Ми продовжуватимемо надавати оновлену інформацію двічі на місяць.

Підготовлено командою KSE Institute та членами Ради Директорів KSE за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”; 02.11-19.11.2023

На початку російського вторгнення в Україну KSE Institute запустив аналітичний проект, який отримав назву “Самосанкції” (або SelfSanctions), спрямований на збір даних про іноземні компанії, які працюють на російському ринку та обмежують або припиняють свою діяльність. Для підготовки бази даних ми використали ідеї та переліки компаній МЗС, Мінекономрозвитку та Мінцифри. База даних містить багато різноманітної інформації, ми збираємо щоденну статистику щодо зміни статусу іноземних компаній, що працюють/працювали на російському ринку та обмежують чи припиняють свою діяльність. Також ми створили Telegram-бот https://t.me/exit_ru_bot для відстеження/моніторингу новин про пріоритетні іноземні компанії (охоплення 1, 2, 3 або 7 днів моніторингу) і проводимо регулярний аналіз зміни курсів акцій і капіталізації материнських груп компаній, які мають або мали бізнес в Росії.

База KSE частково базується на даних з бази Yale’s School of Management, дослідженні Університету Сент-Галлена, сайтів epravda.com.ua, squeezingputin.com, https://bloody.energy/, leave-russia.org та інших відкритих джерелах. Дані верифікуються KSE і компаніям призначається додатковий статус KSE. Дані щодо акцій взяті з Google і Yahoo Finance. Водночас база KSE є найбільш повною та вичерпною і містить набагато більше інформації, ніж більшість інших схожих за тематикою баз даних, оскільки вона також містить дані про кількість персоналу, доходи, капітал та інші фінансові показники, збирає останні оновлення та зміни у статусах, посилання на використані джерела, щоденні оновлення з telegram-бота тощо.

KSE Institute та проєкт Leave Russia входять до коаліції B4Ukraine з середини 2022 року.

KSE Institute радий повідомити, що завершено процес об’єднання з проектом leave-russia.org, розробленим командою волонтерів.

Також ми розробили сканер штрих-кодів, який доступний тут: https://leaverussia.kse.ua/ (лише для мобільних пристроїв!) або в нашому Telegram-боті. Він дозволяє знайти будь-який бренд або компанію, яка працює в Росії, просто відсканувавши штрих-код.

ЗНІМОК З БАЗИ ДАНИХ KSE на 19.11.2023

Кількість компаній, які продовжують діяльність у Росії (Статус KSE «залишаються»¹) – 1 551 (+48 за 3 тижні)

Кількість компаній, які скоротили поточні операції та призупинили нові інвестиції (статус KSE «вичікують») – 548 (-4 за 3 тижні)

Кількість компаній, які згорнули російські операції (статус KSE «виходять») – 1 221 (+6 за 3 тижні)

Кількість компаній, які завершили вихід з РФ (статус KSE “вийшли”) – 297 (+1 за 2 тижні)

Станом на 19 листопада ми ідентифікували близько 3 617 компаній, організацій і їх брендів з 96 країн та 58 галузей і їхню позицію щодо роботи на ринку РФ, близько 40% з них публічні. Для ~1 526 публічних груп компаній ми також ідентифікували (за можливості) їхній операційний бізнес в РФ (наявність контрольної частки в юридичній особі та отриману виручку) та знайшли дані за 2021 рік до вторгнення, що дало змогу підрахувати вартість інвестованого в країні капіталу (близько $193,2 млрд), локальну виручку (на загальну суму $314,6 млрд), локальні активи (на загальну суму $336,7 млрд), а також персонал (близько 1,440 млн осіб) і сплачені податки (близько $25,4 млрд). 1 769 іноземних компаній вже частково скоротили, призупинили або припинили свою діяльність в Росії. Також, ми додали інформацію про 297 компаній, які завершили продаж/ліквідацію свого бізнесу в Росії на базі зібраної з офіційних реєстрів інформації.

Як видно з таблиць нижче, станом на 19 листопада, 297 компаній, які вже повністю вийшли з РФ, в 2021 році мали щонайменше 491,5 тис чол персоналу, $81,9 млрд річного доходу, $42,4 млрд капіталу та $69,1 млрд активів; компанії, які оголосили про повний вихід з Росії, мали 248,4 тис чол персоналу, $41,3 млрд річного доходу, $17,0 млрд капіталу та $28,2 млрд активів; компанії, які призупинили свою діяльність на російському ринку, мали 92,8 тис чол персоналу, річний дохід у розмірі $24,4 млрд, $35,3 млрд капіталу і $84,2 млрд активів.

