

10 вересня 2021

Мало хто з нас пам’ятає своє 1 вересня у закладі вищої освіти. Але це пов’язано не з інтелектуальною «насиченістю» наступних років, а з тим, що власне і запам’ятати нічого. Цей день виглядає дуже класично – новоспечені студенти одразу потрапляють до великих трохи занедбаних аудиторій, де викладач з поважним виглядом береться читати першу лекцію. Звісно, «радянщина» у своєму кращому прояві – це теж частина нашого сучасного, але деякі заклади вже роблять спроби слідувати за новими для нас європейськими практиками, де освітній захід – це не про «відкрити зошит і записати тему», а відкриті можливості для знайомства, відпочинку і розвитку.

Ось, наприклад, цими вихідними на просторій озелененій території поблизу Національного музею історії України пройшов нетиповий для нашої країни за своїм форматом міні-фестиваль Welcome Day від Київської школи економіки для студентів та їх батьків. Концепція заходу полягала в тому, аби кожен майбутній бакалавр чи магістр міг уявити себе «лицарем в обладунках» та скласти справжній пригодницький залік, супутно проходячи квести на локації заходу.

Вже на вході до open-air фестивалю кожен студент отримував свою заліковку – поки без оцінок, але з загадками, та приміряв свій перший обладунок, браслет KSE-героя. Далі він мав потрапити до «коридору» історії, де разом зі своїми однокурсниками пройти шлях від заснування магістерської програми з економіки при Києво-Могилянській академії до утворення Київської школи економіки та запуску перших бакалаврських програм.

І ось вже від стенду до стенду компанії студентів переміщаються, гучно обговорюючи початок своїх пригод. Ось стенд про те, як у 2007 Університет Г’юстона підтвердив якість магістерської програми з економічного аналізу KSE, і дотепер в кожного студента є можливість здобути подвійний диплом з Університетом Г’юстона. А ось – про те, коли як для школи, так і для всієї країни настає час випробувань та «перевірки на стійкість». У кризові 2014-2015 кількість студентів значно скорочується, а єдиним джерелом фінансування лишається Шведський уряд. Чому тут розповідають не тільки про успіх, а й про часи, коли «корабель» від назвою KSE розгойдує? Бо це частина історії. Президент Школи Тимофій Милованов завжди радить студентам не приховувати рятівну правду.

Наприкінці «коридору» історії, гості Welcome Day мають не тільки відповісти на питання лектора (під маскою якого заховався представник команди Школи), а й стати її співавтором, написавши на поки ще порожньому стенді свої побажання та прогнози розвитку Школи на наступні десятиліття.

«Я впевнена, що за 50 років KSE входитиме до ТОП-10 найкращих університетів світу», – каже одна з наших студенток.

«У 2050 році  українських науковців – вихідців Київської школи економіки будуть цитувати в «найпрестижніших університетах закордоном», – переконана інша.

«Київська школа економіки буде налічувати близько 100 філій по Україні та 60 філій закордоном і буде займати топове місце серед університетів з економічної галузі. А кількість студентів перевищить тисячу! Для підтвердження цих слів ми і латинську цитату навели: «Для думки і дії народжена людина», – розповідає група хлопців, які за чотири роки стануть першими бакалаврами в історії Школи.

Побажання цього дня лунають не тільки для KSE, але й для України, яка нещодавно досягла 30-річного віку, що для людини асоціюється з усвідомленістю та пріоритизацією життєвих цілей. Але схоже, що наші юні студенти приходять на навчання до Київської школи економіки вже усвідомленими: їх об’єднує розуміння цінності освіти і спосіб мислення. Вони бажають Україні стати на міжнародній арені сильною та авторитетною державою. А ще впевнені, що допоможуть їй у цьому.

«Все своє життя потрібно вчитись. Ви поки цього не усвідомлюєте, але ви конкуруєте не з собою, не з колегами або друзями поруч. Ви конкуруєте з тими людьми, які цього року вступили в Гарвард, Массачусетський або Каліфорнійський університети. Але цього не видно тут, в Україні. І тому коли через 10, 20, 30 років ми прокидаємося і запитуємо себе – чому у мене життя відрізняється від тих людей, яких інакше вчили і мали інші можливості? То відповідь полягає у тому, що всі ці роки я не навантажував себе до кінця. Я не намагався дотиснути.

Ми маємо бути професійними інтелектуальними атлетами, щоб «вижати» з себе максимум. Ніхто не може виграти Олімпійські ігри тому, що дуже хочеться. Виграють Олімпійські ігри тому, що тренуються кожного дня. Так і з життям. У Київській школі економіки ми намагаємося цей дух передати», – розповідає студентам під час заходу Тимофій Милованов. 

Для України практика таких Welcome Day у форматі фестивалів – рідкість. На святі KSE студенти потрапляють на VR-станцію, в іншому куточку локації проходять інтелектуальний квіз для визначення правди або маніпуляції про економіку та реформи в країні, а навпроти фотографуються на камеру зі штучним інтелектом. Одні розслаблено відпочивають на пуфах, а інші танцюють під невимушений розважальний плейлист, що програється з колонок. Хіба таке практикують в серйозних економічних університетах?

Українці звикли до думки, що за словом «вища освіта» стоїть в кращому випадку бажаний «корінець», а в гіршому – часоперебування. Але у кампусах провідних американських і європейських вузів знають, що успішною може стати лише та молодь, яка «будує» себе свідомо. А ще вміє спілкуватися та створювати цінність спільно з іншими, такими ж свідомими людьми.

А що скріплює і загартовує краще, ніж спільне проходження пригод? Вже тут, на своєму першому університетському святі, студенти мають чи не перший свій нетворкінг, проходять випробування, розважаються, прокачують свої інтелектуальні здібності, тренують пам’ять та формують нові асоціації про те, що «освіта» дорівнює «тренування», «задоволення» та «спільнота».

У 2021 Київська школа економіки відкрила перший набір за бакалаврськими програмами «Бізнес-економіка», «Економіка і великі дані», а також «Програмна інженерія і бізнес-аналіз». Дізнатися більше ви зможете за посиланням.