fbpx

KSE Institute представив жовтневий випуск Ukrainian Recovery Digest

17 Листопада 2023

KSE Institute представив новий випуск Ukrainian Recovery Digest за жовтень 2023 року. Ключовими темами випуску стали аналіз Державного бюджету України, прогнози продовольчих балансів, зміни на ринку сільськогосподарських земель та перспективи ринку злиття та поглинання (M&A).

Державний бюджет. У вересні дефіцит Державного бюджету України склав 3,6 млрд. доларів США (без урахування гранту в розмірі 1,25 млрд. доларів США). Цей дефіцит було покрито за рахунок зовнішніх запозичень та випуску місцевих облігацій. Варто зазначити, що загальна потреба у фінансуванні за місяць склала 5,26 млрд. доларів США, що майже відповідає рекомендаціям МВФ щодо місячної фіскальної потреби у розмірі 5,0 млрд. доларів США. Загальні видатки за вересень склали близько 6,28 млрд доларів США, що на 2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Позитивною тенденцією є збільшення сукупних податкових та неподаткових надходжень до 2,68 млрд доларів США, що на 17% більше, ніж у попередньому році. Це відбулося завдяки зростанню доходів від військовослужбовців та підвищенню ділової активності.

Прогнози продовольчих балансів. Спільне дослідження KSE та Всесвітньої продовольчої програми вивчає потенційні наслідки відмови від Чорноморської зернової ініціативи для продовольчого балансу України, аналізуючи сценарії виробництва та споживання протягом восьмирічного періоду. Використовуючи динамічну модель AGMEMOD, дослідження передбачає проблеми у виробництві пшениці за певних сценаріїв, тоді як виробництво кукурудзи та соняшникової олії може перевищити місцевий попит. Очікується, що зернові, такі як гречка, задовольнятимуть місцевий попит через ринкові механізми, а такі продукти, як картопля, цукор, молочні продукти, м’ясо та птиця, є менш вразливими до блокування експорту. Проте всі вони можуть бути піддані потенційним перебоям, як це продемонструвало руйнування Каховської дамби.

Зміни на ринку сільськогосподарських земель.

• Зміни в законодавстві. У 2023 році Україна внесла зміни до земельного законодавства, прийнявши Державну антикорупційну програму на 2023-2024 роки та реформувавши використання земель сільськогосподарського призначення державної власності. Пріоритети включають скасування безоплатної приватизації, вирішення питання консолідації сільськогосподарських земель та скасування мораторію на землі сільськогосподарського призначення.

• Роль Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. ФЧГКСГ підтримує дрібних сільськогосподарських виробників із земельним банком до 500 га, прагнучи забезпечити 50% гарантій. У поєднанні з програмою Доступних кредитів “5-7-9”, близько 6,5-11 тисяч дрібних виробників можуть скористатися програмою ФЧГКСГ.

• Купівля сільськогосподарської землі. У 2021 році ринок сільськогосподарських земель в Україні відкрився у два етапи. Спочатку купувати землю могли лише фізичні особи, з обмеженням у 100 га на особу. З 1 січня 2024 року можливість придбання землі пошириться і на юридичних осіб, з лімітом 10 000 га на покупця.

Перспективи українського ринку злиття та поглинання (M&A). З 2000 по 2014 рік активність на українському ринку M&A досягла піку – 464 угоди на рік на загальну суму EUR 15,3 млрд. Однак у 2022 році, під час вторгнення, ринок сягнув мінімуму – було укладено лише 39 угод на загальну суму EUR 46,8 млн. Незважаючи на виклики, ринок продемонстрував стійкість, передусім за рахунок внутрішніх угод. Іноземні інвестиції були мінімальними, а середня вартість угод опустилася нижче середнього довгострокового показника. Тим не менш, наявність будь-яких угод під час вторгнення підкреслює відкритість українського бізнесу.

Це ключові висновки, які охоплюють лише частину дайджеста. Для підписки на нові, повні випуски дайджестів від KSE Institute заповніть спеціальну форму за посиланням: https://bit.ly/472Vu9Z.

Дайджест підготовлений за підтримки Європейського Союзу та включає результати досліджень Київської школи економіки, які були зроблені завдяки підтримці уряду Великобританії (UK Aid), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міжнародного Фонду «Відродження» та Світового банку.