KSE Institute та Міжнародна робоча група Єрмака-Макфола випустили спільне дослідження “Іноземні компоненти в російських військових дронах”. У дослідженні розглядається критична роль безпілотних летальних апаратів у триваючому вторгненні Росії в Україну та її  значна залежність від іноземних компонентів, зокрема з країн санкційної коаліції.

Використання Росією таких БПЛА, як “Шахід-136/131”, “Ланцет” і “Орлан-10”, відіграло важливу роль у розвідці, наступальних операціях і місіях камікадзе. Ці дрони атакували українських цивільних та об’єкти інфраструктури, підриваючи моральний дух і розкриваючи розміщення засобів протиповітряної оборони.

Аналіз 174 іноземних компонентів у зазначених БПЛА виявив, що 91% з них виробляються компаніями з країн санкційної коаліціїї. Такі компоненти включають важливу мікроелектроніку, зокрема процесори, стабілізатори напруги та навігаційні модулі з підтримкою ГЛОНАСС. 

Незважаючи на санкції, обсяги торгівлі критично важливими компонентами зросли на 19% за перші п’ять місяців 2023 року, склавши $7,2 млрд, порівняно з $6,1 млрд за аналогічний період 2022 року. Загальний обсяг торгівлі за 2022 рік склав $15,8 млрд. Найбільшими виробниками за перші п’ять місяців 2023 року стали Texas Instruments, Analog Devices, STMicroelectronics, Microchip Technology Inc. та Hemisphere GNSS.

Китай, Туреччина та ОАЕ є вагомими постачальниками, причому за походженням компонентів на Китай припадає 67%. Росія застосовує складну тактику обходу санкцій, включаючи нелегальні мережі, компанії-одноденки та фіктивні транзитні операції. Ухилення від обмежень стає ще вагомішим через офшорне виробництво і недостатні процедуру дотримання санкцій.

Рекомендації щодо посилення санкцій:

1. Узгодження санкцій в рамках санкційної коаліції: Запровадити централізований формат для складання списків юридичних і фізичних осіб, що потрапили під санкції, та товарів подвійного призначення, а також покращити обмін інформацією між країнами коаліції.

2. Посилення експортного контролю: Розширити категорії санкційних товарів на основі 6-значних кодів Гармонізованої системи (ГС) та посилити контроль за товарами подвійного призначення.

3. Покращення комплаєнсу компаній: Посилити співпрацю між виробниками компонентів та органами влади, запровадити чіткі та обов’язкові для виконання інструкції щодо внутрішнього комплаєнсу.

4. Підвищення відповідальності: Уряди повинні розслідувати діяльність відомих компаній, щоб продемонструвати свою рішучість у забезпеченні дотримання санкцій.

5. Ефективніше використання наявних інституцій та механізмів: Використовувати систему боротьби з відмиванням грошей (AML) та регулювання фінансового сектору для відстеження непрозорих структур власності та динамічних змін осіб, які беруть участь в обході санкцій.

Ухвалення цих рекомендацій дозволить міжнародній спільноті значно покращити режим експортного контролю, запобігти порушенню санкцій та обмежити можливості Росії продовжувати агресивну війну проти України.

З повною версією дослідження можна ознайомитися за посиланням.