Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості містить зобов’язання мати місцеву складову в певних видах машин, які закуповуються коштом держави або місцевих органів влади.

Документ містить вимогу до мінімального ступеня локалізації на рівні 25-45% з 2021 року та 40-60% з 2024 року. Крім того він стосується не всіх закупівель, а порівняно вузької групи продукції машинобудування для потреб енергетики, ЖКГ і транспорту.​

“Хоча українській спільноті відчайдушно намагаються “продати” запропоновані нововведення під виглядом підтримки вітчизняної промисловості, це радше схоже на чергову реінкарнацію сумнозвісного “Купуй українське” (або як кажуть в народі – “Купуй в олігархів”)”, – заявив керівник з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта.​

KSE дослідила, що впровадження критерію локалізації у систему держзакупівель за парламентською пропозицією призведе до негативного економічного ефекту у розмірі -0,573% ВВП: в цифрах, очікуваних на 2020 рік, а це близько $900 мільйонів.

Спотворення ринкової конкуренції та обмеження імпорту зроблять закупівлі дорожчими для державного та місцевих бюджетів, державних компаній.

Крім прямого негативного економічного ефекту, слід очікувати опосередкований – через ускладнення відносин з ЄС. По-перше, цей законопроєкт порушує умови угоди про Асоціацію. По-друге, цю ініціативу депутати або уряд взагалі не обговорили з європейською стороною на офіційному рівні.​

Проте ми вітаємо бажання законотворців і урядовців підтримувати вітчизняного виробника та висловлюємо свою готовність долучитися до формування програми розвитку промисловості, яка не буде призводити до втрат ВВП, порушення конкуренції та створення проблем у зовнішній торгівлі.​