Якщо з початку російського вторгнення в Україну відсоток компаній, які згортають операції в РФ, різко зростав до середини квітня 2022 р, то протягом останніх 11 місяців співвідношення тих, хто йде чи залишається, практично не змінюється, хоча ми все ще бачимо періодичне зростання частки тих компаній, які залишаються на ринку РФ (за рахунок додавання нових компаній в базу, 50 було додано в липні 2023). Тим не менше, якщо оперувати загальними цифрами в базі даних KSE, близько 36,3% компаній вже заявили про вихід з ринку РФ або призупинили свою діяльність, але 40,6% все ще залишаються присутніми в країні, 15,3% вичікують і лише 7,8% здійснили повний вихід³.

У той же час, з т.з. на економіку Росії, вплив лише 262 компаній, які повністю вийшли з країни, складно не дооцінити, оскільки в 2021 році в них працювало 29,4% персоналу, занятого в іноземних компаніях, а компаніям належало близько 18,1% активів, 17,4% капіталу інвестованого іноземними компаніями в країну, і в 2021 році вони генерували виручки на 62,9 млрд дол або 20,6% від всієї виручки і сплатили ~4,0 млрд дол податків або 15,7% від загальної суми податків, сплачених компаніями, які спостерігалися. Дані по 1 480 ТОП компаній представлені в таблиці вище.

Як видно на діаграмах вище на основі даних за 2021 рік, приблизно однаковий % виходу отримано на основі кількості компаній (17%) і частки вилученого в результаті їх виходу доходу (20%). У той же час зовсім інша картина для тих, хто ще залишається – 45% компаній представляють 32% доходу, а 16% компаній, що вичікують, представляють 20% доходу, отриманого в Росії. Висновок може полягати в тому, що менші компанії з нижчими доходами вважають за краще залишатися, а ті, які мають більший дохід, більш охочі вичікувати, обмежуючи свої інвестиції як виправдання (водночас вони продовжують заробляти та реінвестувати свій прибуток в Росії).

KSE Institute вже зібрав і проаналізував дані про дохід, капітал, активи та чистий прибуток (прибуток або збиток) у 2022 році для ~1370 компаній (близько 100 компаній, дані яких у нас були зібрані раніше не надали свою звітність) і надає нижче детальний аналіз, більше деталей буде буде надано додатково, якщо ми отримаємо повну інформацію.

Як ви можете бачити з діаграм вище, компанії, які повністю вийшли з Росії, змогли отримати на 2,9% менше доходу в 2022 році (17,7% від загального обсягу), ніж у 2021 році (20,6% від загального обсягу, що зрозуміло, оскільки більшість із них залишили країну ще до кінця року). Компанії, що виходять, також отримали значно менше (-5,6%) доходів у 2022 році (22,5% від загального обсягу), ніж у 2021 році (28,1% від загального обсягу). Також група компаній зі статусом KSE «виходять» є єдиною, яка стала збитковою за чистим прибутком/збитком, отриманим у 2022 році. Водночас компанії, що залишилися, змогли отримати значно більшу (+11,0%) виручку в 2022 (42,1% від загального обсягу), ніж у 2021 році (31,1% від загального обсягу). Компанії зі статусом «вичікують»⁴ отримали практично таку ж частку (-2,5%) доходу в 2022 році (17,7% від загального обсягу) проти 20,2% від загального обсягу в 2021 році. Отже, ключовий висновок полягає в тому, що гроші важливі для тих компаній, які все ще пов’язані з місцевим бізнесом у Росії.

Підсумовуючи перші результати нових даних, отриманих за 2022 році та порівнюючи їх із 2021 роком, можна побачити позитивні тенденції щодо значного падіння доходів та капіталу. Лише активи майже не змінилися (322,3⁵ млрд доларів США у 2022 році проти 327,4 млрд доларів США у 2021 році) і навіть, ймовірно, збільшаться, коли ми отримаємо решту звітів для приблизно 90-100 компаній (якщо компанії не вирішать не розголошувати їх). KSE Institute опублікував раніше масштабне дослідження «Як змінилися доходи іноземного бізнесу в РФ в 2022 році і чому так багато компаній досі не йдуть». Ознайомитися з англійською версією звіту можна за посиланням: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4453963.

