Logistics Cluster (Логістичний кластер) є представником системи гуманітарних кластерів, яка була заснована Постійною Міжвідомчою Комісією при Організації Об’єднаних Націй (ООН). Дана система дозволяє скоординувати зусилля ООН та інших охочих організацій для швидкого, якісного та ефективного подолання наслідків стихійних та рукотворних лих, що загрожують добробуту та виживанню населення уражених регіонів світу.

Україна, на жаль, не стала винятком цих впливів. Повномасштабне вторгнення РФ спричинило:

• Закриття повітряного простору країни;
• Окупацію азовських та блокування чорноморських морських портів;
• Руйнацію Дунайського та ізоляцію Дніпровського річкового судноплавства;
• Ураження елементів автомобільної та залізничної транспортної інфраструктур (доріг, мостів, [під-]станцій та залізничних заводів);
• Зведення нанівець довоєнної системи дистрибуції пального на всій території України;
• Масове біженство українців із зони бойових дій вглиб країни та за кордон.

Усі зазначені події спричинили залучення з початку березня 2022 року Логістичного Кластеру до спроб полегшити страждання населення, які стали наслідком збройної агресії РФ. Завдяки своєму досвіду в галузі гуманітарної логістики Світова продовольча програма координує роботу Логістичного кластеру з боку ООН.

На початку війни діяльність Логістичного кластеру фокусувалась на координації та інформаційному управлінні гуманітарних ініціатив вздовж українського кордону. Згодом увага змістилась до надання допомоги у прифронтові населені пункти в Україні. З цією метою Логістичний кластер:

• Координує та допомагає здійснити гуманітарні конвої;
• Послуговується п’ятьма складами, три з яких є хабами гуманітарної допомоги, для тимчасового зберігання та подальшого розміщення вантажів по Україні;
• Створює та надає партнерам доступ до програмного забезпечення для тренування логістів, обміну інформацією, відстеження вантажів та консультування з довідковими матеріалами;
• Здійснює навчання працівників ланцюгів постачання для посилення їх навичок у гуманітарному реагуванні.

Станом на кінець березня 2024 року Логістичний кластер співпрацює з 21 гуманітарною організацією, які доставили понад сотню тонн гуманітарної допомоги трьома конвоями до Харківської, Донецької та Запорізької областей. За останні два роки, прямо чи опосередковано, організація опрацювала понад 14 тис. тонн. гуманітарної допомоги (чи 61,6 тис. куб. м) від 50 партнерів у 275 напрямках по Україні за допомогою 143 конвоїв.

Детальніше про участь Логістичного Кластеру в Україні.

Digital Logistics Capabilities Assessment (Оцінка логістичних спроможностей або DLCA) є інтернет-ресурсом базової стандартизованої логістичної інформації, яким послуговуються працівники ланцюгів постачання гуманітарних ініціатив для розуміння логістичних можливостей місця призначення, визначення додаткових потреб, які потрібно буде задовольнити самостійно, та формування планів реагування на надзвичайні ситуації. DLCA дозволяють логістам конкретизувати, які є транспортні вузли в її мережі та яка є їх пропускна спроможність, які є вузькі місця у ланцюгах поставок, чого не вистачає на території країни або що, навпаки, є.

Востаннє Оцінка логістичних спроможностей проводилась в Україні навесні 2017 року (6,5 років тому). Завдяки розбудові української дорожньої мережі, структурним та технологічним змінам логістичної індустрії та змінам на ринку сировини та робочої сили для неї ця оцінка поступово втратила актуальність. З початку повномасштабного вторгнення руйнування та перебої ланцюгів поставок особливо посилили потребу оновити DLCA для України. У серпні-вересні 2023 року команда Олексія Громика, Михайла Допіри, Артура Бурака та Людмили Завірюхи здійснили дане оновлення на користь Логістичного Кластеру.

Оновлення DLCA відбулося за цими аспектами:

• Профіль України;

• Гуманітарне підґрунтя;

• Регуляторна система;

• Митниця;

• Логістична інфраструктура;

• Морські порти;

• Авіація;

• Мережа автодоріг;

• Залізниця;

• Річкове судноплавство;

• Склади;

• Зернові млини;

• Логістичні послуги;

• Пальне;

• Робоча сила;

• Зв’язок;

• Транспортні оператори, форвардери вантажів і оренда транспортних засобів;

• Контакти усіх партнерів, які можуть бути залучені до ланцюга поставок.

На цій сторінці будуть наведені найбільш різкі зміни, які вдалось зафіксувати між двома ітераціями DLCA. Ознайомитись з її повною чинною версією.

1. На сайті DLCA наведено аспект спрощеного розмитнення гуманітарних вантажів на кордоні з Україною під час воєнного стану (див. Секцію 1.3).

2. За 2022 рік в Україні внаслідок вторгнення РФ було пошкоджено понад 15% дорожньої мережі (25 зі 165 тис. км) та 300 мостів.

3. Значна частина Донецької та Придніпровської залізниць перебуває під контролем РФ і використовуються ними для власної військової логістики.

4. Чи не всі чорноморські та придунайські порти України зазнали пошкоджень інфраструктури, особливо зернової. Два підконтрольні країною морські порти досі заблоковані, а внаслідок знищення Каховської ГЕС – Дніпровське річкове судноплавство стало ізольованим від решти галузі всього світу.

5. Україна пережила створення наново ланцюга постачання пального. Зміна джерела походження нафти і пального та руйнування великих нафтопереробних заводів змусило продавців нафтопродуктів зосередитись на більш віддалених складах пального та довших його перевезеннях автотранспортом. Це дозволило припинити нестачу бензину та дизелю з квітня 2022 року вже у липні й не мати його віднадалі, навіть попри масовані удари по енергетичній інфраструктурі восени-взимку того ж року.

6. В Україні є до 25 малих НПЗ, що частково заміщають втрату великих НПЗ. Проте якість їх продукту доречно перевірити і в оновленому DLCA є перелік підприємств, що надають послуги оцінки якості пального (див. Секцію 3.1).

7. Середні заробітні плати працівників логістичної галузі, залежно від рівня їх навичок, складає від 2 до 5 доларів на годину (див. Секцію 3.2).

8. Для гуманітарних ініціатив, окрім Логістичного Кластеру, існує Екстрений Телекомунікаційний Кластер, який дозволяє користуватись максимально надійним та безпечним радіозв’язком у найскладніших ситуаціях (оскільки спостерігалися втрати зв’язку із ушкодженнями енергомереж в Україні) (див. Секцію 3.3).