У сучасному кліматі глобалізації та інтеграції особлива увага російського уряду приділяється регіональній політиці. Російський Далекий Схід є важливою ланкою в інтеграції Росії в Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Протягом останніх кількох років російський уряд приділяв значну увагу економічному розвитку Далекого Сходу Росії, зокрема, одним з ключових регіональних економічних партнерів Росії є Японія.

Російський Далекий Схід завжди був цікавим для багатьох японських компаній, причому останні все більше розглядали Росію як важливу частину світового ринку. Розширення співробітництва в економічній сфері має сприяти вирішенню багатьох проблем, зокрема, давній територіальній суперечці щодо Курильських островів. 

Далекий Схід Росії, який є найближчою до Японії частиною Росії, складається з кількох регіонів, в тому числі Республіка Саха (Якутія), Хабаровський край, Камчатський край. Під землею цих величезних регіонів лежать значні мінеральні ресурси, такі як золото і срібло та енергетичні ресурси, такі як нафта і природний газ. При цьому, прибережна частина Далекого Сходу Росії багата на морські ресурси, тобто, все це вказує на «сплячий потенціал» цього регіону (який, тим не менше поступово зникав останніми роками).

Враховуючи це, Японія має у Далекосхідному федеральному окрузі Росії відразу три генеральних консульства, зокрема, у Владивостоці, Хабаровську та Південно-Сахалінську. У Владивостоці створено Центр торгівлі Тотторі, а у Південно-Сахалінську працюють представництва Хоккайдо та мерії Вакканай. На рівні регіональних адміністрацій обох сторін діє Постійна змішана комісія «Далекий Схід – Хоккайдо» та на рівні ділових економічних зв’язків проводяться російсько-японські інвестиційні форуми присвячені російсько-японському співробітництву на Далекому Сході.

Масштабне освоєння російських ресурсів за участю японських компаній має стратегічне значення для Японії, оскільки, російський Далекий Схід географічно близький до цієї країни та забезпечує її енергетичну безпеку, тому, в Японії приділяється досить пильна увага вищезазначеним регіонам Росії.

Кілька малих і середніх підприємств Японії вирішили використовувати систему спеціальних економічних зон російського Далекого Сходу для прямих інвестицій, зокрема, у сільське господарство, туризм, охорону здоров’я тощо. Так, серед найбільших інвесторів в економіку російського Далекого Сходу на сьогоднішній день є Японія, друга після Китаю за низкою показників.

Але, на цей час розвиткові російсько-японських економічних відносин перешкоджає кризова ситуація в Росії. Більшість японських компаній, які працювали в Росії до її вторгнення в Україну ігнорують заклики вийти з російського ринку, оскільки фірми віддають перевагу прибуткам, а не кровопролиттям у «надто віддаленій» для них Україні.

Згідно з опитуванням Японської організації зовнішньої торгівлі, після початку російсько-української війни у 2022 році 55,9% японських компаній одразу відчули на собі негативний ефект західних санкцій⁶

Західні санкції додали ще більше невизначеності несприятливому діловому клімату в Росії, і вони дедалі більше ставали стримуючим фактором японсько-російського економічного співробітництва. Центральна роль фінансової системи США та домінування торгівлі, деномінованої в доларах, обмежують ділові можливості японських компаній в Росії і пригнічують масштаби економічного співробітництва. Незважаючи на повну політичну відданість Токіо Вашингтону, Японський Уряд не зміг значно вплинути на японський приватний діловий сектор щодо його співробітництва з Росією. Зокрема, поступово японські та російські компанії адаптувалися до західних санкцій проти Росії, зокрема, фінансових обмежень, розробляючи механізми поступливості.

