KSE Institute опублікував дослідження «Оцінка впливу війни в Ірані на Росію», яке містить попередню оцінку того, як ескалація на Близькому Сході може збільшити експорт енергоносіїв Росії та посилити її здатність продовжувати війну проти України.

Поточна криза вже стала серйозним викликом для санкцій проти Росії. Перебої з постачанням через Ормузьку протоку різко підштовхують світові ціни на нафту і газ вгору. Водночас скорочуються знижки на російську нафту, а пом’якшення санкцій з боку США відкриває можливості для збільшення обсягів експорту — що напряму збільшує експортну виручку та доходи бюджету Росії.

Залежно від тривалості конфлікту ціни на нафту можуть утримуватися на рівні близько $100 за барель протягом кількох місяців або перевищити $150 на триваліший період. У найбільш песимістичному сценарії ціни на газ можуть зрости до $40 за MMBtu (мільйон британських теплових одиниць).

KSE Institute розглядає три сценарії, які відрізняються тривалістю активної фази війни та швидкістю відновлення видобутку і постачання енергоносіїв:

• Оптимістичний сценарій: якщо активна фаза триває шість тижнів, а постачання відновлюється протягом приблизно одного місяця, Росія може отримати додатково $84 млрд експортних доходів і $45 млрд бюджетних надходжень у 2026 році порівняно зі сценарієм без війни — що частково знижує накопичені макроекономічні ризики.

• Базовий сценарій: якщо активна фаза триває до кінця травня, а ціни показують більше зростання, додаткові доходи можуть становити близько $161 млрд від експорту та $97 млрд для бюджету.

• Песимістичний сценарій: за умови шести місяців активної фази війни та значно повільнішого відновлення постачання після її завершення експортні доходи можуть зрости на$252 млрд, а бюджетні — на$151 млрд. Це, ймовірно, призведе до профіциту бюджету та дозволить Росії підтримувати високі військові витрати протягом тривалого часу.

Ці процеси відбуваються у сприятливий для Росії момент. Ще до початку нинішньої кризи її економічна ситуація ускладнювалася. Доходи від експорту нафти і газу скорочувалися — у січні-лютому вони були майже на 50% нижчими, ніж роком раніше, і впали до найнижчого рівня з часів пандемії COVID-19. Водночас обсяги видобутку та експорту нафти помітно знизилися вперше за чотири роки. Це створювало суттєвий тиск на бюджет: за перші два місяці року дефіцит перевищив 3,4 трлн рублів. У відповідь уряд розглядав скорочення витрат і міг бути змушений до подальшого підвищення податків.

Рекомендації

KSE Institute наголошує, що обмеження тривалості кризи є критично важливим, оскільки збереження високих цін на енергоносії безпосередньо посилює фінансові можливості Росії та створює додатковий тиск на світову економіку.

У звіті зазначається, що подальше пом’якшення санкцій проти російської нафти і газу не вирішує проблему обмеженої пропозиції, але суттєво послаблює ефективність санкційного режиму. Будь-які тимчасові послаблення мають бути повністю скасовані після стабілізації ринку.

Після завершення кризи слід повернутися до заходів, спрямованих на скорочення обсягів російського експорту, зокрема обмежень на надання морських послуг для транспортування російської нафти.