Огляд змін наглядової ради та голови правління «Нафтогазу» від Напрямку з дослідження і аналізу політики у сфері корпоративного управління Київської школи економіки

05.05.2021

Контекст

28 квітня Кабінет Міністрів України (КМУ), діючи у якості загальних зборів акціонерів «Нафтогазу», без пропозиції наглядової ради, прийняв рішення про припинення повноважень наглядової ради та голови правління «Нафтогазу» (Андрія Коболєва), а також призначив нового голову правління (Юрія Вітренка).

Напрямок з дослідження та аналізу політики у сфері корпоративного управління Київської школи економіки (далі – Напрямок) проаналізував, завдяки чому КМУ отримав можливість прийняти таке рішення та як його було реалізовано, а також пропонує кроки, які унеможливлять повторення подібних ситуацій у майбутньому.

Діючі «правила гри»

Ситуація, яка мала місце у «Нафтогазі» 28 квітня, однозначноне відповідає загальновизнаним стандартам корпоративного управління. Проте, сам факт її виникнення не є несподіванкою чи навіть новим явищем – схожі ситуації уже мали місце в інших державних банках та компаніях у 2019-2020 роках, хоча й у меншому масштабі.

Керівні принципи ОЕCР щодо корпоративного управління на підприємствах державної форми власності визначають, що повноваження призначати та звільняти керівника держкомпанії мають належати наглядовим радам.

У свою чергу, згідно чинного законодавства України (Законів «Про управління об’єктами державної власності» та «Про Кабінет Міністрів України») повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній, що знаходяться у сфері управління КМУ (зокрема, «Нафтогаз» та «Укрзалізниця»), належать КМУ.

Крім того, згідно того ж законодавства, КМУ, як і всі інші суб’єкти управління, мають право в будь-який момент та з будь-яких підстав припинити повноваження наглядових рад держкомпаній, що по суті унеможливлює їх захист від політичного втручання, який є одним із ключових елементів діяльності наглядових рад згідно із стандартами ОЕСР.

Рішення КМУ від 28 квітня

З технічної точки зору, рішення КМУ щодо зміни керівника «Нафтогазу» було реалізовано шляхом прийняття на річних загальних зборах акціонерів низки (а саме, 10-ти) послідовних рішень, які умовно можна поділити на три етапи.

  • Етап 1. Визнати незадовільними результати роботи наглядової ради та правління «Нафтогазу». Підставою для цього рішення став збиток «Нафтогазу» у розмірі 19 млрд грн за 2020 рік. (Звертаємо увагу, що суто за законом КМУ мав можливість обрати й будь-яку іншу причину, інтерпретувавши її так, як вважає за потрібне.)
  • Етап 2. Припинити повноваження наглядової ради «Нафтогазу» на два дні (з 28 по 30 квітня). Фактично, на цей період «Нафтогаз» залишився без наглядової ради, а повноваження наглядової ради перейшли до суб’єкта управління «Нафтогазу» (тобто КМУ).

Для порівняння, у випадку з державними банками, чинне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень членів наглядової ради. Зокрема, до таких підстав належить і невиконання стратегії та бізнес-плану держбанку. Проте факт такого невиконання визначається в порядку щорічного оцінювання, а не самостійно КМУ.    

  • Етап 3. Зміна керівника «Нафтогазу». Після того, як повноваження наглядової ради перейшли до КМУ як суб’єкта управління, той отримав можливість звільнити голову правління та призначити на його місце нового голову правління без відповідного подання наглядової ради.

Важливо: Подання наглядової ради щодо звільнення та призначення керівника «Нафтогазу» є обов’язковою умовою для прийняття КМУ відповідного рішення згідно із п. 90 Статуту «Нафтогазу». У свою чергу, законодавством не передбачено жодних умов для прийняття КМУ такого рішення.

Висновок

Таким чином, на думку Напрямку, описана ситуація «Нафтогазу» однозначно не відповідає стандартам ОЕСР. Цього, на жаль, не можна із 100% впевненістю сказати щодо відповідності дій КМУ чинному законодавству України, яким і визначаються правила, за якими «зіграв» Кабмін.

Звертаємо увагу, що всього за кілька днів до виникнення ситуації у «Нафтогазі», 19 квітня Мінекономіки опублікувало на своєму сайті довгоочікуваний проект змін до законодавства про корпоративне управління держкомпаній. Цим законопроектом пропонується залишити за КМУ всі існуючі повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній.

Враховуючи вищевикладене, допоки не буде встановлено «чесні правила гри», не варто розраховувати на «чесну гру». Головна проблема полягає не у тому, як зіграв Кабмін за існуючими правилами, а у самих правилах – які уряд офіційно не збирається змінювати.

Разом з тим, Україною було зобов’язання взято перед міжнародними партнерами щодо впровадження стандартів корпоративного управління ОЕСР у держкомпаніях, у тому числі розширення повноважень наглядових рад в частині призначення та звільнення керівників держкомпаній. Запропонований Мінекономіки законопроект та вищезазначені дії КМУ йдуть у розріз із цими зобов’язаннями, що може призвести до втрати довіри з боку міжнародних партнерів.

