Про економічну доцільність спецрежиму ПДВ та єдиного податку в сільському господарстві

Спецрежим ПДВ для аграріїв скасували на початку цього року, натомість запровадили дотації у режимі «квазіспецрежиму ПДВ» переважно для окремих галузей тваринництва, проте і досі точаться розмови про повернення спецрежиму. Крім того, агровиробники користуються ще однією пільгою — єдиним податком 4-ї групи спрощеної системи оподаткування. Яка ж ефективність такої підтримки/пільг для агровиробників?

Минулого року на VoxUkraine була опублікована моя стаття про вплив податкових пільг на продуктивність у сільському господарстві. Розрахунки показали відсутність зв’язку між податковими  пільгами та темпами зростання продуктивності.

Однією з вад статті було те, що розрахунки проводились на рівні всієї галуззі, тобто використовуючи агреговані дані, і було дуже мало спостережень. Зважаючи на це, я продовжив дослідження із даними на рівні сільгосппідприємств України з 1995 по 2014 роки (вийшло 165 777 спостережень за весь період). Результати представив на XV Конгресі Європейської асоціації аграрних економістів в Пармі. В якості показника зростання продуктивності використовувався індекс Сукупної продуктивності факторів  виробництва (Total Factor Productivity growth — TFP). Вплив податкових пільг розглядався через призму спеціалізації, типу господарства, розміру, інших характеристик та через відтермінований у часі вплив пільг.

Основні цікаві результати дослідження виявились такі:

1) Податкові пільги справді демонстрували певний сукупний позитивний вплив на темпи зростання продуктивності в сільському господарстві, проте такий вплив виявився вкрай неефективним інструментом, зважаючи на ефективність використання державних коштів, адже податкові пільги — це фактично недоотримані державним бюджетом податки. Зокрема:

а) сукупний ефект спецрежиму ПДВ на  продуктивність виявився на рівні 0,034%, тобто серед сільгосппідприємств за досліджуваний період спостерігалась така закономірність: із зростанням обсягу вигод від спецрежиму ПДВ на 1% темп зростання продуктивності збільшився тільки на 0,034%. Що це означає в абсолютних цифрах? Наприклад, підприємство має врожайність пшениці на рівні 4 тонни на гектар. За теперішньої ціни на пшеницю на рівні близько 4700 грн/т (3-й клас, наприклад) 1% зростання вигод від спецрежиму означало б додаткові 37,6 грн/га, що підвищило б продуктивність тільки на 1,3 кг/га, це, своєю чергою, еквівалентно лише додатковим 6,4 грн/га виручки, що абсолютно не порівняється із 37,6 грн/га, про які ми говорили вище;

б) із єдиним податком 4-ї групи спрощеної системи оподаткування ефект на продуктивність виявився вдвічі менший, зокрема серед сільгосппідприємств із зростанням обсягу вигод від єдиного податку 4-ї групи на 1% продуктивність збільшувалася лише на 0,016%.

2) Податкові пільги заважають сільгосппідприємствам підвищувати свою ефективність. За досліджуваний період розрахунки показують, що менш ефективні підприємства мають вищі темпи зростання продуктивності, іншими словами, менш ефективні наздоганяють чи підтягуються до більш ефективних. Проте розрахунки показують, що податкові пільги сповільнюють цей процес майже вдвічі.

Звичайно, ефект від «квазіспецрежиму ПДВ» не фігурує в вищезазначених результатах, але оскільки механізм нарахування цих дотацій ідентичний до бувшого спецрежиму, то також можна зробити логічний висновок про їхню неефективність (разом з існуючим наразі єдиним податком 4-ї групи).

Олег Нів’євський, старший економіст проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки, член Експертної ради УКАБ

Опубліковано: http://agroportal.ua/ua/views/blogs/ob-ekonomicheskoi-tselesoobraznosti-spetsrezhima-nds-i-edinogo-naloga-v-selskom-khozyaistve/