У 2025 році громади залучили через місцеві позики та гарантії €104,3 млн —  у понад 2,5 раза менше, ніж у 2024 році. При цьому  кількість нових позик зросла на 19% — до 37 угод. Це все ще на 31% менше, ніж у 2021 році — до повномасштабного вторгнення. Тоді громади уклали 54 угоди та загалом залучили €842,7 млн. У 2022 році обсяг фінансування різко скоротився до €50,7 млн, після чого ринок почав поступово відновлюватися.

Про це йдеться у дослідженні Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute «Місцеві запозичення та гарантії під час війни: аналіз ключових тенденцій», яке охоплює 2021–2026 роки.

Аналітики пов’язують скорочення обсягу фінансування у 2025 році з новими правилами управління публічними інвестиціями, посиленням вимог до підготовки та погодження проєктів, а також частковою заміною позик міжнародними грантами. Дані за початок 2026 року свідчать, що частина громад уже пристосувалася до нових вимог і знову активніше залучає кошти.

Основними позичальниками залишаються міста. У 2025 році міські ради уклали 31 із 37 нових кредитних угод, або майже 84%. Кривий Ріг і Дніпро залучили по 4 позики, Львів — 3, Самар і Кам’янське — по 2. Сільські та селищні громади отримали можливість позичати лише у 2024 році: у 2025 році кредити залучили 4 сільські та 2 селищні ради. Серед причин їхньої низької активності — нестача фахівців, менші та менш стабільні бюджети й брак досвіду роботи із запозиченнями.

Нові прямі позики громади переважно залучають у державних банках. У 2025 році 40% кредитних угод припадало на Укргазбанк, 30% — на фінансування через Міністерство фінансів коштом Європейського інвестиційного банку, 16% — на Укрексімбанк і 11% — на Ощадбанк. Водночас у накопиченому боргу найбільшу роль відіграють міжнародні фінансові установи: на Європейський банк реконструкції та розвитку припадає понад 11,1 млрд грн боргу, на Європейський інвестиційний банк — понад 9,2 млрд грн. Міжнародне фінансування дедалі частіше надходить через українські банки, тому формально внутрішній кредит може фінансуватися коштом міжнародної установи.

У 2025 році 63% нового фінансування громади залучили у гривні, 37% — у євро. Обсяг гривневих позик зріс до 4,66 млрд грн, а валютних скоротився до €38 млн. Ставки за гривневими кредитами переважно становили 16–18% річних замість понад 20% у 2024 році. Позики в євро зазвичай дешевші та більше підходять для великих інфраструктурних проєктів, однак створюють валютний ризик. У нових договорах дедалі частіше застосовують змінні ставки з установленою верхньою межею, щоб обмежити можливе зростання витрат на обслуговування боргу.

Станом на 30 квітня 2026 року сукупний місцевий і гарантований борг становив 28,6 млрд грн. Зовнішній борг складав 15,2 млрд грн, або 53,1%, внутрішній — 13,4 млрд грн, або 46,9%. Понад половину всіх зобов’язань — 15,9 млрд грн, або 55,8% — становив гарантований борг, переважно за кредитами комунальних підприємств. Найбільші обсяги боргу зосереджені у Дніпропетровській області — близько 5,8 млрд грн, Львівській — 5,7 млрд грн, Києві — понад 3,1 млрд грн, Харківській області — близько 2 млрд грн та Миколаївській — 1,6 млрд грн.

96,8% громад узагалі не мають активного місцевого боргу, лише 9 використали понад третину максимально допустимого для них обсягу боргу. 98,7% усіх чинних місцевих запозичень на суму понад 28 млрд грн припадає на міста. Середній доступний обсяг запозичень становить $4,31 млн на громаду, медіанний — $1,48 млн. Для міських громад середня межа становить близько $11 млн, для сільських — $1,49 млн. Тому головним обмеженням залишається готовність громад користуватися цим інструментом і спроможність готувати проєкти.

На початку 2026 року ринок помітно пожвавився. У січні-квітні обсяг гривневих позик зріс до 264 млн грн замість 105,6 млн грн за той самий період 2025 року, а валютних — до понад 1,07 млрд грн у гривневому еквіваленті проти 24,9 млн грн. Більша частина нового фінансування знову припала на кредити в євро. Середній строк погодження позик Міністерством фінансів у 2025 році скоротився до 35,3 дня з 45,5 днів у 2024-му, а гарантій — до 19,2 дня з 82,3 дня. Водночас заявки, які не відповідали новим вимогам, повертали на доопрацювання.

Додатковим джерелом фінансування для громад має стати інвестиційний механізм ЄС у межах Ukraine Facility. Для програм, де громади або їхні комунальні підприємства є безпосередніми позичальниками, уже погоджено €796 млн. Із цієї суми 71,5% припадає на гарантії, 26% — на гранти і 2,5% — на технічну допомогу. Кошти передбачені насамперед на теплопостачання, водопостачання і водовідведення, енергоефективність, громадський транспорт та іншу місцеву інфраструктуру.

Водночас станом на липень 2026 року громади фактично отримали лише €30,2 млн, або близько 4% погодженого обсягу. Тому подальше відновлення ринку залежатиме від спроможності громад якісно готувати інвестиційні проєкти, проходити погодження та переходити від затверджених програм до договорів і фактичного використання коштів.