- Kyiv School of Economics
- About the School
- News
- Загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через війну, за підсумками червня 2023 року перевищила $150 млрд
За підсумками червня 2023 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення росії, оцінюється у $150,5 млрд (за вартістю заміщення). Ця оцінка враховує також обрахунки експертів проєкту «Росія заплатить» збитків інфраструктури України, які спричинив підрив рф Каховської ГЕС у червні 2023 року.
У загальному обсязі прямих збитків найбільшу частку складають втрати житлового фонду — $55,9 млрд, враховуючи збитки приблизно $1 млрд від затоплень та руйнувань житлових будинків внаслідок підриву ГЕС.
За попередніми даними обласних військових адміністрацій, станом на червень 2023 року, загальна кількість зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій об’єктів житлового фонду становить близько 167,2 тис. будівель, з них 147,8 тис. — приватні будинки; 19,1 тис. — багатоквартирні, ще 0,35 тис. — гуртожитки. В результаті підриву Каховської ГЕС під ризик затоплення потрапили ще майже 37 тисяч житлових будинків, більшість з яких знаходяться у Херсонській області. Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд таких міст як Маріуполь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм та Волноваха. До прикладу, за попередніми оцінками, у Сєвєродонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, такі міста як Бахмут і Мар’їнка майже не мають непошкоджених будівель.
На другому місці за сумою збитків сфера інфраструктури (транспортна інфраструктура, дорожнє господарство, залізнична інфраструктура, а також авіаційна галузь та портова галузь) — $36.6 млрд. З початку бойових дій в Україні були пошкоджені 19 аеропортів і цивільних аеродромів, щонайменше 126 залізничних вокзалів і станцій. Наслідком підриву Каховської ГЕС стали також пошкодження портових терміналів, розміщених на правому та лівому берегах Дніпра і затоплення доріг Херсонської області.
Втрати активів бізнесу оцінюються на рівні $11,4 млрд. Від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 426 великих й середніх приватних підприємств та держкомпаній. Кількість зруйнованих підприємств може бути суттєво вищою, оскільки наразі немає інформації про обʼєкти на тимчасово окупованих територіях. Підрив Каховської ГЕС призвів до обмежених руйнувань бізнесу через попередній значний вплив бойових дій, який змусив бізнес релокуватись чи згорнути операції на постраждалій території.
Однією з найбільш постраждалих сфер також залишається освіта: прямі задокументовані збитки від руйнувань закладів освіти складають $9,7 млрд. Загалом внаслідок бойових дій вже пошкоджено майже 3,4 тисячі закладів освіти. Найбільші збитки від руйнувань та пошкоджень закладів освіти — у Харківській, Донецькій, Чернігівській, Запорізькій та Київській областях. областях.
Станом на червень 2023 року прямі збитки завдані інфраструктурі української енергетики, за попередніми оцінками, складають $8,8 млрд, з яких $638 млн прямі збитки сфери від підриву ГЕС. Ще $8,7 млрд складають прямі втрати аграрного сектору внаслідок війни. Загальна сума збитків від руйнувань та пошкоджень закладів соціальної сфери, науки та охорони здоров’я, культурних споруд, спортивних об’єктів та адміністративних будівель складає близько $5,9 млрд.
У межах проєкту спільно з командою KSE Institute працюють волонтери з Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Прозорро.Продажі, Prozorro, Української ради торгових центрів, CoST Ukraine, Вкурсі Агро, TVIS Ukraine, Асоціація ритейлерів України, Culver Aviation, Центру розвитку інновацій.
Детальні дані щодо руйнувань та збитків завданих інфраструктурі України зібрано Інститутом Київської школи економіки (KSE Institute) в рамках проєкту розробки незалежних методологій аналітичної оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків спричинених агресією Росії, що реалізується KSE Institute у співпраці із Проєктом USAID “Економічна підтримка України”. Зміст цієї публікації є відповідальністю Інституту Київської школи економіки (KSE Institute) та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.