10-11 вересня у Києві відбувся Kyiv Sanctions Forum 2026. Понад 60 учасників із 22 країн та України зосередилися на тому, як посилити санкційний тиск на Росію в енергетиці, фінансовому секторі, морській логістиці та постачанні технологій для російського ВПК.

Форум організували Офіс Президента України, Міністерство закордонних справ України та Хаб санкційної експертизи KSE Institute. Перший день форуму пройшов у закритому форматі за участю санкційних координаторів, високопосадовців та представників профільних державних органів. Другого дня до роботи долучилися дослідники та громадські організації.

Участь у форумі взяли представники Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ірландії, Ісландії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, США, України, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції та Японії, а також представники Представництва Європейського Союзу в Україні. Захід відбувся у Києві попри регулярні російські ракетні та дронові атаки на місто.

Першого дня учасники оцінили результати вже запроваджених санкцій, зосередившись на нових схемах їх обходу та подальших спільних діях санкційної коаліції.

«Росія адаптується до санкцій, тому після кожного сильного рішення потрібно одразу думати про наступний крок. Санкції проти компаній “Роснефть” і “Лукойл” показали, що такі рішення можуть давати справжній шоковий ефект. У нас залишаються й інші інструменти – тарифи, вторинні санкції та обмеження проти компаній у третіх країнах. Нам потрібно продовжувати посилювати тиск, щоб змінити баланс і змусити Росію почати переговори», – зазначив Владислав Власюк, Радник – уповноважений Президента України з питань санкційної політики.

Євген Перебийніс, заступник міністра закордонних справ України, окреслив основні критичні виклики сьогодення для України, зокрема: зростання російського виробництва балістичних ракет, продовження постачання критичної сировини для потреб російського ВПК, а також обхід санкцій. Окрему увагу приділив необхідності подальшого блокування тіньового флоту РФ, що фінансує війну та створює серйозні екологічні та безпекові ризики, а також протидії новітнім технологічним загрозам, зокрема розгортанню російської супутникової системи «Рассвет».

У спеціальній сесії взяли участь представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України та Служби безпеки України. Фахівці ГУР детально представили учасникам структуру виробництва російських балістичних ракет, критичні ланки виробничої кооперації та компонентну базу, зокрема іноземні електронні компоненти, які в них використовуються. СЗР представила учасникам оцінку впливу санкцій на економіку держави-агресора, а СБУ зосередилася на російському тіньовому флоті та його ролі в обході санкцій.

Росія постійно перебудовує торговельні й фінансові маршрути, створює нові компанії та залучає посередників у третіх країнах. Саме тому одним із ключових фокусів учасників форуму було перенесення зусиль з окремих компаній чи суден на мережі, які забезпечують обхід санкцій.

«Ще кілька років тому мало хто вірив, що Європа зможе відмовитися від російських нафти й газу. За цей час санкції вже дали багато важливих результатів, тому знайти наступний крок із таким самим сильним ефектом стає складніше. На форумі ми розбирали, як санкції сьогодні перетинаються з торгівлею, інвестиціями й технологіями і де ще можна посилити тиск на Росію», – сказала Наталія Шаповал, президентка KSE Institute.

У блоці про російську нафту й тіньовий флот учасники зосередилися на подальшому посиленні тиску не лише на окремі танкери, а й на трейдерів, страховиків, операторів суден, брокерів, реєстри прапорів та інші ланки російської нафтової логістики. Також оцінили ефективність цінової стелі, прогалини в її виконанні та можливість ширшої заборони на надання морських послуг для перевезення російської нафти. Окремо розглянули, як зберігати тиск на російські доходи в умовах нестабільного світового енергоринку.

Другого дня до роботи форуму долучилися представники StateWatch, Razom We Stand, Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), Ради економічної безпеки України, LexCollective, DiXi Group, Open Society Foundations та SECTA Research.

Експерти KSE Institute і Open Society Foundations представили оцінки фінансового становища Росії та можливостей посилити економічний тиск. Бюджетний дефіцит Росії зростає, доходи від нафти й газу скорочуються, а держава дедалі більше покладається на внутрішні запозичення, російські банки та підтримку Центрального банку. Санкції вже обмежили доступ Росії до зовнішнього фінансування та частини резервів і зробили фінансування війни дорожчим.

В енергетичному блоці KSE Institute представив аналіз санкцій проти російської нафти, а Razom We Stand – щодо російського СПГ. Учасники розглянули ефективність чинних обмежень, прогалини в їх виконанні та можливості подальшого тиску на російські енергетичні доходи. Окрему увагу приділили російському експорту СПГ, який залишається залежним від обмеженої кількості спеціалізованих суден, технологій та послуг.

На завершальній панелі свої дослідження представили Рада економічної безпеки України, StateWatch та НАКО. Вони показали, як Росія отримує критичні матеріали, нові технології та компоненти для російського ВПК, а також як змінюються мережі їх постачання. Росія здебільшого покладається на китайських постачальників, але в її зброї й далі знаходять компоненти західного походження. Для пошуку нових ланок таких мереж дослідники запропонували аналізувати власників, директорів, адреси та історію постачань компаній.

KSE Institute дякує співорганізаторам, представникам країн-партнерів, а також усім експертам, дослідникам і громадським організаціям за два дні предметної роботи та конкретні пропозиції щодо подальшого санкційного тиску на Росію.

Окремо KSE Institute висловлює вдячність Уряду Данії за інституційну підтримку. Форум відбувся в межах діяльності Хабу санкційної експертизи, який працює у складі Центру геоекономіки та стійкості, створеного за фінансової підтримки Данії.