Більше інфографіки і аналітики у спеціальному розділі нашого сайту за посиланням https://leave-russia.org/uk/bi-analytics

Ключові оновлення з останніх російських новин:

Китайські банківські дочірні компанії в Росії різко збільшили кредитування банків під час кризи. Їх частка на цьому ринку зросла майже в п’ять разів

12.07.2023 | За рік кризи в Росії банки з китайським корінням значно збільшили операції з іншими кредитними установами, випливає з їх звітності. Вони забезпечують ринок юанями в умовах відмови банкірів від доларів і євро

https://www.rbc.ru/finances/12/07/2023/64ac27439a79474aac9377af?from=from_main_1 

Росія отримає “надпривілейоване право” викупу акцій стратегічних підприємств в іноземців

24.07.2023 | Право купувати акції стратегічних компаній в іноземців, які залишають російський ринок, планується закріпити за державою, буде «суперпільговим», тобто матиме пріоритет над преференціями інших осіб. Про це йдеться в проекті указу президента, яким планується внести відповідну норму. https://www.interfax.ru/business/913056 

Росія уточнить порядок застосування санкцій до іноземних компаній

25.07.2023 | Російська влада хоче розширити можливість застосування економічних санкцій не лише до іноземних компаній, а й до підконтрольних їй російських юридичних осіб. Такий законопроект пройшов друге читання на пленарному засіданні Держдуми 25 липня.

https://www.pnp.ru/economics/v-rossii-utochnyat-poryadok-primeneniya-sankciy-k-inostrannym-kompaniyam.html

ФОКУС МІСЯЦЯ: На вихід з РФ. Підсумки липня 2023 року

В цьому дайджесті ми підіб’ємо підсумки за липень 2023 року та надамо статистику повного виходу з початку війни.

Особливу увагу в нашому проєкті ми приділяємо компаніям, які мають в Росії власні юридичні особи, сплачують податки, винаймають персонал, тощо.

Нагадуємо, що ми присвоюємо статус «вийшли» виключно за результатами змін у складі власників компанії в Російській Федерації, відображених в офіційному реєстрі, або коли про закриття угоди було повідомлено в іншій офіційній формі (наприклад, у прес-релізах або під час розкриття інформації на фондовій біржі публічними компаніями) або на підставі ліквідації підприємства.

У базі даних KSE зареєстровано близько 1’480 компаній, дані про виручку яких перевищують 300 млрд доларів в 2021 році та ~216 млрд доларів в 2022 році. І щонайменше 262 з них уже продані місцевими компаніями або були ліквідовані та пішли з російського ринку. У липні 2023 року KSE Institute ідентифікував +8 нових виходів, загальна кількість виходів⁶, спостережених з початку вторгнення Росії, досягла262.

На діаграмі нижче показано частку тих що «вийли» та інших статусів на основі розподілу доходу за 2021 рік. Варто зазначити, що коли ми аналізуємо статус «вийшли», варто також звертати увагу на підстатуси («призупинення діяльності» може розглядатися лише як тимчасова пауза в роботі, тоді як ті, що «залишають ринок» — це явна ознака наміру компанії повністю вийти з Росії).

% тих, хто вийшов, становить 21% на основі розподілу доходу, тих, що виходять, становить 28% від загального доходу (з часткою 33% підстатусів таких, що призупинили діяльність та 67% тих, що залишають ринок), % компаній, що залишаються, становить 31% доходу та 20% компаній, які вичікують на базі виручки, отриманої в Росії в 2021 році.

% тих, хто вийшов, становить 18% на основі розподілу доходу, тих, що виходять, становить лише 22% від загального доходу (з часткою 24% підстатусів таких, що призупинили діяльність та 76% тих, що залишають ринок), % компаній, що залишаються, становить 42% доходу та 18% компаній, які вичікують на базі виручки, отриманої в Росії в 2022 році.

Ключовий висновок може бути наступним: на загальному фоні падіння доходів у 2022 році компанії, які прийняли рішення піти, заробили менше, ніж ті, хто залишився, і більше компаній перейшли з підстатусу «призупинили діяльність» до «залишають ринок», демонструючи посилене бажання розірвали відносини з Росією.

Географія є найважливішим фактором, який пояснює рішення компаній. Компанії з «недружніх країн» (термін, введений Російською Федерацією для опису країн, які приєдналися до міжнародної санкційної політики проти РФ у відповідь на її вторгнення в Україну) мають набагато більше шансів вийти.

