12 грудня Київська школа економіки долучилася до заходу «Майбутнє ринку праці України. Стратегія зайнятості населення 2030. Партнерство держави, бізнесу та людей задля економічного відновлення», де Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України разом із партнерами презентувало проєкт Стратегії зайнятості до 2030 року.

KSE на події представив Михайло Шнейдер, виконавчий директор (CEO) Київської школи економіки, який взяв участь у панельній дискусії «Освіта та навички 2030: як готувати кадри для економіки майбутнього».

Стратегія зайнятості 2030 — це спроба дати відповідь на виклики, які вже сьогодні визначають економіку країни: нестачу працівників у ключових галузях, масштабну міграцію, потребу в перекваліфікації та інклюзивному ринку праці. Під час keynote виступу заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак навела кілька показових даних, які задають масштаб проблеми: за озвученими оцінками, населення України скоротилося від довоєнних приблизно 42 млн до близько 31 млн (з урахуванням тимчасово окупованих територій), а приблизно 12,5 млн людей залишаються економічно неактивними. Ще один критичний фактор — продуктивність праці, Україна посідає близько 94 місця зі 165 країн за показниками продуктивності праці, а її рівень у кілька разів нижчий, ніж у країнах-лідерах: зокрема, у вісім разів нижчий, ніж у Люксембурзі, і ще до повномасштабної війни — приблизно вдвічі нижчий, ніж у Польщі. У презентації наголошувалося, що гідна оплата праці є не причиною, а наслідком високої продуктивності, а отже, всі інструменти Стратегії зайнятості — від освіти й перекваліфікації до легалізації праці та інституційних реформ — мають працювати як єдина система. Україні потрібні рішення, які одночасно повертають людей у зайнятість, зменшують дефіцит кадрів і підвищують продуктивність економіки.

Саме тому серед ключових напрямів Стратегії до 2030 року визначено розвиток навчання впродовж життя, реформування професійної освіти з акцентом на дуальні моделі, цифрову трансформацію ринку праці та прогнозування потреб у навичках на горизонті 5–10 років, а також подолання інфраструктурних і соціальних бар’єрів для залучення людей до зайнятості.

Саме практичні відповіді на ці виклики стали фокусом панельної дискусії «Освіта та навички 2030: як готувати кадри для економіки майбутнього». В обговоренні взяли участь представники уряду, парламенту, бізнесу та освітніх інституцій —  зокрема Дарія Марчак, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, Михайло Шнейдер, виконавчий директор Київської школи економіки, Микола Трофименко, заступник Міністра освіти і науки України, Сергій Бабак, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Олена Ковальська, заступниця Керівника Офісу Президента України, а також Ярослав Любінець, співзасновник та голова Ради директорів SoftServe. 

Під час дискусії Михайло Шнейдер зосередився на тому, як освіта може відповідати на структурні виклики ринку праці не в теорії, а на практиці — через швидку адаптацію освітніх програм до потреб ринку, тісну взаємодію з бізнесом і реальні траєкторії працевлаштування випускників. 

За його словами, з початку повномасштабної війни KSE системно переглянула свої освітні підходи та відкрила понад 20 нових програм, відповідно до галузевих трансформацій, економічних потреб і суспільних змін. Йдеться, зокрема, про напрями, пов’язані з відбудовою міст, інженерією та STEM, управлінням в енергетиці, а також психологією — як відповідь на масштабні травми, спричинені війною.

За словами Михайла Шнейдера, ключовим принципом для KSE є те, що сучасна освіта не може існувати окремо від реальності — вона має змінюватися разом з економікою, демографією і ринком праці.

Як приклад реалізації такого підходу він навів KSE ProfTech — програми навчання та швидкої професійно-технічної підготовки дорослих, яка стартувала у квітні як відповідь на парадокс ринку праці: значна кількість людей без роботи та водночас гострий дефіцит технічних фахівців.

