fbpx

Загальна сума прямих збитків інфраструктури зросла до $114.5 млрд

8 Вересня 2022

Станом на 5 вересня 2022 року, загальна сума прямих збитків інфраструктури сягає $114.5 млрд. У порівнянні з останніми обрахунками збитки, завдані через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури, зросли на $1 млрд. 

Ця оцінка є результатом спільної роботи KSE Institute, урядових органів за лідерства Мінреінтеграції, Мінрегіону та Мінінфраструктури у співпраці з іншими міністерства та партнерськими організаціями в рамках діяльності Національної ради з відновлення України від наслідків війни. 

За оцінками експертів проєкту «Росія заплатить» зростання загальної суми збитків повʼязане зі збільшенням кількості зруйнованих та пошкоджених обʼєктів серед промислових підприємств, соціальних закладів та обʼєктів культури, туризму та спорту. 

За останніми даними з початку війни пошкоджено та зруйновано 412 промислових підприємств, в тому числі з урахуванням великих та середніх обʼєктів у східних та південних областях України. Сума збитків, завданих підприємствам та промисловості, складає $9.7 млрд. 

Продовжує зростати також кількість зруйнованих або пошкоджених об’єктів, які надають соціальні послуги. Таких вже 141. Водночас у поточному релізі сума збитків та потреби у відновлення цих обʼєктів була відкоригована в бік зменшення через уточнення загальної площі пошкоджених та постраждалих будівель. 

Завдяки оновленій інформації від Міністерства регіонального розвитку щодо площі зруйнованих та пошкоджених закладів культури, туризму та спорту, відбулися зміни в оцінці збитків цих обʼєктів. Так, станом на 5 вересня через бойові дії пошкоджено або зруйновано 1153 культурні, спортивні та туристичні обʼєкти на $2 млрд збитків. За кількістю зруйнованих та пошкоджених закладів культури. спорту та туризму найбільше постраждали Київська, Донецька, Луганська, Харківська, Миколаївська та Запорізька області.

Найбільша частина в загальній сумі збитків належить житловому фонду та інфраструктурі — 72%. Сумарно збитки цих двох сфер експертами проєкту оцінюються у $82.9 млрд. 

Загалом з початку війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 15.3 тис багатоповерхівок, 115.9 тис приватних будинків, 44 соціальні центри, 1118 закладів середньої освіти, 1991 магазин, 593 аптеки, 188.1 тис приватних автомобілів, 9.5 тис автобусів, 492 трамваї та тролейбуси, 978 медзакладів, 511 адмінбудівель.

Станом на 5 вересня 2022 року загальні непрямі втрати зросли на $700 млн і складають $130,4 млрд. Найбільша частка непрямих втрат внаслідок повномасштабної війни, яку розпочала Росія, сфері промисловості та українським підприємствам — $30.3 млрд.

У порівнянні з останніми обрахунками мінімальні потреби у відновленні галузей зросли на $800 млн і сягають вже $197.8 млрд. Найбільші потреби у відновленні необхідні для житлового фонду — $75.3 млрд, інфраструктури — $51.1 млрд та підприємств і промисловості — $19.7 млрд.

Нагадуємо, що загальна сума потреб у відновленні враховує лише відбудову зруйнованих обʼєктів за принципом Build Back Better з урахуванням модернізації, додаткову потребу в ліквідності для відновлення діяльності підприємств. Водночас ця оцінка не враховує загальних потреб на відновлення економіки, а також додаткових потреб на модернізацію активів, які не зазнали пошкоджень та руйнувань. За оцінками Уряду, з урахуванням цих категорій, загальна потреба у фінансування відновлення та модернізації економіки складає 750 млрд дол.

В межах проєкту спільно з командою KSE Institute працюють волонтери з Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Прозорро.Продажі, Prozorro, Української ради торгових центрів, CoST Ukraine, Вкурсі Агро, TVIS Ukraine, Асоціація ритейлерів України, Culver Aviation, Центр розвитку інновацій. 

Підготовка цих обрахунків стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах Програми «Конкурентоспроможна економіка України». Думки авторів не обовʼязково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.