Аналіз системи лікування та розрахунок економічних втрат від цукрового діабету в Україні

2020

Цукровий діабет – одне з найбільш поширених захворювань у світі, на 7 місці в світі за кількістю втрачених QALY, при цьому діабет є одним з основних ризик-факторів у розвитку кардіоваскулярних порушень).

Захворюваність на цукровий діабет швидко зростає. В Україні поширеність діабету вища, за оцінками міжнародної діабетичної федерації поширеність в Україні складає 7,3%.

Діабет діагностується серед все більш молодого. “Молодшання” діабету ще більше підвищує economic burden цього захворювання.

Діабет має важкі ускладнення, що призводять до передчасної смерті, інвалідизації та вибування хворих на діабет з економічно-активного населення. Основними ускладненнями діабету є: серцева недостатність, інсульт, інфаркт, ампутації сегментів нижніх кінцівок, нефропатії (включно з гострою нирковою недостатністю), ретинопатії (включно зі сліпотою). В Україні поширеність ускладнень діабету вища, ніж в країнах Європи (Великобританія, Польща).

Оцінка загальної кількості хворих на діабет в Україні – 3,5 млн осіб, серед яких діагностовано – 1,2 млн (35%). Відсоток недіагностованого діабету – 65%, в 2 рази вищий, ніж у Великобританії (33%) та Польщі (31%).

Зважаючи на високу захворюваність на цукровий діабет в Україні оцінка економічних втрат є важливим завданням для оцінки можливого позитивного ефекту для ВВП України при покращенні діагностики та лікування цього захворювання.

KSE спільно з Асоціацією виробників інноваційних ліків (APRaD) провели фармакоекономічне моделювання перебігу діабету та його ускладнень в Україні та розрахунок втрат для економіки в період 2020-2030 роки. Для моделювання ми провели адаптацію моделі PROSIT до української популяції та витрат на лікування діабету та його ускладнень.

Загальні втрати економіки (economic burden) діабету та його ускладнень в Україні складають 36-104 млрд. грн. на рік (1-2,5% ВВП).

Сучасні міжнародні протоколи лікування діабету включають 3 етапи медикаментозного лікування:

  1. метформін та зміна способу життя
  2. таблетовані пероральні цукрознижувальні препарати (4 класи препаратів: SU, DPP-4i, SGLT-2i, TZD)
  3. інˊєкційна терапія: агоністи GLP-1 та інсуліни: людські інсуліни короткої та середньої тривалості дії, та комбіновані; аналогові інсуліни швидкодіючі, тривалої дії та комбіновані; комбінація базального інсуліну та агоністу GLP-1.

Оновлені міжнародні рекомендації лікування ЦД 2019-го, 2020-го років пріоритизують препарати, що знижують кардіоваскулярні, ренальні ризики та ризики гіпоглікемії. В країнах східної Європи широко розповсюджена реімбурсація всіх 5 класів пероральних цукрознижувальних препаратів та аналогових інсулінів

З усіх діагностованих пацієнтів з ЦД 2 типу в Україні 11,3% (138 990) приймають препарати інсуліну, що на 25% нижче показника в Польщі (14,1%). В Україні є необхідність раніше починати інсулінотерапію при ЦД 2 типу.

За оцінками KSE, потреба українських пацієнтів в інсуліні покрита на 70%. В Україні доступ до аналогових інсулінів мають лише близько 20% хворих. Збільшення долі аналогових інсулінів у лікуванні дозволить безпечно нарощувати дозу (титрувати інсулін), уникаючи барˊєр гіпоглікемії та досягти кращих показників компенсації діабету серед інсулінізованих хворих.

Зниження середнього рівня глікованого гемоглобіну на 1% (наприклад, з 10% до 9%) серед популяції діабетиків в Україні дозволить запобігти втратам 1,8-2,6 млрд. грн. на рік для всіх хворих на діабет пацієнтів. Досягнення хворим цілі компенсації діабету ( НbA1c<7% для більшості хворих ) має бути встановлене як якісний показник роботи сімейного лікаря та ендокринолога.

З 2021 року необхідно запровадити масовий скринінг на діабет серед групи ризику (реімбурсація вимірювання глюкози в крові та рівня глікованого гемоглобіну). Регулярне лабораторне вимірювання показників ризику виникнення діабету серед пацієнтів з укладеними деклараціями має стати одним з KPI для сімейних лікарів.

Необхідно забезпечити реімбурсацією тест-смужок для контролю глюкози. Зараз лише 30% пацієнтів на інсулінотерапії регулярно вимірюють рівень глюкози (регулярне щоденне вимірювання рівня глюкози при використанні інсулінових препаратів може знижувати рівень глікованого гемоглобіну на 1-2%). Так само необхідно надати можливість хворим проходити тест на глікований гемоглобін (НbA1c) кожні 3 місяці у разі відсутності компенсації та кожні 6 місяців у разі контролю діабету.

Вищеописані ініціативи мають стати частиною національного плану боротьби з діабетом (такі плани та/або національні стратегії існують у багатьох європейських країнах) на 2021-2025 роки з конкретними вимірюваними KPI та бюджетом.

Повний економічний аналіз 👇