У серпні 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 227,8 млрд грн — на 15,6 млрд грн, або на 6,4%, менше від плану. Видатки становили 390 млрд грн — на 48 млрд грн, або на 11%, менше від оновленого плану. За оцінкою аналітиків, дефіцит загального фонду становив близько 163 млрд грн проти запланованих 195,4 млрд грн. На доходи бюджету вплинули наслідки російських атак на виробничу, складську, портову, транспортну та іншу інфраструктуру, а також скорочення оподатковуваного імпорту. 

Про це йдеться у серпневому випуску Бюджетного барометра, підготовленому командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.

Серед основних податків план вдалося перевиконати за податком на прибуток підприємств: надійшло 72,6 млрд грн — на 1,1 млрд грн більше від очікуваного. ПДФО приніс 20,2 млрд грн, що на 1,3 млрд грн менше запланованого. Надходження внутрішнього ПДВ становили 27,5 млрд грн — на 6 млрд грн менше, зокрема через відшкодування бізнесу 21,6 млрд грн податку. Імпортного ПДВ надійшло 56,2 млрд грн — на 7,4 млрд грн менше через скорочення оподатковуваного імпорту. Акцизний податок приніс 26,8 млрд грн, що на 5,6 млрд грн менше від очікуваного, тоді як рентної плати надійшло 6,5 млрд грн — на 1,1 млрд грн більше від плану. 

У серпні Міністерство фінансів збільшило місячний план видатків на 19,7 млрд грн — до 438 млрд грн. Фактичні видатки становили 390 млрд грн, або 89% оновленого плану. Головним пріоритетом залишалися оборона і безпека: для Міністерства оборони передбачалося 153,2 млрд грн, для Міністерства внутрішніх справ — 55,2 млрд грн. На соціальну політику планували спрямувати 38,4 млрд грн, із них 30,2 млрд грн — на пенсії та доплати, а на охорону здоров’я — 22,1 млрд грн, зокрема 17,5 млрд грн на програму медичних гарантій. Ще 53,6 млрд грн передбачалося на обслуговування державного боргу. 

Водночас уже восени зростає ризик нестачі коштів на ключові видатки. У вересні план загального фонду знижується до 309,7 млрд грн, тоді як середньомісячні фактичні видатки у січні-липні становили 368 млрд грн. Найбільше скорочується фінансування Міністерства оборони: у вересні передбачено 84,8 млрд грн проти середніх 191,2 млрд грн у січні-серпні. Це створює ризики для фінансування грошового забезпечення військовослужбовців, закупівлі озброєння і військової техніки, а також медичного та соціального забезпечення. 

Для фінансування бюджету у серпні держава залучила 36,8 млрд грн позик, із яких 32,6 млрд грн припало на внутрішні запозичення, а 4,2 млрд грн надійшло з-за кордону. Водночас на погашення та обслуговування державного боргу витратили 105,5 млрд грн — на 68,7 млрд грн більше, ніж залучили нових позик. Міністерство фінансів також обміняло державні облігації на 15 млрд грн, перенісши їх погашення з вересня 2026 року на серпень 2029-го. Від початку року через такі обміни перенесено виплати за облігаціями на 94,8 млрд грн. Вкладення громадян у державні облігації на початок вересня перевищили рекордні 163 млрд грн — на 60,2% більше, ніж рік тому. 

Доходи місцевих бюджетів без урахування трансфертів у серпні зросли на 19% порівняно з минулим роком — до 55,8 млрд грн. Основним джерелом залишався ПДФО, який забезпечив 29,2 млрд грн, або 52,3% власних доходів місцевих бюджетів. Єдиного податку надійшло 8,2 млрд грн, плати за землю — 4,7 млрд грн, акцизного податку — 3,5 млрд грн. Надходження податку на нерухоме майно зросли на 54,6% — до 1,4 млрд грн. Водночас обсяг трансфертів із державного бюджету громадам був у 3,6 раза більшим, ніж у серпні 2025 року. 

Сукупні надходження від ЄСВ зросли на 22,7% — до 66,4 млрд грн. Доходи Пенсійного фонду становили 107,4 млрд грн, що на 28,3% більше, ніж торік, а видатки — 93,2 млрд грн. Із них 74,3 млрд грн спрямували на пенсії, ще 14,2 млрд грн — на соціальні виплати. Доходи Фонду страхування на випадок безробіття становили 1,82 млрд грн, а видатки — 1,39 млрд грн. На початок вересня послуги Державної служби зайнятості отримували 92,6 тис. зареєстрованих безробітних — на 1,5% менше, ніж рік тому. 

Серед основних ризиків на найближчі місяці аналітики KSE Institute називають подальші російські удари по енергетичній, виробничій, транспортній і портовій інфраструктурі, які можуть скоротити виробництво, зайнятість і податкові надходження. Додатковий ризик пов’язаний із нестачею коштів на оборону наприкінці року та виконанням зобов’язань перед міжнародними партнерами. Верховна Рада знову не підтримала скасування пільги з ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, хоча це пов’язано з отриманням близько $0,7 млрд від МВФ та €3,7 млрд від ЄС. Водночас у першому читанні ухвалено новий Митний кодекс, необхідний, зокрема, для залучення €1,5 млрд макрофінансової підтримки. 

✈️ Більше досліджень Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління можна знайти у Telegram-каналі «Ваші гроші»: https://t.me/vashigroshi