Держава отримала більше податків, ніж очікувала, але цього все одно недостатньо для покриття всіх витрат. У лютому до бюджету надійшло 132,6 млрд грн — на 6% менше, ніж планувалося. Основні податкові надходження перевищили прогноз на 18,2% (+12,1 млрд грн), що дало певний фінансовий буфер. Проте міжнародна допомога так і не надійшла, а це означає додатковий тиск на бюджет і непрості рішення щодо покриття дефіциту.

Про це йдеться у щомісячному Бюджетному барометрі від Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки (KSE) за лютий 2025 року.

Фактичні надходження з податку на прибуток підприємств перевищили очікувані на 17,9% і склали 11,2 млрд грн. Це пояснюється кращими фінансовими результатами компаній у 2024 році, зокрема значним зростанням прибутковості великих і середніх підприємств. 

Надходження від ПДФО та військового збору сягнули 26,3 млрд грн (+13,9% до плану), що стало можливим завдяки підвищенню військового збору до 5% та зростанню середньої зарплати в країні. Акцизний податок також перевищив прогноз, забезпечивши бюджету 21,5 млрд грн (+23,6%).

Водночас відбулося недовиконання плану за митними платежами та рентною платою. Надходження від ренти склали лише 73% від очікуваного рівня через зменшення видобутку вугілля та газу внаслідок воєнних дій у ключових видобувних регіонах. Доходи від митних платежів також виявилися нижчими на 2,2 млрд грн, що, ймовірно, пов’язано зі стабільним курсом валют та обсягами імпорту.

Дефіцит загального фонду держбюджету у лютому планувався на рівні 267,4 млрд грн, однак фактично склав 189,4 млрд грн, що на 29% менше прогнозного показника. Це стало можливим завдяки перевиконанню податкових надходжень та стриманим видаткам. Витрати загального фонду бюджету у лютому становили 322,4 млрд грн, що на 21,1% нижче плану. Основна причина – зміщення фінансування оборонних потреб на початок року.

Попри відсутність зовнішньої допомоги, уряд залучив 26,5 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 40,4% припадає на валютні облігації. Водночас середньомісячна дохідність ОВДП у лютому зросла до 16%, що свідчить про підвищення вартості боргового фінансування та потенційне збільшення витрат бюджету на його обслуговування.

Березень може виправити ситуацію із зовнішнім фінансуванням. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала надання Україні 3,5 млрд євро макрофінансової допомоги, а МВФ досяг домовленостей про перегляд програми EFF, що дозволить отримати $0,4 млрд. Крім того, Великобританія підписала угоду про фінансову підтримку України у розмірі 2,3 млрд фунтів стерлінгів ($3 млрд) у межах механізму ERA.

Попри позитивні зрушення, залишаються ризики недофінансування бюджету в другій половині року. Як і минулого року, уряд «наблизив» значну частину оборонних видатків з кінця року на початок, що може створити касові розриви у майбутньому. Крім того, залишається ризик скорочення військової підтримки, особливо з боку США. Якщо ситуація з зовнішнім фінансуванням не стабілізується, уряду доведеться переглядати бюджетні пріоритети або запроваджувати додаткові механізми залучення коштів.

Експерти Центру аналізу публічних фінансів KSE зазначають, що загалом минулий місяць продемонстрував стійкість внутрішніх податкових надходжень, але водночас показав, наскільки критичним залишається питання зовнішнього фінансування. Подальша фінансова стабільність України у 2025 році залежатиме від швидкості надходження міжнародної допомоги та здатності уряду адаптувати бюджетну політику до поточних викликів.