Ось також розбивка за галузями та країнами компаній, які вже вийшли:

Так, станом на кінець липня 2023 року компанії з 35 країн і 39 галузей вже вийшли, показавши справжню реакцію на війну, розпочату Росією, і не спровоковану нею агресію проти України. Найбільше компаній мали штаб-квартири в США, Німеччині, Фінляндії, Великобританії і Франції та працювали в індустріях “Автомобілебудування”, “Споживчі товари та одяг”, “Енергетика, нафта та газ”, “Електроніка” та “Їжа та напої”.

Для більш точного пояснення поведінки компаній необхідно враховувати кілька факторів одночасно. Згідно з нашим аналізом, найбільш схильні до виходу (на відміну від тих, хто залишився в РФ) компанії технологічного та комунікаційного сектору. Частково через те, що у них менше фізичних активів у Російській Федерації, ніж у виробничих секторах. Компанії, які виробляють продукцію для щоденного споживання населення в РФ, рідше йдуть (це одне з ключових їх пояснень, чому вони не йдуть). Фармацевтичні компанії, які пояснюють свої рішення турботою про громадське здоров’я, як правило, стають компаніями, які «залишаються».

Компанії з більшим локальним доходом і публічні компанії також схильні залишати ринок: імовірно, великі транснаціональні корпорації більш відповідально ставляться до своєї репутації та реагують на запити інвесторів. Крім того, цілком імовірно, що вихід найбільших транснаціональних корпорацій з РФ для них не настільки болючий для глобального бізнесу, як для менших компаній, для яких частка російського ринку може бути значною.

Ось список «виходів», яких ми нещодавно змогли ідентифікувати: Atradius, Essity, Gerry Weber, Ikano Bank, Ingenico, Kellogg’s, Nordea Bank (ідентифіковано з затримкою), ZF Friedrichshafen.

Більшість із цих виходів були визначені раніше на етапі їх підготовки. Також ми поки не поспішаємо присвоювати статус «вийшли» багатьом компаніям, які стоять буквально на межі виходу, хоча поки не завершили цей процес остаточно (при тому деякі з них вже частково продали свій бізнес).

Ось лише деякі з них: BASF SE (Частковий вихід (мали 4 компанії). 07.2023: Видалено запис про засновника КОНСТРУКТІОН РИСІЧ І ТЕКНОЛОДЖІ ГМБХ. Видалено запис про засновника МАЙСТЕР БІЛДЕРЗ СОЛЮШНС ДОЙЧЛАНД ГМБХ. МБСС ГОНКОНГ ЛІМІТЕД стає новим засновником організації. МБСС ГОНКОНГ ЕСТЕБЛІШМЕНТ ЛІМІТЕД стає новим засновником організації), Commerzbank та Deutsche Bank (“Русхімальянс” подав позови на 31 млрд рублів до Deutsche Bank і Commerzbank. Підрозділ «Газпрому» вимагає звернення стягнення на бізнес Deutsche Bank Russia), Decathlon (Правкомісія схвалила угоду із продажу російського бізнесу Decathlon. Для купівлі активу знайшовся новий покупець – російська компанія АРМ, яка володіє, зокрема, франшизою Mango.), Mondi Group (Mondi завершила продаж Gotek Group своїх трьох російських підприємств з переробки упаковки, отримавши чистий дохід у розмірі 30,4 млн євро. 07.2023: частковий вихід, 3 підприємства (ТОВ “МОНДІ ЛЕБІДЯНЬ”, ТОВ “МОНДІ ПЕРЕСЛАВЛЬ” та ТОВ “МОНДІ АРАМІЛЬ”) з 5 продано та змінило власників, одне ключове (ВАТ «МОНДІ СИКТИВКАР ЛПК» та мале ТОВ «МОНДІ СЕЙЛЗ» СНД») ще не продані, але схвалені Кремлем), Toyota Motor Corporation (завод Toyota у Санкт-Петербурзі продано без опціону на зворотний викуп).

Danone та Carlsberg приєдналися в липні 2023 року до компанії з Fortum та Uniper SE як фактично націоналізовані компанії. Росія захопила контроль над частками дочок Danone і Carlsberg⁷ і ввела своє контрольоване управління. Danone заявила, що розслідує ситуацію і «готується вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх прав як акціонера Danone Russia і безперервності діяльності бізнесу в інтересах усіх зацікавлених сторін, зокрема його співробітників». «Після президентського указу перспективи цього процесу продажу зараз дуже невизначені», — йдеться в заяві Carlsberg. «Carlsberg Group не отримувала жодної офіційної інформації від російської влади щодо указу президента або наслідків для пивоварні «Балтика».

