Загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури становить $88 млрд

27 Квітня 2022

Загальні втрати економіки, понесені в ході війни, складають $564-600 млрд 

Станом на 26 квітня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, досягла майже $88 млрд або 2,6 трлн грн. За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $3.1 млрд.

Про це свідчить аналіз, який здійснюється в межах проєкту «Росія заплатить» командою KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства інфраструктури.

В межах проєкту спільно з командою KSE Institute працюють волонтери з Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Прозорро.Продажі, Prozorro та Української ради торговельних центрів. 

За спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проєкті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд. 

Найбільше зростання втрат за останній тиждень зумовлено новими даними щодо пошкоджень та руйнувань об’єктів залізничної інфраструктури, об’єктів охорони здоров’я, активів підприємств.

Також на даному етапі до оцінки було додано орієнтовні втрати внаслідок пошкодження земельного фонду сільськогосподарського призначення через ракетні обстріли та проведення бойових дій. Ця сума складається з чотирьох компонентів: мінне забруднення, рекультивація земель, втрати озимих та втрати меліоративних площ.

В цілому, за 62 дні війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 23 574 кілометрів доріг, 32 млн квадратних метрів житлового фонду. У порівнянні з останнім тижнем зросла кількість пошкоджених або зруйнованих об’єктів і тепер становить щонайменше 535 дитячих садочків, 866 закладів середньої, передвищої та вищої освіти, 231 медзакладів, 173 заводи та підприємства. В переліку пошкоджень та руйнувань через війну щонайменше 75 адміністративних будівель, 277 мостів та мостових переходів, 11 військових аеродромів, 11 аеропортів та 2 порти. Також станом на 26 квітня пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 95 релігійних та 130 інших культурних споруд.

Серед областей, де найбільше пошкоджено та зруйновано закладів освіти: Донецька, Луганська та Харківська області. Внаслідок війни у Донецькій області зруйновано та пошкоджено понад 30% навчальних закладів, у Луганській — понад 23%, у Харківській — майже 19%. У столиці таких понад 5%.

Найбільші втрати в загальній сумі прямих задокументованих збитків інфраструктури становлять витрати житлового фонду та активів підприємств. Так, 40% від загальної кількості пошкоджених, зруйнованих чи захоплених житлових будинків та підприємств припадає на Донецьку область, 23% сконцентровані у Харківській області, 12% — у Чернігівській області та 8% — у Київській. 

Команда проекту також працює над можливістю використання супутникових знімків для аналізу пошкоджень. Це підходить для аналізу пошкоджень масових об’єктів: житлової забудови, доріг, сільськогосподарських активів. Сучасні зображення із роздільною здатністю 30-50 см на піксель дозволяють якісно визначати навіть приватні будинки чи сліді окремих вибухів. Команда проєкту працює над отримання знімків від визнаних лідерів в галузі — Maxar та Airbus, а також співпрацює із низкою вітчизняних і іноземних компаній з пошуку оптимального технічного рішення по їх прив’язці до геокоординат та обробці. Це дозволить  мати якісні дані для оцінки обсягу і вартості пошкоджень для цілей аналізу, відновлення і майбутніх судових позовів проти РФ. 

Нагадаємо: проєкт «Росія заплатить» фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо) та оцінці фінансової вартості цих втрат. На цей час в межах проєкту не здійснюється оцінка загальних втрат економіки, що включають не лише прямі втрати інфраструктури, але також численні «побічні» втрати, які економіка зазнала внаслідок війни (закриття значної кількості підприємств; втрати сотнями тисяч людей домівок і роботи; припинення будь-яких інвестицій; скорочення споживчого попиту громадян тощо).

Надати інформацію про втрати фізичної інфраструктури, зокрема житлових будинків, в результаті війни, може кожен громадянин чи юридична особа. Для цього командою KSE Institute спільно з Офісом президента та Міністерством економіки України було створено проєкт «Росія заплатить» (https://damaged.in.ua/). Також подати інформацію щодо пошкоджень можна за допомогою чат-боту або у застосунку «Київ Цифровий».

Методологія оцінки фінансових втрат України внаслідок руйнування фізичної інфраструктури: 

Розрахунки формуються на основі аналізу (1) кількох тисяч публічних повідомлень від громадян, (2) даних органів влади щодо втрат та пошкоджень за галузевими напрямками, а також (3) опосередкованих методах оцінки, таких як розрахунок орієнтовної площі пошкодженого внаслідок воєнних дій майна у найбільш постраждалих містах.

Методологія оцінки враховує досвід Світового банку щодо аналізу втрат в Сирії та Іраку, а також рекомендації провідної української інвестиційної компанії Dragon Capital. Ми плануємо продовжувати роботу над уточненням методології у майбутньому, що дозволить деталізувати оцінку обʼєкту по регіонах і типах будівель, втратах комунальних мереж та інфраструктури тощо. 

Через відсутність регулярних публічних оновлень інформації щодо загальної кількості зруйнованого та пошкодженого житла, зокрема у розрізі регіонів та кількості приватних/багатоквартирних будинків, застосовуються непрямі методи оцінки вартості зруйнованої житлової нерухомості. Також оцінка вартості пошкодженого та зруйнованого житла включає оцінку у потребі видатків на демонтаж зруйнованих будівель та проведення ремонту «до заселення» у будинках, які потрібно буде будувати. В оцінці активів підприємств не враховується знос, а також додаються незавершені інвестиції та запаси.

Інфографіка – від Remarker https://remarker.com.ua/