Інфляція, міжнародні резерви, облікова ставка, обмінний курс гривні – якими будуть ці макроекономічні показники у подальшому дуже залежить від політики новообраного на посаду голови Національного банку України Кирила Шевченка. Про це йдеться у новому випуску регулярного аналітичного продукту Київської школи економіки “Макроекономічний Радар”.

За останній місяць прогнози інфляції знижувались (у середньому до 5,2% на кінець 2020 року), прогнози динаміки економічної активності та обмінного курсу суттєво не змінилися. 

Попри коронавірусну пандемію ситуація у фінансовому секторі залишається стабільною і реалізація кризових сценаріїв можлива лише за умови політичної кризи – як і наголошувалося у попередньому огляді.

“На жаль, відставка Якова Смолія та невизначеність щодо політики нового Голови НБУ суттєво підвищує ймовірність такого кризового сценарію. Скасування вже майже завершеної угоди з розміщення єврооблігацій, мінімальний інтерес до гривневих ОВДП, підвищення дохідностей внутрішніх і зовнішніх державних цінних паперів – яскраве тому підтвердження. Виправити ситуацію ще можливо через призначення “технократичного” Голови НБУ, що продовжить політику на забезпечення цінової та фінансової стабільності. Наскільки цим критеріям відповідатиме Кирило Шевченко, кандидатуру якого вчора запропонував Президент, а сьогодні підтримала Верховна Рада – залишається відкритим”, – йдеться у висновках “Макроекономічного Радару”.

У випадку, якщо політики НБУ будуть зміщені в бік більш короткострокових політичних інтересів, подальші перспективи вітчизняної економіки будуть погіршуватися, а створений протягом останніх років “запас безпеки” – швидко танути.

Більш докладно – у “Макроекономічному радарі”.