Наступний огляд угод за серпень 2023 року чекайте через місяць.

ФОКУС ЮВІЛЕЙНОГО 50 СПЕЦВИПУСКУ: Присутність іноземних банків в Росії

У сучасному світі банківська система виступає одним із найважливіших інститутів економічної діяльності держави. Її ефективність та стабільність має прямий вплив на якісні фінансові відносини, як всередині країні, так і за кордоном. Банківські продукти стали невід’ємною частиною громадянського суспільства, що обслуговує потреби економічних суб’єктів.

Банківська система Російської Федерації включає Центральний банк Росії, кредитні організації, а також філії та представництва іноземних банків.

В 2014 році в наслідок анексії Криму були запроваджені західні санкції проти Росії у відповідь на загострення геополітичної ситуації в Україні, що спровокувало волатильність російської банківської системи, яка була компенсована чинною системою інструментів грошово-кредитної політики Центрального банку Росії.

Існує думка, що недаремно Голову Центрального банку Росії Ельвіру Набіулліну вважають однією з кращих банківських менеджерів та фінансистів Росії (хоча, нажаль, її роль звелась до «злого генія», який рятує банківську систему в надскладних умовах). При тому, що західні санкції негативно вплинули на ліквідність активів кредитних організацій в Росії, зокрема іноземних банків, заходи Центрального банку Росії забезпечили безперервність роботи російського банківського сектору, що позитивно вплинуло на російську економіку. При цьому, західні санкції проти Росії стали для російської банківської системи стимулом для вдосконалення російської платіжної системи та системи передачі фінансових повідомлень на тлі погроз щодо відключення Росії від SWIFT та обмеження російських банків для європейського та американського ринків капіталу.

Враховуючи це, після 24 лютого 2022 року російська економіка зіткнулася з жорсткими санкціями з боку міжнародного співтовариства, на фоні того, шо вже була криза 2014 року, яка дала змогу Росії створити певні інструменти протидії у випадок впровадження Заходом нових санкцій проти Росії, зокрема, ще більш потужніших.

На початок 2022 року російська банківська система підійшла зі значним запасом капіталу. Загальний обсяг надлишкових власних коштів щодо їх необхідного мінімуму становив приблизно 7 трлн. російських рублів⁷.

При цьому, початок 2022 року для банківського сектора Росії був досить успішним. Однак після подій 24 лютого 2022 року відбулося зниження курсу російського рубля та вартості акцій російських компаній, золотовалютні резерви Центрального банку Росії були частково заморожені, а щодо найбільших банків було запроваджено міжнародні санкції. Все це не могло не позначитися на ситуації у російській економіці, зокрема, значною мірою постраждав і російський банківський сектор.

Однак, варто зазначити, що незважаючи на заяви ЄС щодо блокування значної частини резервів Центрального банку Росії з початку війни Росії проти України, а йдеться про доволі значну суму у розмірі 300 млрд. євро, представниками ЄС заблоковано російських активів значно менше, ніж очікувалось. При цьому, встановити місцезнаходження всіх російських резервів в Європі досі не вдалося. Частина російських активів може зберігатися в приватних банках, співробітництво яких із владою ЄС ще має бути забезпечене⁸.

Довідково: станом на 21.07.2023 загальна сума міжнародних резервів Російської Федерації становила 595,9 млрд. доларів США⁹.

Західні санкції не лише перекрили для Росії всі доступні канали для транскордонного банкінгу, залучення іноземного капіталу та технологій, а й відкинули російську фінансову систему на багато років назад. Російська-українська війна зробила присутність міжнародних банківських груп в Росії фактором, що створює для них значні репутаційні втрати.

Як приклад, відповідно до санкцій, введених США та країнами ЄС, великі закордонні фінансові інститути, зокрема, Goldman Sachs обмежили приплив капіталу до Росії.