Реакція наглядової ради «Нафтогазу»

Як ми вже зазначили вище, КМУ прийняв рішення припинити повноваження всіх членів наглядової ради «Нафтогазу» на два дні (з 28 по 30 квітня). Таке рішення передбачає:

  • власне, припинення повноважень всіх членів наглядової ради «Нафтогазу», у зв’язку з чим їх контракти автоматично було припинено;
  • оголошення конкурсного відбору на зайняття посад чотирьох незалежних членів наглядової ради;
  • обрання всіх тих же членів наглядової ради до моменту, поки не завершиться конкурс на незалежних членів, а КМУ не визначиться із представниками держави у наглядовій раді, але в будь-якому разі на строк не більше 6 місяців;
  • підписання нових контрактів із тим же складом наглядової ради.

На нашу думку, якщо діючий склад наглядової ради вважає дії КМУ щодо усунення їх від участі в прийнятті рішення про зміну керівника «Нафтогазу» неприйнятними, вони мають відмовитись від повноважень та підписання нових контрактів.

Пізно ввечері 30 квітня наглядова рада «Нафтогазу» заявила, що частина її членів, які були присутні під час позачергового засідання, подали письмові повідомлення про дострокове припинення своїх повноважень. У заяві не уточнюється, хто саме із членів наглядової ради був присутній на цьому засіданні, і чому не був присутній повний склад наглядової ради.

Окрім того, 3 травня три незалежні члени наглядової ради надіслали листа на адресу прем’єр-міністра, у якому висловили незгоду із рішенням КМУ та оцінкою результатів роботи правління. У листі не уточнюється, чи підтримують цю позицію інші три члени наглядової ради, які є представниками держави, і якщо ні – то чому.

У свою чергу, Кабінет Міністрів запропонував членам наглядової ради залишитися на своїх посадах на період проведення нового конкурсу та обрання нових незалежних членів. КМУ заявив, що залишається відданим реформі корпоративного управління держпідприємств за стандартами ОЕСР. На сьогодні така заява КМУ йде врозріз з його фактичними діями та законопроектом, про який ми зазначили вище.

Пропозиції Напрямку

Як ми зазначили, сьогоднішня офіційна позиція уряду у вигляді законопроекту, яким пропонуються зміни до законодавства про корпоративне управління держкомпаній, полягає у тому, аби залишити за КМУ всі існуючі повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній. Детальний аналіз із пропозиціями та коментарями Напрямку до цього законопроекту буде надіслано до Мінекономіки, а також опубліковано для громадськості найближчим часом.

Однак, якщо уряд дійсно залишається відданим реформі корпоративного управління держпідприємств за стандартами ОЕСР, тоді він повинен:

  • Відмовитися від поточної версії законопроекту і внести до Верховної Ради України такі зміни до законодавства, які дійсно відповідають Керівним принципи ОЕCР щодо корпоративного управління на підприємствах державної форми власності.

Відповідні пропозиції Напрямку з дослідження та аналізу політики у сфері корпоративного управління Київської школи економіки зазначено в нашому аналізі законопроекту Мінекономіки.

Разом з тим, враховуючи надзвичайну важливість якнайшвидшого запровадження «чесних правил гри», які реально відповідають стандартам ОЕСР, пропонуємо розглянути можливість подання такого законопроекту Президентом як невідкладного. Ми віримо, що це допоможе забезпечити підтримку законопроекту з боку пропрезидентської більшості у парламенті.

Зокрема, у цих підзаконних актах слід недвозначно визначити, що прийняття рішення про звільнення та призначення керівників держкомпаній, які належать до сфери управління КМУ, може відбуватися виключно за поданням наглядової ради, а у разі припинення повноважень наглядової ради – лише після призначення її нового складу.

  • Внести зміни до підзаконних актів, якими регламентується процес відбору членів наглядових рад держкомпаній (зокрема Постанов КМУ №№ 777, 142 та 143), повернувши «Нафтогаз» до сфери дії цих підзаконних актів.
  • Запустити процес відбору нового складу наглядової ради «Нафтогазу» за вищезазначеними новими правилами, забезпечивши бездоганну прозорість та фаховість процесу відбору.
  • Запровадити проведення незалежної щорічної оцінки результатів діяльності наглядової ради «Нафтогазу» та решти держкомпаніях, у яких створено такі ради (наприклад, серед 15 найбільших держкомпаній).
  • Створити наглядові ради у тих великих держкомпаніях, у яких їх не створено, але які повинні бути створені за законодавством (у першу чергу, серед 15 найбільших держкомпаній, у яких уряд неодноразово декларував намір запровадити стандарти корпоративного управління ОЕСР), забезпечивши бездоганну прозорість та фаховість процесу відбору.
  • Розробити політику наступництва для керівників та членів наглядових рад держкомпаній, з метою уникнення випадків неочікуваних призначень.

Кожен із запропонованих заходів є невід’ємною частиною реформи корпоративного управління держкомпаній за стандартами ОЕСР – а відтак, усіх їх слід реалізувати лише у комплексі. Як показує попередній досвід, вибіркове або неповне впровадження цих заходів призводитиме до повторення випадку «Нафтогазу» або виникнення нових негативних кейсів.

Зі свого боку, Напрямок готовий долучитися до практичної реалізації кожної із вищенаведених пропозицій.