8 липня KSE приймала спецпредставника ЄС з питань санкцій Девіда О’Саллівана. Хаб санкційної експертизи KSE Institute зібрав українські громадські організації, дослідників і представників ЄС на дві дискусії – про те, як Росія обходить санкції, де тиск можна посилити і як краще координувати дії України, ЄС та союзників.

На круглому столі «Визначення найдієвіших санкційних цілей і пріоритетів контролю за виконанням санкцій» українські громадські організації поділилися зі спецпредставником ЄС результатами своїх досліджень і даними про конкретні випадки обходу санкцій. До розмови також долучився уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, який окреслив пріоритети України у посиленні санкційного тиску.

Девід О’Салліван виділив три пріоритетні напрями санкційної роботи – іноземні компоненти, фінансові канали та енергетичні доходи Росії. Обмеження доступу до компонентів він назвав одним із головних пріоритетів.

Саме іноземні компоненти й технології, які Росія досі отримує для військового виробництва, стали однією з головних тем круглого столу. Дослідники навели дані про компоненти в російських ракетах і дронах, верстати з числовим програмним керуванням та інше промислове обладнання. Представникам ЄС передали назви конкретних західних компаній, чия продукція або технології потрапляють до російських ланцюгів постачання, зокрема для виробництва зброї.

Також говорили про стратегічні й критичні матеріали та цивільні компанії, які допомагають Росії нарощувати власні промислові спроможності. Аналітики звернули увагу й на прогалини в корпоративному комплаєнсі – після санкцій проти одних посередників у ланцюгах постачання з’являються нові, а окремі виробники недостатньо реагують на дані про потрапляння їхньої продукції до Росії.

У фінансовому напрямі Девід О’Салліван наголосив на необхідності виявлення та протидії складним схемам оплати, використанню криптовалют і паралельних платіжних систем. В енергетиці – на посиленні тиску на покупців російської нафти, НПЗ у третіх країнах і тіньовий флот.

Юлія Павицька, керівниця Хабу санкційної експертизи, звернула увагу, що заборона ЄС, спрямована на закриття “переробної лазівки”, вже дала відчутний результат. За оцінкою KSE Institute, після її запровадження імпорт до ЄС нафтопродуктів від 11 досліджених НПЗ, які використовували російську сиру нафту й постачали нафтопродукти на європейський ринок, скоротився на 69%. Це підтверджує результативність запровадженого обмеження. Водночас окремі НПЗ потребують більш ретельної уваги щодо дотримання заборони.

Окремо обговорили LNG–флот, російські банки, конфіскацію активів та відповідальність за порушення санкцій. Учасники запропонували посилити тиск на банки, які допомагають оплачувати імпорт критичних компонентів, та шукати механізми для спрямування конфіскованих активів і коштів від санкційних порушень на потреби України.

У другій частині візиту Девід О’Салліван взяв участь у публічній дискусії «Майбутнє санкційної політики, контроль за виконанням санкцій та координація між ЄС і Україною», яку модерувала президентка KSE Institute Наталія Шаповал. Йшлося про спільні санкційні кроки ЄС, України та союзників, зокрема Великої Британії і США, а також про наступні рішення ЄС і пріоритети 21–го пакета санкцій.

Серед найбільш дискусійних тем – майбутнє цінової стелі на російську нафту, заборона морських послуг, санкції ЄС проти «Росатома» й подальший тиск на російський енергетичний сектор. Говорили також про виконання вже запроваджених санкцій і подальше узгодження кроків між союзниками.

Хаб санкційної експертизи KSE Institute дякує ANTS, B4Ukraine, Don’t Fund Russian Army, ESCU, ILI, NAKO, Razom We Stand та StateWatch за дослідження, конкретні кейси й участь у круглому столі.

KSE Institute також дякує Девіду О’Саллівану та представникам Європейського Союзу за відкритий діалог, готовність чути українську експертну спільноту та незмінну підтримку України.