Довідково: з початком російсько-української війни обсяг прямих іноземних інвестицій в Росію скоротився на третину – з 610 млрд. доларів США наприкінці 2021 року до 402 млрд. доларів США на березень 2023 року, незважаючи на зусилля російської влади щодо обмеження репатріації капіталовкладень іноземних компаній та, незважаючи на це, тільки з початку 2023 року обсяг прямих іноземних інвестицій в Росії скоротився більш як на 35 млрд. доларів США¹⁰.

Так, вже більше року йде повномасштабне вторгнення Росії в Україну та лише кілька іноземних банків залишили ринок Росії, хоч і за неабиякою ціною. Інші вирішили триматися за свій бізнес. Іноземні банки з філіями в Росії зіткнулися з дилемою, а саме: швидко продати активи нехай і з величезною шкодою для себе або залишитися на російському ринку та почати повільно згортати власні справи. Санкції Заходу та контрсанкції Москви зробили роботу іноземних банків в Росії майже неможливою, одним із прикладів є відключення ЄС 12 березня 2022 року низці російських банків від систем обміну фінансовою інформацією SWIFT, що в свою чергу опосередковано позначилося і на діяльність іноземних банків, що залишилися на російському ринку¹¹.

Станом на березень 2022 року в Росії працювали 52 банки з іноземним капіталом. За оцінками аналітиків, “на вихід” готувалися 20-25 кредитних організацій¹².

Вторгнення Росії в Україну та жорсткі санкції проти Росії, що послідували за нею, змусили багатьох іноземних гравців задуматися про скорочення присутності на російському фінансовому ринку. Першими про обмеження діяльності оголосили великі інвестиційні банки — JPMorgan Chase та Goldman Sachs із США, а також Deutsche Bank та Commerzbank. Безпрецедентне заморожування золотовалютних резервів Росії, вал секторальних санкцій проти національної банківської системи та системотворчих російських банків, а також тимчасові обмеження у відповідь на виведення капіталу з Росії фактично зупинили для іноземних інвесторів торгівлю валютою, цінними паперами та деривативами на російських біржах.

За іноземними інвестиційними банками про плани згорнути бізнес в Росії заявили гравці, які мають іноземні філії західних банків в Росії. Так, вже у березні 2022 року пообіцяли призупинили всі операції в Росії такі банки як BNP Paribas, Credit Agricole, Sumitomo Mitsui, MUFG Bank та Mizuho Bank.

Першою великою угодою про вихід іноземного банку з Росії стала угода з Societe Generale. У травні 2022 року французька фінансова група продала майже 100% акцій Росбанку та страховий бізнес у Росії Interros Capital. Після чого, як контрдію, Кремль вирішив взяти процес подальшого продажу, злиття та поглинання банків під особливий контроль.

Враховуючи це, більшість західних банків, які намагаються вийти з російських активів на тлі західних санкцій проти Москви, зіштовхнулися зі складнощами через заборону на угоди для іноземців із «недружніх» країн без схвалення Президентом Росії.

Довідково: у жовтні 2022 року Указом Президента Росії затверджено список із 45 іноземних банків, щодо яких запроваджується заборона на здійснення угод з їхніми акціями, а також частками у статутному капіталі. До переліку увійшли системно значущі Raiffeisen Bank International (RBI), UniCredit, філії Deutsche Bank, BNP Paribas, Goldman Sachs, UBS, HSBC, JPMorgan та інші. До набуття чинності Указу Президента Росії деякі іноземні банки вже вели переговори про продаж російських активів¹³.

Першим 29 листопада 2022 року спеціальний дозвіл на придбання 100% акцій російського РН-банку, що розвивається альянсом Renault-Nissan-Mitsubishi спільно з філією UniCredit, отримав АвтоВАЗ. При цьому, Володимир Путін схвалив угоду щодо виходу J&T Banka з російського ринку. Банк входить до групи J&T Finance Group SE, яка працює у Чехії, Словаччині, Хорватії та Німеччині¹⁴.

За півтора року після вторгнення Росії в Україну повністю вийшли з російського ринку лише 13 установ, свідчать дані проекту Leave Russia від KSE Institute. З великих гравців пішли Societe Generale, Home Credit та PPF, а згортають або призупинили бізнес такі банки, як: Deutsche Bank, BNP Paribas, Commerzbank, Citigroup, Pekao SA, Morgan Stanley, Crédit Agricolе та інші. Залишаються в країні Raiffeisen Bank International, UniCredit Group, OTP Bank, Credit Europe Bank, такі китайські, японські та південно-корейські установи, як: Bank of China, China Construction Bank, ICBC Bank, Agricultural Bank of China, Mizuho Bank та KEB HNB Bank. Так, за даними проекту Leave Russia від KSE Institute, в 2023 році повноцінно або частково в Росії продовжує працювати 61 іноземний банк (включаючи банки з іноземним капіталом та їх представництва) та фінансові компанії платіжних систем.

