Якщо ви коли-небудь задумувались про те, аби отримати PhD за кордоном і не знаєте, що для цього треба і як правильно обрати університет та тему, слідкуйте за оновленнями нашого блогу «Все про PhD за кордоном».
Ми постараємось відкрити для вас нюанси щодо вступу на програму PhD в Північній Америці чи Європі. Також ви дізнаєтесь про можливості отримання гранту від Київської школи економіки для подачі на програму PhD з економіки Університету Х’юстона.
Серію інтерв’ю про PhD студенту програми “Економічний аналіз” Валентину Літвінову продовжує Олеся Верченко, яка випустилась з магістратури Київської школи економіки (раніше EERC — прим. ред.) у 2000 році. Після цього вона навчалася в Університеті Лозанни в Швейцарії на Магістратурі з банкінгу та фінансів, а потім отримала ступінь PhD в Університеті Вірджинії (США). Зараз Олеся обіймає посаду академічного директора та віце-президента з економічної освіти у Київській школі економіки. В інтерв’ю студенту Валентину Літвінову вона розповіла про те, що дає навчання на PhD, ким вона захоплюється та які плани KSE на наступні 5 років.
Яка була ваша мотивація вступити на магістерську програму EERC, а потім піти у науку?
Я вчилася у Києво-Могилянській академії на економічному факультеті, була серед найкращих студентів та хотіла продовжити навчання. В академії тоді існувала програма Economic Education and Research Consortium, де викладали американські та європейські професори, тому вагань не було — я пішла на цю програму.
Ви закінчили магістратуру в Європі, а на PhD поїхали в США. Чому вирішили переїхати?
Спочатку я взагалі не хотіла вступати на PhD, але більшість моїх одногрупників планували продовжити навчання за кордоном. Документи для вступу на програми в США треба було подавати восени, а у європейські університети можна було й пізніше. Навесні перед випуском я все ж зрозуміла, що непогано було б кудись поїхати та спробувати себе — я обрала Університет Лозанни у Швейцарії. Там я отримала магістерський ступінь. До речі, вчитися було важче, ніж в EERC. Справа в тому, що раніше в EERC абсолютну більшість часу виділяли на самостійну роботу, розвивали hard-skills, а в Швейцарії ми ледь не кожного дня робили презентації, треба було працювати швидко та мати гарну комунікацію зі своєю командою, бувало, що я й ночами сиділа і готувалася.
Чи сподобалося вам у Швейцарії?
Треба розуміти, що Швейцарія — це достатньо закрита країна. До мігрантів, навіть якщо ти там просто вчишся, ставляться не так, як у США. Тому для навчання на PhD я обрала Сполучені Штати Америки. Я вступила на докторську програму в Університеті Вірджинії. Мене були готові взяти в Університети Вірджинії, Райсу, Кентукі та Ноурс-Вестерн . Але в останньому не були готові дати стипендію, тому я обрала Вірджинію.
Не шкодуєте, що не залишилися в Європі чи США після навчання?
Ні. По-перше, в мене були сімейні причини повернутися, по-друге, тут можна зробити набагато більше, ніж в Америці. Як в кар’єрному плані, так і в розмірі свого внеску в розвиток держави. Тому я вирішила повертатися.
Чи думали ви колись, що керуватимете Київською школою економіки?
Ні, не думала. Це сталося випадково. В якийсь момент я відчула відповідальність та стала фактично волонтером на цій позиції. Треба було переконатися, що в нас розроблений навчальний план, розподілене навантаження на професорів, бо тоді був справді тяжкий період. Я сказала, що хочу це змінити. Тобто я просто вийшла вперед.
Що важливо розуміти для себе перед тим, як вступати на Ph.D.?
Важливо розуміти, що це не діагноз та не вибір долі на все життя. Це не звужує ваш майбутній шлях. Натомість, це можливість пожити в іншому світі.
Це робота, бо вам платять гроші. Ви маєте вчитися, складати іспити та писати дослідження. До того ж, це дуже творча робота.