Довідково: в серпні 2022 року одна з найбільших японських компаній JERA підписала угоду про постачання газу з новим російським оператором нафтогазового проекту «Сахалін-2» на Далекому Сході Росії. При цьому, японська компанія Toho Gas, третя за величиною компанія у постачанні газу в Японії, продовжила контракт на закупівлю скрапленого газу за цим же проектом. Також, відповідно до огляду Observatory of Economic Complexity (OEC)⁷ в 2022 році основними експортними японськими товарами в Росії були автомобілі і пов’язані з цим комплектуючі та, з іншого боку, в російському експорті превалюють енергоносії та дорогоцінні метали.

Японія у липні 2023 року наростила експорт легкових автомобілів до Росії на 84,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас, у липні поточного року Японія наростила експорт до Росії автобусів на 60,2% та вантажівок на 44,4%. Також, Японія у липні 2023 року збільшила обсяг експорту медичних виробів до Росії на 1’123,2% (!) порівняно з аналогічним періодом минулого року. У червні 2023 року цей показник також зростав, збільшившись на 308,5%, порівняно з тим же місяцем 2022 року⁸.

Японський імпорт водних біоресурсів з Росії в 2022 році досяг рекордного показника в 155 млрд. ієн (1,15 млрд. доларів США). Це найвищі обсяги японського імпорту риби та морепродуктів з Росії починаючи з 1992 року. Однією з причин є переорієнтація експортерів Росії із західних ринків. Загалом, на частку японського імпорту з Росії припадає близько 40% всіх риби і морепродуктів. За обсягом поставок до Японії Росія в 2022 році вийшла на третє місце (поступившись Чилі та США). Найбільше з Росії було ввезено снігового краба – на 32,6 млрд. ієн (241 млн. доларів США), а вартісні обсяги імпорту російського сурімі збільшилися приблизно в сім разів до попереднього року – до 7,4 млрд. ієн (54,7 млн. доларів США). При цьому, зростали також обсяги постачання морських їжаків та лососевих⁹.

Довідково: експорт продукції агропромислового комплексу з Приморського краю до Японії в січні-травні 2023 року збільшився в 1,2 рази і становив 696 млн. доларів США. Основний обсяг припадає на рибу, морепродукти та сою. У тому числі експорт риби та морепродуктів досяг 565 млн. доларів США, сої – 85,3 млн. доларів США, соєвої олії – 23 млн. доларів США, кукурудзи – 12,4 млн. доларів США, м’яса та молока – 4,6 млн. доларів США¹⁰.

Особливо варто зазначити, що з початком російсько-української війни Росія порушила енергетичний ландшафт у світі. При цьому, основна частина японських інвестицій в далекосхідний регіон Росії спрямована в нафтогазовий і газовий сектори (проекти «Сахалін-1» і «Сахалін-2») і Японія має намір продовжувати утримувати концесії в цих проектах, оскільки вони є стабільними джерелами довгострокової та недорогої енергії та важливими для життя японських громадян і ділової активності країни. Зазначені проекти були розроблені для диверсифікації джерел енергії в Японії – японці ніколи не забудуть нафтовий шок 1970-х років і загрозу енергетичній безпеці країни. Японські офіційні особи розглядають продовження використання ресурсів Сахаліну як імператив енергетичної безпеки Японії. При цьому, в Японії є певні побоювання, що Росія може покарати Японію, припинивши постачання енергетичних ресурсів, оскільки Японія приєдналася до західних країн у введенні економічних санкцій проти Росії і мала б дотримуватись їх не лише декларативно.

Разом з цим, для Японії Далекий Схід Росії – це найближча Росія. Більше того, Владивосток – це найближче до азіатських країн “європейське” місто та мова йде не просто про співпрацю Японії з Росією, а про формування експортних енергетичних і промислових баз на Далекому Сході. Як приклад, Владивосток – це символ економічної співпраці між Японією та Росією, зокрема, Японія на сьогодні посідає четверте місце в світі серед провідних покупців морепродуктів із Росії. Недарма, ще в 2021 році путін наголосив, що «випереджальний розвиток далекосхідних регіонів Росії – наш абсолютний пріоритет на все ХХІ століття» – значимість Далекого Сходу в контексті пошуку нових ринків та інвестицій на Сході зросла¹¹.