Західні банки на тлі масштабних антиросійських санкцій, по-різному вирішують питання виходу з російського ринку, адже, беручи до уваги вищезазначений Указ Президента Росії західним банкам не дозволяє продати власний бізнес в Росії за якусь пристойну суму, оскільки, втручання російського Президента суттєво змінює умови таких угод, що призводить до значного падіння цін на такі угоди та, укладати подібні угоди стає дедалі складніше, оскільки загальна економічна ситуація в Росії дуже нестабільна. При цьому, керівництво іноземних банків прекрасно розуміє, що ключова ціль західних санкцій проти Росії – це тотальна маргіналізація російської банківської системи на міжнародному рівні.

Враховуючи важливість банківського сектору для економіки будь-якої країни, KSE Institute зібрав інформацію по ключовим фінансовим показникам банків з іноземною участю в Росії станом на 1.02.2022 (до початку агресії) та порівняв їх з останніми доступними даними станом на 31.03.2023.

Перш за все ми проаналізували показники капіталу і активів станом на вказані дати та чистого прибутку за 2021-2022 рр (раніше ця інформація була закритою), а також зібрали додаткову інформацію про суми процентного та комісійного доходу і чистого прибутку, отриманого в 1 кварталі 2023 року та про країни, в яких розташовані материнські групи зазначених банків і перевірили додатково чи здійснювався їх продаж з початку війни.

В таблиці нижче наведено перелік деяких іноземних банків, яким вдалось наростити активи або чистий прибуток за 2022 рік:

Більше деталей Ви знайдете в нових дашбордах від KSE Institute: https://leave-russia.org/banks

Як бачимо, іноземним банкам вдалося добре заробити на російському ринку в 2022 році. Загальний прибуток кредитних організацій, що знаходяться під іноземним контролем, у кризовий рік перевищив 211 млрд. руб. На тлі скорочення кредитного портфеля іноземні банки збільшили обсяг залучених коштів, насамперед, від корпоративних клієнтів. Причому, найбільшим іноземним гравцям вдалося добре заробити як на відсотках, так і на комісіях. Водночас, структуру прибутку іноземних банків в Росії не можна назвати однорідною.

На початок 2023 року до статистики Центрального банку Росії увійшло 65 банків, які перебувають під прямим або непрямим контролем іноземних юридичних осіб або громадян, а також організацій, де більш ніж 50% голосів мають право розпоряджатися кінцевими власниками — нерезидентами. Усього в Росії працює 108 банків за участю нерезидентів у капіталі. Серед тих, хто розкрив річну звітність за російськими стандартами звітності, найбільший прибуток показали банки, що входять до системно значущих. Так, Raiffeisen Bank International (RBI) за 2022 рік заробив понад 141 млрд. російських рублів, Unicredit Group майже 57 млрд. російських рублів¹⁵.

Довідково: китайські банківські філії в Росії в кризу різко наростили кредитування російських банків та їхня частка на російському ринку зросла майже в п’ять разів, зокрема, вони забезпечують ринок юанями в умовах відмови російських банкірів від долару США та євро. Як приклад, Bank of China з 01 лютого 2022 по 01 червня 2023 збільшив обсяг кредитів, наданих іншим банкам в Росії, на 107 млрд. російських рублів¹⁶.

Однак, незважаючи на це, завдяки західним санкціям, за рік російсько-української війни питома вага у загальному статутному капіталі російських банків скоротилася з 10,7% до 8,9%¹⁷. Доля активів іноземних банків також суттєво скоротилась – з 6,2% станом на 1.02.2022 до 4,9% станом на 1.04.2023 – тож російські банки поступово поглинають частку іноземних.

При цьому, філії іноземних банків не поспішають залишити російський банківський ринок на тлі запроваджених Заходом санкцій проти Росії та, таким чином фінансують економіку російського агресора. А спеціально розроблене для цього законодавство ще й не дає їм такої можливості, беручи їх фактично в заручники російської влади.