За підсумками 2025 року державний борг України зріс до 213,3 млрд доларів, або майже 101% ВВП – йдеться в Огляді державного боргу за 2025 рік від Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління KSE Institute. За рік борг збільшився на 47,2 млрд доларів, або на 28,4%. Основним чинником зростання стали зовнішні запозичення. Зовнішній борг зріс майже на 40% і сягнув 160,4 млрд доларів, тоді як внутрішній збільшився до 46,4 млрд доларів.

У 2025 році видатки Держбюджету становили 131,3 млрд доларів, з яких 73,6 млрд доларів спрямували на оборону. Власні доходи покривали лише близько 60% видатків. Дефіцит бюджету, навіть з урахуванням грантів, становив 39,2 млрд доларів, а без них — 52,4 млрд. Загалом, Україна отримала 13,1 млрд доларів грантової безповоротної допомоги, тоді як решта потреб фінансувалася переважно за рахунок зовнішніх позик.

У 2025 році за програмою ERA Україна отримала майже 38 млрд доларів, з яких 25,9 млрд становили позики, а 12,1 млрд — гранти. Обслуговування та погашення позик за цією програмою здійснюватиметься за рахунок доходів від російських активів. Формально ці кошти збільшують державний борг, однак фактично не створюють прямого боргового навантаження на бюджет. Частка ERA-позик уже становить близько 17,8% усього державного боргу.

Другим за значенням джерелом підтримки стала програма Ukraine Facility від Європейського Союзу, за якою Україна отримала 11,8 млрд доларів. Водночас через невиконання частини реформних зобов’язань країна недоотримала близько 2 млрд доларів.

ЄС остаточно став головним кредитором України. Борг перед Євросоюзом зріс із 44 млрд доларів у 2024 році до 82,7 млрд у 2025-му, а його частка у структурі держборгу досягла близько 40%. Це суттєво змінило валютну структуру боргу: частка євро зросла з 33% до 45%, тоді як частка долара скоротилася до 23%. Загалом 79% державного боргу тепер номіновано в іноземній валюті. Наприкінці 2025 року ЄС також схвалив новий інструмент Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Його погашення має відбуватися лише після отримання Україною репарацій від Росії.

Попит на внутрішні державні облігації протягом року зростав. Найбільшими інвесторами залишаються банки, які утримують близько 48% портфеля ОВДП. Найшвидше зростала участь фізичних осіб: їхні вкладення збільшилися на 42,5%. Частка Національного банку скоротилася до 35%, що свідчить про поступове зменшення залежності бюджету від емісійного фінансування.

Уряд також здійснив кілька важливих кроків у сфері управління боргом. Найважливішою стала реструктуризація ВВП-варантів — інструменту, виплати за яким залежали від темпів економічного зростання і могли створювати значні ризики для бюджету. Варанти на 2,6 млрд доларів обміняли на нові облігації з фіксованими параметрами. За оцінками Міністерства фінансів України, це дозволить уникнути потенційних виплат у розмірі від 6 до 20 млрд доларів у 2025–2041 роках. Також у 2025 році вперше провели обмін внутрішніх облігацій на 0,8 млрд доларів, щоб знизити навантаження на майбутні виплати.

За прогнозом KSE Institute, борг може досягти піку близько 110% ВВП у 2027 році, після чого почне поступово знижуватися. Для посилення системи управління боргом у грудні 2025 року уряд затвердив середньострокову стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки. Разом із цим, стратегія реформування управління публічними фінансами передбачає створення окремого боргового агентства до 2027 року. Все це покликано забезпечити боргову та фіскальну стійкість України в довгостроковій перспективі.