Доходи місцевих бюджетів без трансфертів у липні 2026 року становили 53,1 млрд грн — на 16% більше, ніж у липні 2025 року. Темпи зростання більш ніж удвічі перевищили річну інфляцію, яка становила 7,7%. У 16 областях приріст доходів був вищим за середній показник по Україні.

Про це йдеться у липневому випуску «Моніторингу громад», підготовленому KSE Institute разом із KSE University.

Основним джерелом доходів громад залишається ПДФО. У липні надходження від нього становили 31,6 млрд грн, або 59,4% доходів без трансфертів, і зросли на 20,4% порівняно з липнем минулого року, насамперед через зростання середньої зарплати з 25 тис. до 30 тис. грн. Єдиний податок приніс 8,6 млрд грн і зріс на 11,3%, плата за землю — 4,6 млрд грн із приростом 11,4%, акцизний податок — 3,8 млрд грн із приростом 0,6%, податок на нерухоме майно — 2,4 млрд грн, що на 9,7% більше, ніж торік.

Обсяг трансфертів місцевим бюджетам у липні зріс у 1,9 раза порівняно з липнем 2025 року. Додаткова дотація для органів місцевого самоврядування на територіях, що зазнали негативного впливу російської агресії, збільшилася у 14,8 раза, освітня субвенція — на 52,4%, базова дотація — на 20,5%. Різке зростання додаткової дотації пов’язане з тим, що уряд виділив 6,6 млрд грн на виплату підвищених окладів працівникам освіти та соціальної сфери, яких місцеві бюджети раніше не враховували. Базову дотацію на 2,6 млрд грн отримали 999 місцевих бюджетів, а 207 бюджетів перерахували до державного бюджету 1,6 млрд грн реверсної дотації — на 23,9% більше, ніж рік тому.

Уряд змінив правила використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. У 2026 році на ДФРР передбачено 2 млрд грн: 30% мають спрямувати на виконання Державної стратегії регіонального розвитку, 70% — на регіональні стратегії та стратегії громад. Доступ до коштів дедалі більше залежатиме від якості стратегій, середньострокових інвестиційних планів, готовності проєктів і здатності громад обґрунтувати їхню важливість. Паралельно обговорюється окрема модель роботи місцевих державних адміністрацій для тилових, прифронтових і тимчасово окупованих територій.

Громади також отримали більше повноважень щодо використання ставків як водних об’єктів місцевого значення. Водночас пропозиції змін у сфері захисту дітей передбачають збільшення кадрової чисельності відповідних служб, цілодобове реагування на загрози, можливість невідкладного виїзду та краще технічне забезпечення, що потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів.

У липні зафіксовано 3 868 атак на підконтрольні Україні громади — найбільше за весь період спостережень. Це на 5,4% більше, ніж у червні, на 50,8% більше, ніж у липні 2025 року, і майже у 3,8 раза більше, ніж у липні 2024 року. Кількість уражень цивільної інфраструктури становила 958 випадків — на 6,4% менше, ніж у червні, але на 111% більше, ніж рік тому. Найбільше страждають ті ж громади, що регулярно піддаються обстрілам. Дев’ять із десяти найбільш атакованих громад у липні входили до топ-10 і в червні. Серед них — Херсонська, Білозерська, Преображенська, Семенівська та Дар’ївська громади.

Станом на 1 липня 491 українська громада мала 2 112 міжнародних партнерств із партнерами з 64 країн. Співпраця дедалі частіше спрямована на конкретні потреби — соціальні та ветеранські послуги, інфраструктуру, відновлення й енергетичну стійкість.

Міжмуніципальне співробітництво громад залишалося практичним інструментом компенсації нестачі ресурсів, власної спеціалізованої спроможності та доступу до зовнішнього фінансування. Показовим є перехід від простої передачі функцій до договорів, у яких більш спроможна громада стає сервісним або професійним центром для сусідніх територій.