У липні 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 165,8 млрд грн — на 102,4 млрд грн, або на 38,2%, менше від плану. Головна причина — не надійшли передбачені на місяць 89,7 млрд грн грантів. Нижчими за очікування були й надходження за більшістю основних податків. Видатки загального фонду становили 350 млрд грн, а дефіцит — близько 185 млрд грн, що майже на 70% більше від запланованого.

Про це йдеться у липневому випуску Бюджетного барометра, підготовленому командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.

Серед основних податків план вдалося перевищити за податком на прибуток підприємств: надійшло 6,8 млрд грн — на 2,8 млрд грн більше, ніж очікувалося. ПДФО приніс 20,9 млрд грн, що на 1,9 млрд грн менше від плану. Надходження внутрішнього ПДВ становили 30,8 млрд грн — на 3,4 млрд грн менше. Зокрема, через відшкодування бізнесу 19,9 млрд грн податку. Імпортний ПДВ приніс 59,4 млрд грн — на 8,5 млрд грн менше через скорочення оподатковуваного імпорту. Рентної плати надійшло 2,7 млрд грн — на 36% менше від очікуваного. Передусім це відбулось через російські удари по видобувній, портовій та транспортній інфраструктурі.

У липні Міністерство фінансів зменшило місячний план видатків на 36,7 млрд грн — до 377,6 млрд грн. Фактичні видатки становили 350 млрд грн, або 92,7% оновленого плану. Найбільше скоротили запланований резерв для сектору оборони — на 29,9 млрд грн, а також видатки на обслуговування державного боргу — на 24,4 млрд грн. Водночас фінансування програм забезпечення Збройних Сил збільшили на 16,9 млрд грн, а трансферти місцевим бюджетам — на 4,7 млрд грн. Частину коштів перенесли на наступні місяці. Для Міністерства оборони на липень було передбачено 176,3 млрд грн, для Міністерства внутрішніх справ — 46,2 млрд грн.

На соціальну політику в липні планували спрямувати 36,9 млрд грн, із них 21,2 млрд грн — на пенсії та доплати. На охорону здоров’я передбачалося 20,6 млрд грн, зокрема 15,8 млрд грн — на програму медичних гарантій. Сукупні надходження від єдиного соціального внеску зросли на 19,5% — до 65,5 млрд грн. Доходи Пенсійного фонду становили 98 млрд грн, а видатки — 91,2 млрд грн, із яких 74,1 млрд грн спрямували на пенсії. 

Для фінансування бюджету держава залучила 121,7 млрд грн позик, що у 2,3 раза перевищило місячний план. Із зовнішніх джерел надійшло 52,8 млрд грн. Після першого перегляду нової програми співпраці з МВФ Україна отримала близько $690 млн, або 30,6 млрд грн. Ще 22,2 млрд грн надійшло від Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Внутрішні запозичення становили близько 69 млрд грн. Мінфін також обміняв державні облігації на 15 млрд грн, перенісши їх погашення із серпня 2028 року на грудень 2029-го. Вкладення громадян у державні облігації на початок серпня сягнули рекордних 159,3 млрд грн — на 62,8% більше, ніж рік тому.

Доходи місцевих бюджетів без урахування переказів із державного бюджету в липні зросли на 16% порівняно з минулим роком — до 53,1 млрд грн. Основним джерелом залишався ПДФО, який забезпечив 31,6 млрд грн, або 59,4% власних доходів місцевих бюджетів. Єдиного податку надійшло 8,6 млрд грн, плати за землю — 4,6 млрд грн. Водночас держава майже вдвічі збільшила фінансування громад порівняно з липнем 2025 року, зокрема через додаткову підтримку територій, що найбільше постраждали від війни, та збільшення освітньої субвенції.

Після отримання чергового траншу МВФ Україна має виконати низку податкових зобов’язань. Серед них — оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, скасування звільнення від ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро та перегляд пільги з ПДВ для підприємців на спрощеній системі. До жовтня 2026 року Україна також має ухвалити новий Митний кодекс, наближений до правил ЄС. 

Серед основних ризиків для бюджету на найближчі місяці аналітики KSE Institute називають подальші російські удари по енергетичній, промисловій, портовій і транспортній інфраструктурі, які можуть скоротити виробництво, експорт і податкові надходження. Додатковий тиск на бюджет може створити розширення державної підтримки підприємств, які зазнають збитків через війну.

✈️ Більше досліджень Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління можна знайти у Telegram-каналі «Ваші гроші»: https://t.me/vashigroshi