Більшість з опитаних мешканців Казахстану, які ідентифікують себе як росіяни, ввжають, що в Україні відбувається «спеціальна воєнна операція Росії» або «війна Росії з НАТО». Натомість, респонденти, які ідентифікують себе як казахи, переважно дотримуються думки, що це війна між Росією та Україною (47%). Це дані дослідження настроїв людей у Казахстані, проведеного Київською школою економіки (KSE) та дослідницькою компанією Gradus Research.  

40% казахських росіян вважають ціллю Росії в Україні «захист населення Донбасу». Серед казахів такої думки дотримуються 10%. Натомість у три рази більше (31%) згодні з тим, що Росія хоче окупувати Україну і приєднати її до себе. 

«Коли ми бачимо у Казахстані цифру 20% тих, хто підтримує війну, корисно «копнути глибше». І там ми побачимо, що розділ думок йде за етнічною ознакою: 42% росіян і тільки 11% казахів підтримують війну – розрив у 4 рази. Майже 70% респондентів, які ідентифікують себе як казахи, не підтримують дій Росії. Можливо, тому що не хочуть, щоб їх також денаціфікували», – зауважує Євгенія Близнюк, директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Ще одна казахська соціальна група, яка не підтримує війну, – це молода генерація. Мешканці великих міст Казахстану віком до 35 років значно менше підтримують дії російської армії в Україні порівняно з іншими віковими групами та менше підтримують медійні повідомлення про нацизм в Україні.

Згідно з даними Бюро національної статистики Агентства зі стратегічного планування та реформ Республіки Казахстан, у 2021 році населення Казахстану склало 19 млн осіб, а частка казахів у етнічному складі досягла 70%.

«Сьогодні весь цивілізований світ шокований не тільки жахливою військовою агресією Росії, але власною неспроможністю передбачити та зрозуміти цю війну. Дослідження пострадянського простору були обмежені, часто з ухилом до вивчення «містичної російської душі», читання російської історії, літератури, філософії. Одночасно з цим було дуже мало наукових досліджень саме причинно-наслідкових зв’язків між тим, як працюють сучасні інституції, формується громадська думка, приймаються рішення політичними елітами та громадянами. Більше того, подібні дослідження не часто розроблялись в Україні. Ми хочемо змінити це та допомогти світу краще розібратись в тому, що відбувається не тільки в Україні та Росії, але і в сусідніх країнах. Саме тому разом з нашими партнерами ми плануємо проводити систематичні дослідження», – наголосив керівник соціологічних досліджень KSE Тимофій Брік.

Дослідження проведене в рамках проєкту KSE Research of Democracy and Governance. Його мета – оцінити розвиток та становлення демократій, а також потенційні загрози на пострадянському просторі.

Період проведення опитування – 12-14 квітня 2022 року. У ньому взяли участь 1186 респондентів віком 15-54 роки, які мешкають у великих містах Казахстану (Алмати, Нур-Султан, Актобе, Караганда, Усть-Каменогорск, Шимкент). Метод опитування – самозаповнення анкети у спеціальному додатку Gradus на смартфоні.