Також важливо розуміти, що це не туризм. Одна справа — подивитися країну тиждень, інша — прожити там роки. Це занурення у суспільство, цінності, норми, традиції. Навіть англійську переосмислюєш. Починаєш розуміти багато прихованого глибинного змісту в словах, який важко “вхопити” з України. Цей досвід дуже важливий, зокрема для подальшої кар’єри в міжнародних організаціях.
Після PhD можна йти в академічну сферу, бізнес, міжнародні громадські організації — на цю освіту дуже великий попит. До того ж після KSE на PhD вчитися зовсім не важко.
Кому ви не порадили б йти на PhD?
Якщо вам не подобається вчитися, тоді не варто йти на PhD. Все інше можна “підтягнути” . Коли я вчилася, то не думала, що стану викладачем. Мені казали, що я гарно пояснюю, але це не було моєю мрією. Зараз викладання – це те, від чого я отримую найбільше драйву та натхнення від спілкування зі студентами. До того ж, академічне життя – це не тільки викладання, можна бути дослідником з науковим-теоретичним або дорадницько-прикладним нахилом.
Що було найважчим у професійному зростанні?
Як напевно і в будь-якій іншій роботі – знаходити час на стратегічні довгострокові речі, такі як, зокрема, наукові дослідження. Особливо зараз, коли я займаюсь адміністративною діяльністю. Важко публікуватися: було таке, що статтю тримали в журналі три роки до того, як відмовити.
Яка ключова проблема економічної освіти в Україні?
Мені здається, що в Україні є ілюзія, що українська економіка (я маю на увазі як науку, так і сферу діяльності) кардинально відрізняється від економіки в інших країнах. Також, немає розуміння, наскільки важлива математика для сучасної економіки. Є люди з дуже гарною економічною інтуїцією, але їм катастрофічно бракує базових математичних знань. Це страшно, насправді, що багатьом прогресивним викладачам в українських вишах бракує базових знать, наприклад, з економетрики. Я не уявляю, як цю систему можна змінити, бо крім нас цього ніхто не робить. Нацбанк, наприклад, масово набирає наших випускників, бо вони мають саме такі унікальні навички.
Які є плани в Школи на наступні 5 років?
Активно розвиватися, збільшуватися, відкрити програму PhD та бакалаврат. Можливо в якомусь гібридному форматі, але тут, у нас. Ми активно набираємо викладачів на міжнародному та внутрішньому ринку. Але основна наша мета — підвищувати рівень економічної освіти в Україні та виховувати нові покоління економістів (і не тільки) для сильної та інновативної економіки України.
Які 5 ключових причин вступати до KSE?
Академічна доброчесність – ми щиро віримо, що університет повинен бути осередком чесних та прозорих стосунків між усіма учасниками навчального процесу, без корупції, обману чи інших виявів недоброчесної поведінки;
Меритократичний підхід — найбільше підтримки та визнання отримують найсильніші студенти, якщо ви сильний студент — ми використаємо всі наявні ресурси для того, щоб вас просувати.
Спільнота – випускники школи та її друзі активно підтримують один одного, постійно спілкуються між собою і допомагають її новим членам.
Знання – ми один з найкращих економічних університетів у Східній Європі, і тому наших випускників активно хантять як в Україні, так і за її межами.
Можливість ипробувати себе – ніхто не знає, на що здатен, поки не потрапить у ситуацію, яка вимагатиме працювати на межі своїх можливостей. Навчання в KSE — це певною мірою екстремальна ситуація. До того ж, це сигнал для роботодавців, якщо ви впоралися тут — ви вже багато чого можете.
Як формується навчальна програма у Школі?
Тут ми сильно залежимо від Університету Х’юстона. Наші навчальні блоки більш-менш стандартні для американських та європейських вишів. На першому році дворічної програми вивчаються загальні предмети: мікроекономіка, макроекономіка, математика та економетрика.
При підборі навчальних дисциплін для другого курсу ми орієнтуємося на наявність професорів з конкретної галузі, побажання студентів та ринок праці.
Диплом Х’юстона справжній?
Так, на сайті Університету Х’юстона зазначено, що KSE — це зовнішній кампус Університету Х’юстона і їх програми з економіки та прикладної економіки викладаються в Києві, в Київській школі економіки.
