Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях

Освіта під час повномасштабного вторгнення в Україні вимагає постійної адаптації до викликів, серед них: 

• продовження навчання у дистанційному форматі, постійні повітряні тривоги, руйнування шкіл, які завдають значних втрат у якості освіти, соціалізації та психологічному стані дітей. 

• реалізація реформ, таких як НУШ, також зіткнулася з труднощами через безпекові обмеження та психологічні навантаження, які переживають учні.

Проєкти:

Як українці ставляться до НМТ: результати загальнонаціонального опитування

Попри повномасштабну війну, національний мультипредметний тест (НМТ) зберігає високу суспільну підтримку: 69% українців, які знають про НМТ, підтримують його як механізм вступу до закладів вищої освіти. Водночас система стикається з новими викликами – зокрема демотивацією школярів до предметів, які не входять до тесту.

Такі проміжні результати показало дослідження Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях (KSE Institute).

Дослідження охопило понад 3700 респондентів і складалося з двох частин:

• національного телефонного опитування дорослого населення України, проведеного КМІС (2004 респонденти);
• онлайн-опитування першокурсників ЗВО, учнів 11 класів та вчителів. 

Що показало дослідження?

НМТ сприймається як справедливий механізм вступу:

• Майже три чверті опитаних (72%) вважають, що НМТ забезпечує рівні умови вступу, а понад дві третини (69%) – що тест допомагає знижувати корупційні ризики.

• 71% вважають, що НМТ допомагає здійснювати прозорий відбір вступників.

• Молодь підтримує НМТ помітно активніше за старше покоління: майже 6 із 10 українців віком 18-29 років (58%) позитивно ставляться до тесту, тоді як серед людей 60+ таких менше половини (43%). 

Досвід проходження НМТ здебільшого позитивний:

• Практично всі опитані першокурсники (97%) повідомили, що правила проведення тесту були добре зрозумілими. Майже 9 із 10 (89%) не стикалися з технічними проблемами, а 8 із 10 (84%) – не помітили жодних порушень під час тестування.

• 76% першокурсників зазначили, що вступили до бажаного ЗВО і на бажану спеціальність.

Вчителі бачать і позитив, і ризики:

• 76% педагогів вважають НМТ хорошим інструментом оцінювання знань. Водночас понад дві третини (69%) все ще віддають перевагу класичному формату ЗНО. Лише 52% вчителів вважають, що школа може самостійно підготувати учня до результату 180+ балів.

• Найбільше занепокоєння викликає інше: понад 8 із 10 вчителів (82%) помічають зниження інтересу учнів до предметів, які не входять до НМТ.

Реалії української системи освіти:

• Попри війну та всі труднощі, більшість одинадцятикласників (79%) планують вступати саме до українських закладів вищої освіти. Готуються до НМТ переважно самостійно: майже три чверті учнів (72%) готуються самостійно, тоді як майже половина (44%) додатково займається з репетиторами. Лише близько половини школярів (49%) розраховують на підготовку, яку дає школа.

• Оцінки якості шкільної підготовки фактично розділилися навпіл: 47% учнів вважають її достатньою для успішного складання НМТ, тоді як 44% – недостатньою. 

• Також дослідження показало неоднозначне ставлення школярів до структури тесту. Якщо обов’язкову українську мову підтримують понад дві третини учнів (68%), то обов’язкові математику та історію – лише близько 4 із 10 (42%).

• У суспільстві є помітний запит на обговорення формату НМТ. Ідею проводити тестування у різні дні підтримують понад дві третини обізнаних дорослих українців (70%) та більше половини учнів 11 класів (57%).

• Водночас питання пільг для вступників із зон бойових дій залишається дискусійним: думки українців розділилися майже порівну – 48% підтримують такі пільги, а 47% виступають проти.

Результати всього дослідження будуть оприлюднені згодом, а з проміжними ви вже можете ознайомитися у нашому аналітичному звіті нижче:

Проміжний звіт за результатами дослідження щодо ставлення суспільства до НМТ

Матеріали:

Онлайн-навчання в Україні: як відбувається і чи знижується рівень знань (частина 1)

Онлайн-навчання в Україні: як відбувається і чи знижується рівень знань (частина 2)

Втрачені та непроведені уроки через тривоги

З 1 вересня 2024 року Міносвіти запровадило політику “100% офлайн”, яка ставить метою повернення учнів до шкіл після тривалого дистанційного навчання. Ця політика відповідає на суттєві втрати в якості навчання та соціалізації учнів, які стали наслідком тривалого карантину в умовах війни. Школи, що можуть забезпечити укриття для учнів, мають організувати навчальний процес в очному або змішаному форматі. Від 2023 до 2024 року кількість дітей, що навчаються дистанційно, зменшилася з 18% до 11.7%, що дозволило повернути близько 200 тис. учнів до класів.

Попри позитивні зміни, регулярні повітряні тривоги призводять до значних втрат у навчанні. В укриттях, часто у підвалах, неможливо повноцінно продовжити уроки через обмежені площі, що змушує школи вводити навчання в другу зміну. У більшості випадків, під час тривоги уроки припиняються до її завершення. Це створює значні освітні втрати, які необхідно оцінити та зменшити. У статті пропонується методика розрахунку втрат і рекомендації щодо мінімізації кількості пропущених уроків.

Сприйняття учнівством школи: методики та оцінювання НУШ

Реформа системи загальної середньої освіти «Нова українська школа» (НУШ) була запроваджена у 2017 році з метою модернізації освіти, орієнтації на дитину та розвитку лідерства і громадянської відповідальності. В рамках реформи були розроблені нові державні стандарти, типові освітні програми, створений безпечний і інклюзивний освітній простір, а також проведено спеціальне навчання для вчителів щодо компетентнісного навчання та формувального оцінювання. Однак ескалація війни в 2022 році призвела до значних труднощів у реалізації цієї реформи, зокрема через необхідність адаптації до умов війни, внутрішніх переміщень, дистанційного навчання та міграції дітей.

Міністерство освіти і науки України має намір перезапустити реформу НУШ з урахуванням нових реалій, зокрема для учнів 4–7 класів, які постраждали від змін у навчальному процесі. Дослідження спрямоване на оцінити сприйняття методів взаємодії з вчителями, нових підходів оцінювання і сформувати рекомендації, що можна зробити для покращення їхнього навчального досвіду.

Дослідження

Презентація