Під час URC 2026 у Гданську KSE Institute презентував дослідження «Ринок праці для відбудови: кого потребує Україна». У ньому йдеться про те, яких працівників шукає українська економіка, де вже бракує людей і як це може вплинути на відбудову.

Дослідження спирається на дані Єдиного порталу вакансій, який об’єднує оголошення Державної служби зайнятості, work.ua та robota.ua. Автори проаналізували вакансії з листопада 2025 року до червня 2026 року. Для окремих частин дослідження також взяли дані DOU, Djinni, Пенсійного фонду України та Держстату.

«Швидкість відбудови залежатиме від того, чи буде достатньо людей, які вміють ремонтувати мережі, відновлювати житло, працювати з енергетичною та комунальною інфраструктурою. Уже зараз роботодавці довше шукають електриків, зварників і машиністів техніки. Тому підготовку таких фахівців потрібно починати заздалегідь. Частину програм можна зробити коротшими й практичнішими, бо багато професій відбудови мають спільну базу навичок», — зазначила Юлія Маркуц, віцепрезидентка з макроекономіки, публічних фінансів і врядування KSE Institute.

У червні 2026 року було проаналізовано 213 тис. активних цивільних вакансій. Після січневого падіння, яке, ймовірно, було пов’язане із сезонністю та обмеженнями в енергетиці, ринок відновився за два місяці. З лютого кількість активних вакансій тримається в межах 192-216 тис. на місяць.

Водночас стабільна кількість вакансій не означає, що ринок праці вже готовий до потреб відбудови. Попит поступово зміщується від виробничих професій до послуг та адміністрування. Кількість вакансій для працівників сфери індивідуальних послуг з листопада 2025 року зросла на 6,6%, для фахівців із бізнесу й адміністрування — на 3,9%. Натомість у торгівлі, яка залишається найбільшою професійною групою, кількість вакансій скоротилася на 7,3%. Найбільше падіння — у металургії та машинобудуванні, де вакансій стало менше на 8,4%, а також у видобувній галузі, будівництві й транспорті — на 5,2%. Це ризик для виробничих спроможностей, які будуть потрібні під час відновлення країни.

Попит на працівників зосереджений у кількох регіонах. На місто Київ, Львівську та Київську області припадає 46% усіх вакансій. Столиця має 29% усіх оголошень і 220,7 вакансії на 10 тис. населення. Без окремих рішень для ринку праці в регіонах цей розрив може посилитися під час відбудови.

Зарплати у вакансіях зростають, переважно в низькооплачуваних професіях. Середня пропонована зарплата піднялася з 24,9 тис. грн у листопаді 2025 року до 26,9 тис. грн у червні 2026 року. Медіанна зарплата зросла з 22 тис. грн до 24,5 тис. грн. Водночас розрив між Києвом і регіонами не скорочується, тому середні показники по країні не відображають повною мірою регіональних відмінностей.

Окремий виклик — нестача людей у конкретних професіях. Щомісяця з’являється 70-100 тис. нових вакансій. Майже половину з них закривають протягом першого місяця, ще 18% — протягом другого. Найдовше шукають людей для ручної праці та догляду. Різниця між регіонами тут невелика, отже головна проблема — не географія, а нестача людей з потрібниминавичками і кваліфікаціями.

Вакансії, пов’язані з відбудовою, становлять близько 8% цивільного ринку праці, але людей на них шукають довше, ніж у середньому по ринку. Через два місяці відкритими залишаються 45,7% таких вакансій проти 35% по ринку загалом. Серед найбільш потрібних професій — електрики, зварники, електромонтери, сантехніки та машиністи техніки.

Дослідження також показує, що багато професій відбудови мають спільну базу навичок. Це дає можливість створити один базовий курс і доповнити його короткими спеціалізованими програмами для окремих професій. Такий підхід може пришвидшити підготовку кадрів і зробити перенавчання більш практичним.

Професії, які часто називають рушіями майбутнього зростання, поки займають невелику частку ринку. ІТ, зелена енергетика, біотехнології та наука дають лише 4% вакансій, або 6,5% із урахуванням спеціалізованих ІТ-майданчиків DOU та Djinni. Вони також переважно зосереджені в Києві, або не прив’язані до конкретного регіону.

Окремо KSE Institute проаналізував вплив генеративного штучного інтелекту. ШІ може змінити вимоги до навичок у близько 40% вакансій, тоді як повна автоматизація стосується лише 2,3% попиту. Тому для України актуальніше навчати працівників і малий бізнес користуватися ШІ-інструментами, ніж готуватися до масового заміщення людей.

Серед основних рекомендацій автори дослідження називають короткострокові курси для професій, на які роботодавцям найважче знайти людей. Для професій, пов’язаних з відбудовою можна зробити спільний базовий курс, а після нього додавати короткі модулі під конкретні роботи. Також йдеться про підтримку робочих місць у прифронтових регіонах, допомогу з переїздом для працівників, оновлення Єдиного порталу вакансій і підвищення видимості гнучких та інклюзивних форматів роботи у вакансіях.