Що дасть випускнику спільний бакалаврат Kyiv School of Economics та Stockholm School of Economics in Riga?
Студенти матимуть можливість прослухати декілька курсів в KSE, а також пройти стажування в Україні, що особливо цікавить тих студентів, які мають бажання повернутися до України. Ми допоможемо з програмою стажуванням, налагодимо зв’язки з найцікавішими для стажування компаніями. Також, викладачі KSE будуть допомагати з написанням бакалаврського диплома, і у студентів буде можливість отримати рекомендації для продовження навчання за кордоном та при пошуці роботи.
Як витримати баланс між «скласти» та «повністю зрозуміти» дисципліну?
Тут немає однозначно правильної пропорції. По-перше, особисто я проти механічного запам’ятовування матеріалу, намагаюся все пояснити інтуїтивно. Головне — це зрозуміти принципи, а не пам’ятати всі формули чи дослівні означення.
З іншого боку, ми усвідомлюємо рівень навантаження в Школі. Це зроблено навмисно, ми вчимо поратися з великою кількістю інформації — розуміти, що фільтрувати, що більш глибоко вивчати. Це — реальне життя і ми намагаємося до нього готувати. Це – одне з того, за що так цінують наших випускників роботодавці та докторські програми за кордоном.
Чи важко було отримати ліцензію та акредитацію від МОН, навіщо це взагалі було потрібно Школі та чому це зробили тільки зараз?
До реформи вищої освіти у 2015 році ми не могли сподіватися отримати навіть ліцензію на провадження магістерської освіти, яка є першим кроком до акредитації. Було багато обмежень щодо наявності бакалаврату, мови та навчальних предметів, наприклад треба було викладати філософію та БЖД. До того ж доводилось обирати щось одне — диплом Університету Х’юстона або державного зразка. Ми свідомо відмовилися від української ліцензії, але зберегли якість та стандарти освіти. Після реформи і прийняття нового закону, ми подалися на ліцензію та отримали її.
Як школа бореться з плагіатом?
Ми не допускаємо списування, ставимося до цього дуже серйозно. За перший зафіксований випадок списування студент отримує або нуль балів за роботу або одразу оцінку F (незадовільно) за предмет. Друге порушення — це стовідсоткове відрахування. Покаранню підлягають всі залучені до списування сторони: як ті, що списують, так і ті, що дають можливість списати. До будь-якого іншого прояву плагіату ми ставимося так само безкомпромісно.
Що потрібно, аби успішно закінчити Школу?
Бажання вчитися та інвестувати в це свій час. В Київській школі економіки успішно вчилися студенти з дуже різною попередньою освітою: і психологи, і лінгвісти, і математики, і, звичайно, власне економісти (і це не повний список). Англійська прийде, математика наздоженеться, економіка стане зрозумілою, але тільки якщо є наполегливе бажання вчитися, розвивати себе і досягати нових вершин.
Бліц
Чим ви пишаєтеся?
Студенти багато разів оцінювали мене, як найкращого професора року в Київській школі економіки (у 2012, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роках) . Викладання приносить мені багато задоволення. Коли бачу віддачу та сяючі очі студентів — це надихає.
Як ви проводите вільний час?
З сім’єю, в мене двоє дітей :). Іноді граю у бадмінтон, намагаюся займатися іншими видами спорту. Обожнюю вишивати рушники та картини.
Ким ви захоплюєтеся?
Мені подобається, як Тимофій Милованов розвиває KSE.
Які риси ви цінуєте більш за все?
Чесність, відданість, повагу до людей.
Ваша головна риса?
Наполегливість. Важко, наприклад, підтримувати особисті стосунки на відстані, я вийшла заміж і мені майже одразу самій довелося переїхати до Швейцарії, потім у Штати. Але я хотіла зберегти ці стосунки, і ми з чоловіком це зробили.
Що ви легше за все пробачаєте?
Необачні вчинки та ненавмисні образи. Намагаюся зрозуміти обставини, не звертати уваги.
Що ви ніколи не пробачаєте?
Зраду та підлість.
Ваш девіз
Не роби іншим того, що не хотів би отримати сам.