Однак, на цей час російсько-японські економічні відносини у стані паузи. Замороження російсько-японського ділового співробітництва на Далекому Сході не зможе торпедувати економіку цього регіону, оскільки, проекти з японськими інвестиціями, що вже діють та які ще планувалися, можуть замінити Китай, Південна Корея або Індія. Йдеться насамперед про лісову галузь, сільське господарство та автомобілебудування. У свою чергу Японія може недорахуватися російського лісу, зерна та вугілля. Після того, як Японія під тиском США позбавила Росію статусу країни, на яку поширюється режим найбільшого сприяння в торгівлі, під питанням опинилися постачання на острови морепродуктів, насамперед краба та лосося.

Довідково: кількість автомобілів у продажу на Далекому Сході Росії скоротилося вдвічі після запровадженої Японією заборони на постачання в Росію машин з пробігом, Японія заборонила експортувати до Росії автомобілі з двигуном понад 1,9 л, а також усі гібриди та електромобілі. Нові машини японські виробники припинили постачати ще навесні 2022 року. На японські автомобілі з потужними двигунами припадало 20% всіх іномарок, що надходять до Росії, з пробігом, а на гібриди – ще 30%¹².

В 2022 році в Токіо констатували, що Світ зіткнувся з найважчою та найскладнішою ситуацією у сфері безпеки з моменту закінчення Другої світової війни. В цьому контексті необхідно зазначити, нещодавно Прем’єр-Міністр Японії Фуміо Кісіда, виступаючи онлайн на 3-му саміті Міжнародної Кримської платформи в Києві, заявив, що Японія надасть різноманітну допомогу Україні у розмірі до 7 млрд. доларів США залежно від потреб. Окрім того, Японія скористається своїм досвідом і знаннями в галузі повоєнного відновлення і відновлення після природних катастроф для забезпечення допомоги, зазначив він. Кісіда вкотре повторив, що Японія послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, включно з Кримом, а також продовжить тісно співпрацювати з міжнародним співтовариством, зокрема з країнами G7, і приєднуватиметься до санкцій проти Росії, забезпечуючи постійну підтримку Україні. Як наголосив Кісіда, “Японія на боці народу України для того, щоб забезпечити мир і заново повернути його на прекрасну українську землю”¹³.

Враховуючи це, Японія справді може і повинна стати важливою частиною антиросійської коаліції на Далекому Сході.

Що нового відбулось минулого місяця – ключові новини з щоденного моніторингу KSE

(оновлення двічі на місяць) ¹⁴

Нещодавно ми зробили багато значних покращень у нашому Телеграм-боті з удосконаленням його інтерфейсу, додаванням загальної статистики та відображенням останніх статусів KSE компаній, взятих із публічної бази даних KSE.

Команда KSE team має знову неймовірні новини по проекту! Ми не стоїмо на місці і крім підтримки і розвитку нашої бази даних, яка наразі містить найповнішу у світі інформації щодо діяльності світових корпорацій на ринку РФ, ми розвиваємо і наші технічні продукти. Ми розробили сканер штрих-кодів, який доступний за посиланням https://leaverussia.kse.ua/ чи в нашому телеграм-боті https://t.me/exit_ru_bot! Щоб скористатися сканером, Вам треба мати будь-який мобільний телефон, відсканувати камерою штрих-код товару в магазині (чи в будь-якому іншому місці), і Ви побачите інформацію про його виробника і чи здійснює він також діяльність на території Росії. 

Також, завдяки використанню ChatGPT, для більшості компаній сектору споживчого ми створили найповніший перелік із 7500+ основних брендів і торгових марок, тому пошук став ще зручніше і краще. Крім того, сканер можна зберегти як звичайний додаток на екрані смартфону, а також доступні версії, як англійською, так і українською мовами.

У липні KSE Institute спільно з партнерами по коаліції B4Ukraine опублікували нове дослідження під назвою “The Business of Staying: a closer look at multinational revenues and taxes in Russia in 2022”, скачати повний текст англійською мовою можна за наступними посиланнями: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/07/The-Business-of-Staying-1.pdf та https://b4ukraine.org/pdf/BusinessOfStaying.pdf 

Також у вересні 2023 року KSE Institute спільно з партнерами по коаліції B4Ukraine опублікували чергове дослідження під назвою «The Business of Leaving: How Multinationals Can Responsibly Exit Russia», завантажити повний текст англійською мовою можна тут: https://b4ukraine.org/pdf/B4Ukraine_Business_of_Leaving_report.pdf

Сканер штрих-кодів від KSE (лише для мобільних пристроїв)