«Ми побачили, що на ринку багато людей, які не можуть знайти роботу, і водночас є великий запит на робітничі, технічні професії. Тому ми запустили новий напрям — короткі курси, де за 2–6 тижнів люди з нуля отримують робітничу професію і гарантоване працевлаштування».

Йдеться про підготовку операторів верстатів ЧПК, монтажників електроніки та зварювальників. Програми реалізуються у співфінансуванні з роботодавцями та донорами, а компанії залучені до відбору й тестування майбутніх працівників ще під час навчання. Він зазначив, що лише за кілька місяців роботи проєкту було підготовлено понад 200 слухачів, а рівень завершення навчання і працевлаштування становить близько 90%. За його словами, попит з боку бізнесу перевищує поточні можливості програм.

Водночас Михайло Шнейдер наголосив, що один із найскладніших викликів — це не запуск курсів, а залучення дорослих людей до перенавчання.

«Багато людей психологічно не готові змінювати професію. Наше завдання — показати, що перенавчатися в дорослому віці — це нормально, це правильно, це сильне рішення».

За його словами, довіра до програм формується через реальні історії успіху: випускники повертаються з рекомендаціями, приводять нових студентів, а рівень задоволеності навчанням перевищує 90%.

Говорячи про освітні програми, Михайло Шнейдер окремо наголосив на ролі бізнесу як повноцінного партнера для всіх рівнів освіти. За його словами, всі програми KSE запускаються у співпраці з компаніями та галузевими асоціаціями — не формально, а з чітким розумінням, які саме навички потрібні ринку. Він згадав власний студентський досвід, коли практика часто зводилася до формального підпису довідок, і підкреслив, що в KSE ця логіка принципово інша. Студенти проходять практику вже з другого курсу, працюють із менторами як з боку університету, так і з боку роботодавця, а системний зворотний зв’язок від бізнесу безпосередньо впливає на оновлення навчальних програм.

Окрема частина простору заходу була відведена під демо-зону, де була представлена Київська школа економіки. Команда KSE показала свою освітню екосистему як цілісну архітектуру підготовки кадрів — від університетської освіти до прикладних і швидких програм, безпосередньо орієнтованих на потреби ринку праці.

На стендах KSE була презентована як єдина екосистема: університет, аналітичний центр, бізнес-школа, благодійний фонд і програми швидкої перекваліфікації, зокрема KSE ProfTech. Такий підхід наочно демонструє бачення KSE: освіта має працювати як безперервна траєкторія розвитку людини — від знань і досліджень до практичних навичок, критично важливих для економіки.

Відвідувачі також могли побачити обладнання, з яким працюють слухачі програм KSE ProfTech.: тренажер доповненої реальності Soldamatic для зварювальників, CNC-стійку HAAS із симуляторами керування верстатами, 3D-принтер і навчальні робочі місця, що відтворюють реальне виробниче середовище. Це наочно показувало ключовий принцип ProfTech — навчання має максимально відповідати реальним умовам виробництва.

Те, що KSE представила під час заходу, напряму перегукується з цілями Стратегії зайнятості до 2030 року: розвитком навчання впродовж життя, швидкою перекваліфікацією дорослих, дуальною освітою у партнерстві з бізнесом та підвищенням продуктивності через практичні навички.

Участь KSE в заході підкреслила роль екосистеми як активного гравця, що поєднує освітні рішення, потреби бізнесу та державні стратегії в реальну систему підготовки кадрів.

Київська школа економіки (KSE) — це цілісна освітньо-аналітична екосистема, що поєднує KSE University, KSE Graduate Business School, аналітичний центр KSE Institute, благодійний фонд KSE Foundation та KSE ProfTech. KSE входить до провідних університетів Центральної та Східної Європи, має один із найбільших think tanks України, а її благодійний фонд посідає 5-те місце серед найбільших благодійних організацій країни за ренкінгом Forbes Ukraine. Завдяки синергії інституцій KSE формує знання, лідерство та майбутнє України.  kse.ua