«Коли ми запускали курс з поведінкової економіки в KSE, я передбачав, що у людей зараз інший клопіт, війна. І взагалі кожен займається, чим може. Який ще курс, яке навчання?», – згадує автор курсу Сергій Кандул, постдокторант Цюрихського університету, PhD, випускник Київської школи економіки.

Запуск був експериментальним, адже сам курс проходив у межах магістерської програми з економічного аналізу в KSЕ. Але понад 700 зовнішніх реєстрацій за кілька днів перевернули уявлення не тільки Сергія, але й усієї команди про те, чого зараз потребують українці. І це знання. 

Навіщо людям вивчати поведінкову економіку? Відповідь – вона серед нас, каже викладач. Це, те змушує людей робити емоційні покупки та інвестувати у ризикові проєкти. Це те, що пояснює, чому деякі рішення ми приймаємо на «автопілоті», а нераціональні рішення спрацьовують навіть на фінансових ринках. Це про методи самоконтролю і навіть наслідки грошового стимулювання. 

Під час курсу студенти не тільки слухали лекції, але й підготували 5 власних дослідницьких проєктів, які досліджували питання вибору між сервісами АІ та реальним працівником; сприйняття чесності у грі та ставлення до ризику; бажання вакцинувати себе та інших; переговори та вплив гумору на ймовірність дійти згоди; та навіть програму єПідтримка – як люди планують використовувати кошти та чи хочуть брати участь у програмі. 

Самі студенти вже почали впроваджувати нові знання як у особистому, так і професійному житті.

«Це було дуже захоплююче і має вплив на повсякденне життя та мої майбутні інтереси.  Я зрозуміла, що те, що мене цікавить у фінансах, менеджменті, інвестиціях і навіть переговорах – це поведінкова економіка», – ділиться одна із зовнішніх слухачок Тетяна Кернос, яка має досвід управління благодійним фондом.

Сергій каже, що особливо цікаво було спостерігати, як студенти починають розуміти, що за конкретними буденними ситуаціями та рішеннями стоїть поведінкова економіка.

«Якось ми розбирали статтю про батьків, які постійно пізно забирали своїх дітей зі школи, і адміністрація закладу несла податкові витрати. І хтось відразу каже: «А в нас теж була ця проблема, але ми її вирішили якимось іншим чином. І це була класна інтерактивність».

Студентам, які цікавляться теорією прийняття рішень на фінансових ринках та інвестиціями, найбільше відгукнулася лекція про поведінкові фінанси від викладача Таллінського технологічного університету, дослідника Павла Ілляшенка – про те, як люди продають та купують активи, як відсортувати нерелевантну інформацію для прийняття рішень. 

На курсі знайшли нове спеціалісти, які вже щось знали про поведінкову економіку. Наприклад, хтось дослідження науковців Канемана («Мислення швидке й повільне») чи Аріелі («Передбачувана ірраціональність») застосовував для мотивації співробітників у своїх командах. Були і новенькі, які тільки дізнавалися, що таке експеримент із зефірками або ототожнювали поведінкову економіку з термінами «ірраціональна», «нераціональна», «емоційна поведінка», що не зовсім так. 

Як зазначив після курсу один із його студентів Володимир Надтопта, «поведінкова економіка розглядає поведінку реальних людей, а не абсолютно раціональних «еконів» зі стандартних мікроекономічних моделей, чим вона і цікава».

«Чому люди взагалі цікавляться поведінковою економікою? Бо кожен із нас щодня відхиляється від так званої раціональної поведінки. Якщо це вивчати, то відповідно можна і змінювати та приймати кращі рішення», – каже викладач.

Окрім викладання курсу в KSE, Сергій продовжує займатися поведінковими дослідженнями в Цюрихському університеті як постдокторант. Одне з досліджень, у якому він бере участь, стосується Social Acceptable Artificial Intelligence, тобто FAIR AI або справедливого штучного інтелекту. Наприклад, страхова компанія намагалася зрозуміти, кому відшкодовувати збитки та почала застосовувати певні алгоритми. А потім почали помічати, що в цих алгоритмах створюються перекоси: одній соціальній групі виплатили більші компенсації, ніж іншій. Зараз Сергій допомагає страховій компанії знайти відповіді на питання, як клієнти сприймають такі речі. Якщо, наприклад, алгоритм чудовий, він підприємству дає прибуток, але створює перекоси між соціальними групами. Будуть його сприймати чи не будуть? Що треба змінити, щоб вони його сприймали? 

Найкраща мотивація для роботи, на думку Сергія, це вмотивані студенти. Наприклад, Володимир Надтопта, студент другого курсу магістерської програми KSE з економічного аналізу після завершення курсу з Поведінкової економіки вирішив присвятити свою магістерську роботу саме цій науці. 

Хочете дізнатися більше про навчання на економічних магістратурах KSE? Читайте тут: https://kse.ua/ua/osvita/

Більше про короткострокові курси в KSE: https://courses.kse.ua/