fbpx

Економічні втрати від запровадження мінімального поставленого податку з гектару сільгоспземель можуть становити до $123 млн

Попередній аналіз та економічне моделювання вказують на те, що запровадження мінімального поставленого податку з кожного гектару сільськогосподарських земель несе значну загрозу розвитку дрібного фермерства на селі та втрату ними від 2,2 до 4,6 млн га сільгоспземель. Сукупні економічні втрати для України в цілому очікуються на рівні  60-123 млн дол США. Такі результати оприлюднили сьогодні у Київській школи економіки під час публічного обговорення законопроєкту №3131. 

Зокрема, автор дослідження професор Київської школи економіки Олег Нів’євський наводить 3 ключові проблеми із запровадженням мінімального податку з кожного гектара.

“По-перше, має місце викривлення мотиваційної частини. Начебто, основна причина запровадження мінімального податку, – вирівнювання податкового навантаження між «тіньовиками» та «чесними». Насправді, і це підтверджують більш детальні модельні розрахунки податкового навантаження для різних виробників, «тіньовики» сплачують принаймні не менше податків, ніж «чесні» виробники”, – наголосив Олег Нів’євський.

Друга проблема – фактично, запроваджується податок на бідних, адже він створює більше навантаження для бідніших агровиробників. Для самозайнятих одноосібників, яких налічується мільйони і які виробляють більше 40% валового аграрного випуску, 1400 грн/га – це значний додатковий податковий тягар. Оціночно, це становитиме від 3 до 19% сукупного річного доходу для цільової групи сільських домогосподарств, в залежності від рівня доходу. 

Третя проблема полягає у тому, що мінімальний податок – боротьба із наслідками, а не з причиною. “Тіньовий ринок – комплексна проблема, яка вимагає ретельного вивчення і “махання фіскальною шашкою” – це боротьба із наслідками, а не з причинами”, – зауважив Олег Нів’євський.

За результатами аналізу для економіки України можна прогнозувати наступні наслідки: 

  • одноосібники втратять (а сільгоспвиробники отримають) від 2,2 до 4,6 млн га земель;
  • зменшення вартості землі (менший попит);
  • економічні втрати одноосібників: 424-600 млн дол США;
  • економічні втрати землевласників: 452-1056 млн дол США
  • економічна вигода (додаткові доходи) сільгоспвиробників: 273-654 млн дол США
  • додаткові доходи місцевих бюджетів: 598-726  млн дол США

Сукупний ефект на економіку може скласти втрати на рівні 60-123 млн дол США.

Київська школа економіки рекомендує в роботі над детінізацією аграрного сектору відмовитись від ідеї мінімального податку з кожного гектару, а натомість зосередитись на комплексному підході.

Зокрема:

  1.       Скасувати 7-го мінімального терміну оренди сільгоспземель
  2.       Інвентаризувати/зареєструвати державні землі
  3.       Передати земель з державної в комунальну власність громад (ЗП №2194)
  4.       Внести зміни до податкового законодавства в частині:
  5.       Спрощення режиму ПДВ/податку на доходи для дрібних виробників/фізосіб
  6.       Реформа єдиного податку 4ої групи
  7.     Запровадити Державний аграрний реєстр (ЗП №3295)
  8.     Покращити доступ до фінансування для дрібних господарств (ЗП №3205)
  9.     Реформувати держпідтримку з метою перенаправлення її на потреби дрібних виробників
  10.   Вивчення роботи закупівельників та постачальників із метою зменшення тіньових операцій

Детальніше – у презентації.

 

Довідково

У боротьбі із тіньовим ринком сільгосппродукції та оренди сільгоспземель, провідні аграрні асоціації – представники середнього та великого агробізнесу, разом із групою народних обранців, пропонують запровадити так званий поставлений податок з кожного гектара сільгоспземель в Україні (законопроєкт №3131). 

Наразі відсутні детальні дослідження щодо масштабу “тіні” в аграрному секторі та земельних відносинах, є лише певна оціночна інформація. Зокрема, ініціатори законопроєкту стверджують про 12 млн га (тобто майже третина всіх сільгоспземель), які знаходяться в тіньовому обробітку. Як результат, ініціатори законопроєкту вказують на 1) несплату податків з доходів, які отримуються в результаті тіньового обробітку, і 2) неоднакове податкове навантаження між «тіньовиками» та «чесними» сільгоспвиробниками. В якості рішення, ініціатори законопроєкту вбачають встановлення рівного мінімального податкового навантаження для всіх власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення на рівні 5% від нормативно-грошової оцінки, або в середньому 1400 грн/га. Пропонується також система взаємозаліку. Зокрема, сплаті до місцевих бюджетів підлягає різниця між сумою мінімального податкового навантаження та сумою сплачених суб’єктом податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою (емфітевзисом) земельних ділянок (це ПДФО+військовий збір на зарплату найманих працівників/ доходів від оренди земельних, земельний податок, єдиний податок 4ої групи, податок на прибуток). 

Крім того, в публічній площині «основними винуватцями» тіньового обробітку представляються самозайняті дрібні одноосібники на селі, які вирішили працювати на своїй пайовій землі. Крім того, зменшується сукупний розмір земельних ділянок (з 2 до 1 гектара), з якої не оподатковується дохід фізичної особи, отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції

Попередній аналіз економічного впливу був зроблений із використанням стандартного інструменту – моделі часткової рівноваги на ринку землі для репрезентативних сільгоспвиробника та одноосібника. Модель на основі припущень щодо величини цінової еластичності попиту на землю (або чутливості величини попиту до вартості землекористування/володіння), оцінює втрати та вигоди сільгоспвиробників та одноосібників, землевласників та місцевих бюджетів. На основі отриманих вигод та втрат, розраховується сукупний ефект на економіку України – потенційне зростання або зниження сукупного добробуту (ВВП) країни. 

 

Неформальність ринкових відносин в будь-якому секторі є результатом хитросплетінь багатьох причин. Хоча це питання вимагає ще достеменного вивчення, але фундаментальних причини такої ситуації може бути багато, наприклад:

  1.       Обтяжливе регуляторне середовище: наразі Україна посідає тільки 64 місце серед 190 країн в рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу
  2.       Доступ до фінансових ресурсів, що в першу чергу стосується малих та дрібних сільгоспвиробників. Для того, щоб вчасно виконувати певні роботи та без доступу до банківського кредитування, такі виробники просто змушені вдаватись до “тіньових” операцій, щоб мати “кеш про запас”.
  3.       “Тіньова” робота інших обслуговуючих аграріїв секторів та закупівельників також спричиняє “тінь” в аграрному секторі. Багато послуг аграрії можуть отримати швидше та дешевше (або навіть змушені), якщо платитимуть готівкою “повз каси”, так би мовити. 
  4.       Запроваджений 7-річний мінімальний термін оренди сільгоспземель
  5.       Надмірне оподаткування (наприклад, доходів певних категорій виробників) є причиною неформальної зайнятості чи економічної активності. Наприклад, в Україні майже половина валового сільгоспвипуску виробляється незареєстрованими самозайнятими мікропідприємцями чи домогосподарствами на селі – їх мільйони.
  6.       Корупція та тінь в управлінні земельними ресурсами: мораторій на купівлю-продаж земель сільгосппризначення, незареєстровані земельні ділянки, безлад із державними підприємствами та державними землями тощо.