KSE Institute опублікував новий випуск Ukraine Risk Matrix – квартальної оцінки ключових ризиків для економіки та стійкості України під час повномасштабної війни.

У третьому кварталі 2026 року короткострокові ризики для України зросли, оскільки посилення російських атак дедалі сильніше впливало на виробничий сектор економіки. Перебої в енергетиці та газовидобутку, роботі портів, залізниці, підприємств та іншої інфраструктури стримують виробництво, експорт, інвестиції й логістику, а також посилюють інфляційний і фіскальний тиск. Особливо складною стала ситуація з морським експортом, а нові удари по енергетичній інфраструктурі роблять енергосистему вразливішою напередодні зими.

Найвищою залишається оцінка «Геополітичних ризиків та війни» – 4,0 із 5. Далі йдуть «Економічна активність» і «Критична інфраструктура» – по 3,6 із 5. Протягом кварталу зросли ризики для «Економічної активності», «Критичної інфраструктури», «Інфляції та монетарної стабільності» та «Політичної стабільності», водночас жоден із 12 ключових ризиків не знизився. Таке погіршення одразу за кількома напрямами відображає як дедалі сильніший вплив війни на економіку, так і накопичення проблем у кількох сферах внутрішньої стабільності.

Попри погіршення ситуації в реальному секторі та інфраструктурі, макрофінансова позиція України залишається відносно стійкою. Значна зовнішня підтримка, великі міжнародні резерви та добре капіталізований і ліквідний банківський сектор допомагають пом’якшувати ці ризики. Виплати в межах Ukraine Support Loan покращили ситуацію з бюджетним і зовнішнім фінансуванням на найближчий період. Однак після 2026 року ризики зростатимуть, оскільки потреби у фінансуванні перевищуватимуть уже погоджені обсяги. Зростання торговельного дефіциту та постійні затримки з виконанням реформ збільшують зовнішні ризики та ставлять під загрозу майбутні виплати.

У довшій перспективі характер ризиків для України має змінюватися в міру покращення безпекової ситуації. Проблем з інфраструктурою та логістикою має стати менше, а відбудова і збільшення інвестицій можуть поступово відновлювати виробничий потенціал. Однак дефіцит працівників, ймовірно, залишатиметься одним із головних обмежень, а великі потреби у фінансуванні збережуться навіть після завершення активних бойових дій. Стійке відновлення дедалі більше залежатиме від залучення приватного та зовнішнього капіталу, підвищення продуктивності завдяки інвестиціям і впровадженню технологій, а також зміцнення інституційної спроможності та здатності реалізовувати ухвалені рішення.

Звіт охоплює 12 ключових ризиків у чотирьох напрямах – реальна економіка, макрофінансова стабільність, зовнішня стабільність і внутрішня стабільність. У новому випуску їхня оцінка базується на 47 окремих субризиках. Кожен субризик окремо оцінюється на коротко- та довгострокову перспективу з урахуванням імовірності його реалізації та потенційного впливу. Підсумкові оцінки ризиків становлять від 0 до 5.