Telegram bot KSE по моніторингу новин @exit_ru_bot 

Твіттер проекту SelfSanctions

Сайт leave-russia.org

BI аналітика @ Leave-russia.org

Новини компаній @ Leave-russia.org

Твіттер сайту leave-russia.org

LinkedIn проєкту leave-russia.org

YouTube проєкту leave-russia.org

Підтримати проект через Patreon

Зворотній зв’язок

¹ – KSE status “leave” або “виходять” – Компанії, які опублікували на офіційному сайті компанії (або їхній реліз з’явився в іноземному виданні як FT, NYT тощо) що повністю завершують роботу в Росії або компанії, що офіційно повідомили що вони тимчасово скорочують операції в РФ
– KSE status “wait” або “вичікують” – Компанії, які опублікували на офіційному сайті компанії (або їхній реліз з’явився в іноземному виданні як FT, NYT тощо) що вони скорочують лише частину бізнес операцій, продовжуючи роботу по іншим операціям або компанії, які повідомили що відкладають майбутні інвестиції/розробки/маркетинг, при цьому продовжують свою основну діяльність
– KSE status “stay” або “залишаються” – Компанії, що ігнорують вимоги до виходу/скорочення діяльності в Росії, також компанії, які офіційно заявили, що залишаються в Росії або новин по їх виходу не було знайдено
– KSE status “exited” або “вийшли” – Компанії, які продали свій бізнес/активи або свою частку бізнесу місцевому партнеру та залишили ринок

² Коли ми аналізуємо кількість локальних компаній в Росії, кількість персоналу та місцеві фінансові показники (наприклад, дохід, капітал, активи, сплачені податки) – KSE Institute використовує дані згідно з Російськими стандартами бухгалтерського обліку (або РСБУ) з офіційного реєстру ЕГРЮЛЬ, усі кроки, як ми це робимо, детально пояснюються в Методології, яку ми опублікували тут. Основне джерело для локальних фінпоказників – дані Федеральної податкової служби Росії. Останні доступні консолідовані дані для найбільших російських підрозділів кожної групи представлені відповідно до місцевих стандартів бухгалтерського обліку, за винятком внутрішньогрупових виключень та інших коригувань по МСФЗ або GAAP. Більше деталей розміщено тут.

³ 24 липня 2022 року ми ввели новий статус «вийшли», який відображає дії компаній щодо завершення виходу з російського ринку. Статус ґрунтується на даних з ЕГРЮЛ Росії та додатковому аналізі, такому як оголошення компаній і публікації в ЗМІ про діяльність компанії. У той же час, діяльність компаній може бути складно відстежити, і їх можна пропустити в аналізі, особливо для компаній, які мало висвітлюються в ЗМІ. Закликаємо наших читачів повідомляти нам, якщо вони знайомі з діями компаній, які суперечать їхнім заявам про вихід, через форму зворотного зв’язку на сайті https://leave-russia.org/.

⁴ Після 21 місяця війни розпочатою Росією в Україні ми припускаємо, що часу було цілком достатньо, щоб прийняти рішення покинути країну-агресора для всіх міжнародних бізнесів. Тому для KSE Institute компанії відмічені статусами «залишаються» та «вичікують» по суті нічим суттєво не відрізняються.

⁵ Збільшення активів порівняно з попередніми даними пояснюється додаванням нещодавно зібраної інформації про активи банків, яка раніше була недоступна, а також додаванням кількох нових компаній з рейтингу ТОП-50 найбільших іноземних компаній від Forbes Russia.

⁶ https://www.isdp.eu/publication/sanctions-in-japan-russia-economic-relations-impact-and-adaption/

⁷ https://oec.world/en/profile/bilateral-country/jpn/partner/rus

⁸ https://tass.ru/ekonomika/18526041

⁹ https://fishnews.ru/news/47197

¹⁰ https://portnews.ru/news/348750/

¹¹ https://tass.ru/ekonomika/12293433

¹² https://www.moscowtimes.ru/2023/10/19/yaponskoe-embargo-ostavilo-dalnii-vostok-pochti-bez-mashin-a110489/

¹³ https://interfax.com.ua/news/economic/930582.html

¹⁴ На сайті проекту https://leave-russia.org/ є розділ “Новини компаній“, слідкуйте за щоденними оновленнями прямо на сайті