Що таке тіньова економіка?
В статистиці ми часто говоримо про економіку, яка безпосередньо не спостерігається (non-observed economy). Це різні види діяльності, про які статистичні відомства не можуть отримати офіційні дані.
Не секрет, що іноді підприємці не реєструють свою діяльність, неофіційно проводять певні операції або не оформляють працівників на роботу та сплачують їм зарплату “в конверті”. І бізнес, і громадяни можуть укладати угоди офіційно, але не вказувати в них справжню вартість, щоб платити менше податків.
Наприклад, підприємство може оформити працівника на мінімальну зарплату, а решту платити “в конверті”. Інший приклад – підпільні виробництва копченої риби. Для того, щоб не виконувати вимоги держави щодо безпечності харчових продуктів, “горе-бізнесмени” роблять це нелегально. Ще один приклад – підпільні казино або торговля наркотиками. Закони не дозволяють вести таку діяльність, і тому цей бізнес існує лише нелегально.
Проте, тіньова економіка не завжди пов’язана з порушенням законів. Це також дрібне виробництво продукції у домашніх господарствах. Наприклад, дачники, які вирощують для себе порічку або помидори, продають надлишки на Лук’янівському ринку. Вони не реєструють цю діяльність, бо її обсяги є малими та виконання всіх формальностей зробить її недоцільною.
Тіньова економіка – це погано, бо держава недоотримує податки?
Не лише у податках справа.
Тіньова економіка спотворює конкуренцію. Податки та робота “за правилами” часто збільшують собівартість. Тому, коли конкурують “білий” та тіньовий бізнес, другий може вигравати завдяки нижчим цінам.
З іншого боку, потенціал розвитку тіньового бізнесу є обмеженим. Залучення зовнішніх інвестицій потребує прозорості ведення бізнесу і компанії, які використовують тіньові схеми часто відповідають таким умовам.
ФОПи – складова тіньової економіки?
Ні. По-перше, створення ФОПів дозволено законом. По-друге, вони звітують у податкову та є чітке розуміння, який обсяг продукції вони виробляють. Про тіньову економіку ФОПів можна казати лише у випадку, коли частину своєї діяльності вони ведуть неформально та про неї не звітують у податкову.
Що робити, якщо у Вас зарплата “в конвертах”?
Можна запропонувати роботодавцю оформити трудові відносини. Нелегальне працевлаштування – це ризик для роботодавця. І тому він не менш ніж працівник має бути зацікавленим, у вирішенні проблеми.
Іноді таку проблему вирішують через оформлення працівника ФОПом та укладанням з ним угоди про надання послуг. Це не ідеальний вихід із ситуації, бо таких договір не дає працівнику такі ж соціальні гарантії щодо пенсії, лікарняних, страти роботи.
Але у порівнянні із зарплатою “у конвертах”, ФОПи мають свої плюси. Напевно багато у кого є знайомі, що отримують зарплату “в конвертах”, не мають офіційних доходів та обманюють державу, щоб отримувати субсидії, допомогу по безробіттю та інші соціальні виплати. ФОПи так робити не будуть, бо мають офіційний доход.
Щоб поскаржитися на роботодавців, що сплачують зарплату “в конвертах” податкова радить звертатися на її гарячу лінію. Також можна звернутися до Держслужби з питань праці.
Як стимулювати людей “виходити з тіні”?
Можна використовувати податкові амністії (низка заходів з надання платникам податків права сплатити суми податків, по яких минули встановлені податковим законодавством терміни платежів, – Ред.). Але, як правило, це спрацьовує на короткому проміжку часу.
Само собою, ведення тіньових операцій – це додаткові витрати, паралельне адміністрування та ризики. Тому найкращий спосіб стимулювати “вихід з тіні” – це показати, що робота “в білу” зручніша та надає переваги. Наприклад, людина, що хоче отримати візу для поїздки за кордон, зацікавлена надати підтвердження своїх офіційних доходів. Також, маючи офіційні доходи легше отримати кредит.
Хто бориться з тіньовою економікою?
Правоохоронні органи борються не стільки тіньової економікою, скільки з конкретними випадками порушення законодавства – уникнення оподаткування, порушення правил безпечності харчових продуктів, корупційні правопорушення або злочини.
Які операції не потрапляють у розрахунок ВВП?
Багато операцій статистика не бачить на пряму, але може побачити через інші операції. Наприклад, якщо людина отримує зарплату “в конверті”, то Держстат не побачить ці у даних з оплати праці. Проте, ця людина прийде в магазин або на базар, щоб витратити ці гроші і тут Держстат може побачити ці суми у обсягах роздрібного товарообігу або споживання.
Саме тому за міжнародним стандартом ВВП розраховується трьома методами, щоб побачити одне явище з різних сторін.
Проте, деякі обсяги ми такі можемо не побачити в статистиці. Наприклад, це схеми трансфертного ціноутворення. Експортери або імпортери можуть маніпулювати цінами на свої товари та послуги, щоб певні суми опинилися у низькоподаткових юрисдикціях (Ірландія, Кіпр, Віргінські острови тощо, – Ред.). Це робиться для того, щоб зекономити на податках. Ці суми, як правило не будуть враховані у нашому ВВП.
Скільки ми втрачаємо ВВП від тіньової економіки?
Цифру щодо суми втрат я не бачила. Є дані Держстату щодо обсягів економіки, яка безпосередньо спостерігається. В різні роки це було від 14 до 20%. Але це не втрати – це суми, про які підприємства офіційно не звітували, але Держстат зміг оцінити за допомогою своїх розрахунків.
Ще є дані МЕРТ, які оцінюють тіньову економіку різними методами та в різні роки на рівні від 35 до 60%. Є оцінки науковців. Але все це не оцінки втрат, а дані про те, яка частина ВВП створюється в тіні.
Є оцінки ініціативи Global Financial Integrity, які стверджують, що впродовж 2006-2015 року Україна втратила майже 25 млрд доларів через те, що бізнес маніпулював цінами на експорт та імпорт.
