31 серпня 2020
Ігри популістів. З 1 вересня мінімальна зарплата в Україні становить 5000 грн. Це добре? Чи не зовсім?
Людина, працевлаштована на повну ставку, не може заробляти менше, ніж мінімальну зарплату, встановлену державою. Збільшення мінімальної зарплати – це економічний інструмент, який має кілька протилежних важливих ефектів на ринок праці.
Позитивний ефект підвищення мінімалки
Позитивний ефект збільшення мінімальної зарплати – це вплив на людей, які її отримують, – у них буде більший дохід. Водночас негативний ефект – збільшення витрат роботодавців на зарплати і податки. Це може стримувати розвиток підприємства, оскільки воно матиме менше коштів на інвестиції, інвестиції в людський капітал, маркетинг тощо.
Таким чином, підняття мінімалки означає перерозподіл ресурсів від бізнесу до людей, які заробляють мінімальну зарплату. Також підняття мінімальної зарплати збільшує відрахування єдиного соціального внеску, який йде в Пенсійний фонд, Фонд підтримки з безробіття. Але такі надходження – також перерозподіл з кишені бізнесу в кишеню людей, що потребують соціальної підтримки.
Негативний ефект підвищення мінімалки
Є також негативний непрямий ефект підняття мінімальної зарплати – зменшення робочих місць та відкритих вакансій.
Для прикладу, уявіть собі підприємство, в якому працює 10 людей на зарплату 5 000 гривень. Припустимо, що у нього було достатньо грошей, щоб найняти ще одну людину на ті ж 5 000. Але якщо мінімалку підвищити на 5-10%, то витрати зростуть і всі ці 5 000 доведеться витратити на вже наявних працівників. Ресурсу на 11-ту людину не залишиться.
Такий ефект призводить до збільшення безробіття: на ринку праці падає попит, буде менше вакансій і стає складніше знайти роботу. Отже, для тих, хто вже має роботу на мінімальну зарплату, ситуація стає трохи кращою. А для тих, хто не має і шукає, ситуація стає гіршою.
Вплив на економіку
На рівні всієї економіки, підвищення мінімальної зарплати може призвести до зменшення інвестицій та збільшення споживання. Люди, які отримують мінімалку, зазвичай не мають можливості заощаджувати і майже весь дохід витрачають на споживання. Таким чином їхнє споживання збільшиться. А компанії, відповідно, менше вкладатимуть у свій розвиток, бо будуть мати менше фінансових ресурсів.
Збільшення споживання, зі свого боку, призводить до зростання цін. Особливо на продукти харчування або інші базові послуги.
Знову політичні ігри
Попри те, що мінімальна зарплата – це економічний інструмент, здебільшого його застосовують з політичних причин: перед виборами або коли політики хочуть показати, що вони піклуються про людей.
Не слід забувати, що мінімальна зарплата – це турбота лише про частину громадян, які мають невеликі доходи. Крім того, якщо врахувати інфляцію, то номінальне підняття мінімалки може і не дати реального полегшення життя навіть їм. А ціна підняття мінімалки – удар по бізнесу, менше ресурсів для розвитку, і таким чином, гірші економічні умови для майбутніх поколінь.
Отже, з точки зору політиків, питання підняття мінімальної зарплати – ідеологічне. Це певний конфлікт, чи то компроміс, між розвитком економіки і соціальними стандартами.
В України заслабка економіка, щоб на цьому етапі значно піднімати мінімальну зарплату. Замість цього потрібно інвестувати у її розвиток. Це боляче і непопулярно, але, якби ми зробили це на початку 90-х, сьогодні жили б в іншій країні.
Водночас важливо, щоб жертви задля розвитку стосувались всіх. Щоб не виходило так, що люди отримують менше, а корупція, вплив олігархів і неефективне використання державних грошей тривають.
У нас серйозні проблеми з економікою. Вона застаріла, продуктивність праці низька, а компанії мають недостатній капітал. Ми можемо видавати кредити, пільги, закачувати в економіку гроші, піднімати зарплати, але це не вирішить глибинних проблем в економіці.
Тому потрібно думати про створення умов для інвестицій в людей та капітал, про модернізацію та розвиток.
