17 вересня в Київській школі економіки відбулась відкрита лекція на тему «Banking in 2025: how to prepare managers for it”. Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора МВФ, провів її у інтерактивному форматі. На лекції були присутні працівники банківської сфери та студенти KSE.
На початку лекції Владислав Рашкован поставив питання: “Пройшло 10 років з часу банкрутства “Lehman Brothers”, які уроки було винесено з цього?”. Теза, що майбутнє непередбачуване, проте ми можемо його обирати, — була відповіддю на питання, а також основним наративом події.
Як спрогнозувати яку роль банки будуть відігравати в 2025 році? Очевидно, що ми не прогнозуємо, а обираємо. В нас є 3 сценарії: роль банкінгу збільшиться, роль банкінгу зменшиться або буде незмінною.
Існує декілька припущень на підтримку кожного зі сценаріїв. Велика роль у майбутньому банкінгу належить регулятору. Оскільки він з одного боку допомагає банкам бути впливовими гравцями, а з іншого сприяє зарегульованості ринку, таким чином банкінг може обмежуватись у доступі до важливих трендів та інноваційних продуктів.
Вирішенням проблеми зарегульованості може стати така альтернатива — перебудова системи банкінгу в інформаційну платформу. Вже зараз існують так звані лего-банки.
Лего-банк — це коннектор, який має основну магістраль, а всі додаткові послуги надають інші компанії. Жодна fintech-компанія не може діяти так само, оскільки банк має державну ліцензію. Таким чином, лего-банк стає платформою для fintech-компаній, для яких важко взяти на себе регуляторні функції. Це також вигідно для клієнта, тому що в одному місці можна зібрати багато різних fintech послуг від різних fintech-компаній.
У сучасному світі поширюються тренди, які можуть кардинально змінити сферу банкінгу. Наприклад, Data analysis (Big data, Small data чи Open data). Зокрема big data дає можливість покращити таргетування, що в свою чергу збільшує гіпер-ліквідність, шляхом розробки нових продуктів або покращення скорингу (оцінювання).
Технології дозволяють прогнозувати зростання обсягу даних, які будуть доступні для аналізу, до 2025 року. Завдяки open data збільшуються зв’язки між частинами банківської інфраструктури, що дозволяє автоматизувати процеси і, таким чином, збільшити продуктивність, або іншими словами збільшити прибутки і зменшити витрати. В свою чергу великі обсяги даних та зв’язки ланок системи збільшують кібер-ризики. А це означає, що в банків збільшаться витрати на цей ризик.
Великі обсяги даних навіть зараз можуть бути активами.
Банки накопичують велику кількість інформації, що може бути цікава іншим гравцям ринку. Це працює, якщо дані не є конфіденційними. Проте, сама ідея обміну або продажу даних, у випадках не опортуністичних ситуацій, може максимізувати ефективність для всіх — як для користувачів даних, так і для їхніх клієнтів.
Потрібно розуміти, що кожна ланка банкінгу може бути змінена будь-яким трендом. Також може відбутись докорінна перебудова всієї банківської системи. Комбінацій може бути так багато, тому що ми самі обираємо яку сферу ми змінюємо і який тренд використовуємо. Про це повинні завжди пам’ятати як регулятор, так і учасники ринку в разі, якщо вони справді хочуть не відставати від інновацій.
За підготовку матеріалу дякуємо Анатолію Глазунову, студенту магістерської програми з економічного аналізу
